Приказ 1141 здравоохранение украины вич
| МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ |
| НАКАЗ | |
| N 1141 | 21.12.2010 |
| м.Київ | |
| Про затвердження Порядку проведення тестування на ВІЛ – інфекцію та забезпечення якості досліджень, форм первинної облікової документації щодо тестування на ВІЛ-інфекцію, інструкцій щодо їх заповнення |
Відповідно до пунктів 3 та 4 розділу ІІ Завдань і заходів з виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ – інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ – інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки, наведених у додатку до Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ – інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ – інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки, затвердженої Законом України від 19.02.2009 № 1026-VI, статей 1, 16 Закону України “Про державну статистику” та статті 19 Закону України “Про інформацію”
1. Затвердити Порядок проведення тестування на ВІЛ – інфекцію та забезпечення якості досліджень (далі – Порядок), що додається.
2. Затвердити форми первинної облікової документації щодо тестування на ВІЛ-інфекцію та інструкції щодо їх заповнення, що додаються:
2.1. Форму первинної облікової документації № 502-3/0 “Журнал реєстрації надходження зразків сироваток крові для проведення скринінгових досліджень на антитіла до ВІЛ” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 502-3/0 “Журнал реєстрації надходження зразків сироваток крові для проведення скринінгових досліджень на антитіла до ВІЛ”;
2.2. Форму первинної облікової документації № 498-3/0 “Журнал протоколів проведення досліджень на антитіла до ВІЛ методом імуноферментного аналізу на тест-системі __ ” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 498-3/0 “Журнал протоколів проведення досліджень на антитіла до ВІЛ методом імуноферментного аналізу на тест-системі __ “;
2.3. Форму первинної облікової документації № 503-5/0 “Довідка № __ про результати досліджень на антитіла до ВІЛ методом імуноферментного аналізу” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 503-5/0 “Довідка № __ про результати досліджень на антитіла до ВІЛ методом імуноферментного аналізу”;
2.4. Форму первинної облікової документації № 502-4/0 “Журнал реєстрації зразків крові, що направляються для проведення підтверджувальних досліджень на антитіла до ВІЛ” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 502-4/0 “Журнал реєстрації зразків крові, що направляються для проведення підтверджувальних досліджень на антитіла до ВІЛ”;
2.5. Форму первинної облікової документації № 249-4/0 “Направлення на зразок сироватки для проведення підтверджувальних досліджень на наявність серологічних маркерів ВІЛ” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 249-4/0 “Направлення на зразок сироватки для проведення підтверджувальних досліджень на наявність серологічних маркерів ВІЛ”;
2.6. Форму первинної облікової документації № 249-5/0 “Направлення на проведення досліджень на наявність антитіл до ВІЛ зі зразком сироватки крові дитини, народженої ВІЛ-інфікованою матір’ю” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 249-5/0 “Направлення на проведення досліджень на наявність антитіл до ВІЛ зі зразком сироватки крові дитини, народженої ВІЛ-інфікованою матір’ю”;
2.7. Форму первинної облікової документації № 498-5/0 “Журнал реєстрації зразків сироваток крові, що надійшли для проведення досліджень на антитіла до ВІЛ за допомогою двох швидких тестів” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 498-5/0 “Журнал реєстрації зразків сироваток крові, що надійшли для проведення досліджень на антитіла до ВІЛ за допомогою двох швидких тестів”;
2.8. Форму первинної облікової документації № 503-6/0 “Довідка № __ про результати досліджень на наявність антитіл до ВІЛ зразка крові дитини, народженої ВІЛ-інфікованою матір’ю” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 503-6/0 “Довідка № __ про результати досліджень на наявність антитіл до ВІЛ зразка крові дитини, народженої ВІЛ-інфікованою матір’ю”;
2.9. Форму первинної облікової документації № 503-7/0 “Довідка № ___ про результати підтверджувальних досліджень на наявність антитіл до ВІЛ методом імуноферментного аналізу та імунного блоту” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 503-7/0 “Довідка № ___ про результати підтверджувальних досліджень на наявність антитіл до ВІЛ методом імуноферментного аналізу та імунного блоту”;
2.10. Форму первинної облікової документації № 498-6/0 “Журнал реєстрації зразків крові, що надійшли для проведення підтверджувальних досліджень” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 498-6/0 “Журнал реєстрації зразків крові, що надійшли для проведення підтверджувальних досліджень”;
2.11. Форму первинної облікової документації № 503-8/0 “Довідка № __ про негативні результати підтверджувальних досліджень на наявність антитіл до ВІЛ” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 503-8/0 “Довідка № __ про негативні результати підтверджувальних досліджень на наявність антитіл до ВІЛ”;
2.12. Форму первинної облікової документації № 503-9/0 “Довідка № __ про результати підтверджувальних досліджень на наявність антитіл до ВІЛ” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 503-9/0 “Довідка № __ про результати підтверджувальних досліджень на наявність антитіл до ВІЛ”;
2.13. Форму первинної облікової документації № 503-10/0 “Довідка № __ про результати підтверджувальних досліджень на наявність антитіл до ВІЛ” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 503-10/0 “Довідка № __ про результати підтверджувальних досліджень на наявність антитіл до ВІЛ”;
2.14. Форму первинної облікової документації № 498-7/0 “Журнал банку зразків сироваток крові” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 498-7/0 “Журнал банку зразків сироваток крові”;
2.15. Форму первинної облікової документації № 249-6/0 “Направлення на проведення дослідження на наявність антитіл до ВІЛ (при взятті на диспансерний облік)” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 249-6/0 “Направлення на проведення дослідження на наявність антитіл до ВІЛ (при взятті на диспансерний облік)”;
2.16. Форму первинної облікової документації № 498-8/0 “Журнал реєстрації надходження зразків для проведення дослідження на наявність антитіл до ВІЛ (при взятті на диспансерний облік)” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 498-8/0 “Журнал реєстрації надходження зразків для проведення дослідження на наявність антитіл до ВІЛ (при взятті на диспансерний облік)”;
2.17. Форму первинної облікової документації № 498-9/0 “Журнал реєстрації взяття крові для проведення дослідження на наявність антитіл до ВІЛ” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 498-9/0 “Журнал реєстрації взяття крові для проведення дослідження на наявність антитіл до ВІЛ”;
2.18. Форму первинної облікової документації № 249-7/0 “Направлення на проведення дослідження на наявність антитіл до ВІЛ” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 249-7/0 “Направлення на проведення дослідження на наявність антитіл до ВІЛ”;
2.19. Форму первинної облікової документації № 498-10/0 “Журнал реєстрації температурного режиму в холодильнику (морозильній камері)” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 498-10/0 “Журнал реєстрації температурного режиму в холодильнику (морозильній камері)”;
2.20. Форму первинної облікової документації № 498-11/0 “Журнал реєстрації проведення профілактичної обробки вошера” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 498-11/0 “Журнал реєстрації проведення профілактичної обробки вошера”;
2.21. Форму первинної облікової документації № 510-4/0 “Журнал обліку діагностичних наборів, реагентів, виробів медичного призначення в лабораторії, що використовуються для обстеження ВІЛ-інфікованих” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 510-4/0 “Журнал обліку діагностичних наборів, реагентів, виробів медичного призначення в лабораторії, що використовуються для обстеження ВІЛ-інфікованих”;
2.22. Форму первинної облікової документації № 510-5/0 “Журнал реєстрації температурного режиму зберігання швидких тестів” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 510-5/0 “Журнал реєстрації температурного режиму зберігання швидких тестів”;
2.23. Форму первинної облікової документації № 510-6/0 “Журнал реєстрації результатів досліджень за допомогою швидких тестів” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 510-6/0 “Журнал реєстрації результатів досліджень за допомогою швидких тестів”;
2.24. Форму первинної облікової документації № 510-7/0 “Журнал протоколів проведення дослідження швидкими тестами” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 510-7/0 “Журнал протоколів проведення дослідження швидкими тестами”;
2.25. Форму первинної облікової документації № 503-4/0 “Довідка № __ про результат дослідження на наявність антитіл до ВІЛ” та Інструкцію щодо заповнення форми первинної облікової документації № 503-4/0 “Довідка № __ про результат дослідження на наявність антитіл до ВІЛ”;
2.26. Форму звітності № 58 (квартальна) “Звіт про кількість та результати досліджень з визначення антитіл до ВІЛ, здійснених за допомогою швидких тестів” та Інструкцію щодо заповнення форми звітності № 58 (квартальна) “Звіт про кількість та результати досліджень з визначення антитіл до ВІЛ, здійснених за допомогою швидких тестів”.
3. Міністру охорони здоров’я Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь (головних управлінь) охорони здоров’я обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій забезпечити впровадження Порядку, затвердженого цим наказом, у підпорядкованих закладах охорони здоров’я, в яких проводиться тестування на ВІЛ – інфекцію.
4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства охорони здоров’я України від 27.08.2009 № 639 “Про затвердження Тимчасового порядку обстеження на ВІЛ-інфекцію із застосуванням швидких тестів, їх використання, зберігання та обліку результатів”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.11.2009 за № 1026/17042.
5. Голові Комітету з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним хворобам Черенько С.О.в установленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Бідного В. Г.
7. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
МИНИСТЕРСТВО ЗДРАВООХРАНЕНИЯ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ
от 20 декабря 2012 г. N 1141н
ОБ УТВЕРЖДЕНИИ СТАНДАРТА
СПЕЦИАЛИЗИРОВАННОЙ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ
ПРИ ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫХ НОВООБРАЗОВАНИЯХ ТЕЛА МАТКИ IB G1, G2
(ГЛУБОКАЯ ИНФИЛЬТРАЦИЯ СТЕНОК МАТКИ - БОЛЕЕ 1/3 ТОЛЩИНЫ
МИОМЕТРИЯ И ЗНАЧИТЕЛЬНАЯ ПЛОЩАДЬ ПОРАЖЕНИЯ) И IIIA СТАДИИ
(ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ ДИСТАНЦИОННАЯ ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ)
В соответствии со статьей 37 Федерального закона от 21 ноября 2011 г. N 323-ФЗ "Об основах охраны здоровья граждан в Российской Федерации" (Собрание законодательства Российской Федерации, 2011, N 48, ст. 6724; 2012, N 26, ст. 3442, 3446) приказываю:
Утвердить стандарт специализированной медицинской помощи при злокачественных новообразованиях тела матки IB G1, G2 (глубокая инфильтрация стенок матки - более 1/3 толщины миометрия и значительная площадь поражения) и IIIA стадии (послеоперационная дистанционная лучевая терапия) согласно приложению.
к приказу Министерства здравоохранения
от 20 декабря 2012 г. N 1141н
СПЕЦИАЛИЗИРОВАННОЙ МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ
ПРИ ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫХ НОВООБРАЗОВАНИЯХ ТЕЛА МАТКИ IBG1-2
СТАДИИ (ГЛУБОКАЯ ИНФИЛЬТРАЦИЯ СТЕНОК МАТКИ - БОЛЕЕ 1/3
ТОЛЩИНЫ МИОМЕТРИЯ И ЗНАЧИТЕЛЬНАЯ ПЛОЩАДЬ ПОРАЖЕНИЯ)
И IIIA (T3AN0M0) СТАДИИ (ПОСЛЕОПЕРАЦИОННАЯ
ДИСТАНЦИОННАЯ ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ)
Категория возрастная: взрослые
Фаза: первичный процесс
Стадия: IBG1-2 (TlbN0M0); IIIA (T3aN0M0)
Осложнения: без осложнений
Вид медицинской помощи: специализированная медицинская помощь
Условия оказания медицинской помощи: стационарно
Форма оказания медицинской помощи: плановая
Средние сроки лечения (количество дней): 35
1. Медицинские мероприятия для диагностики заболевания, состояния
Вероятность предоставления медицинских услуг или назначения лекарственных препаратов для медицинского применения (медицинских изделий), включенных в стандарт медицинской помощи, которая может принимать значения от 0 до 1, где 1 означает, что данное мероприятие проводится 100% пациентов, соответствующих данной модели, а цифры менее 1 - указанному в стандарте медицинской помощи проценту пациентов, имеющих соответствующие медицинские показания.
2. Медицинские услуги для лечения заболевания, состояния и контроля за лечением
3. Перечень лекарственных препаратов для медицинского применения, зарегистрированных на территории Российской Федерации, с указанием средних суточных и курсовых доз
4. Виды лечебного питания, включая специализированные продукты лечебного питания
Международная статистическая классификация болезней и проблем, связанных со здоровьем, X пересмотра.
Международное непатентованное или химическое наименование лекарственного препарата, а в случаях их отсутствия - торговое наименование лекарственного препарата.
Средняя суточная доза.
Средняя курсовая доза.
1. Лекарственные препараты для медицинского применения, зарегистрированные на территории Российской Федерации, назначаются в соответствии с инструкцией по применению лекарственного препарата для медицинского применения и фармакотерапевтической группой по анатомо-терапевтическо-химической классификации, рекомендованной Всемирной организацией здравоохранения, а также с учетом способа введения и применения лекарственного препарата.
2. Назначение и применение лекарственных препаратов для медицинского применения, медицинских изделий и специализированных продуктов лечебного питания, не входящих в стандарт медицинской помощи, допускаются в случае наличия медицинских показаний (индивидуальной непереносимости, по жизненным показаниям) по решению врачебной комиссии (часть 5 статьи 37 Федерального закона от 21.11.2011 N 323-ФЗ "Об основах охраны здоровья граждан в Российской Федерации" (Собрание законодательства Российской Федерации, 28.11.2011, N 48, ст. 6724; 25.06.2012, N 26, ст. 3442)).
I. Загальні положення
1.1. Цей Порядок визначає механізм встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, особам, які звернулися за наданням статусу біженця та яким надано статус біженця в Україні, іншим іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах тимчасово перебувають на території України.
1.2. Цей Порядок поширюється на заклади охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) незалежно від форми власності та підпорядкування.
II. Встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції
2.3. Лікар-інфекціоніст здійснює опитування скарг і збір анамнезу (у тому числі анамнезу захворювання та життя, застосування лікарських засобів, соціального анамнезу тощо) та об’єктивне (фізикальне) обстеження пацієнта.
2.5. Після встановлення діагнозу ВІЛ-інфекції лікар-інфекціоніст пропонує пацієнту здійснювати медичний нагляд за ним у закладах охорони здоров’я, визначених у додатку 1 до Порядку ведення обліку людей, які живуть з ВІЛ, та здійснення медичного нагляду за ними, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 10 липня 2013 року № 585.
2.7. Первинне обстеження пацієнта обов’язково повинно включати:
- опитування скарг і збір анамнезу (у тому числі анамнезу захворювання та життя, застосування лікарських засобів; соціального анамнезу тощо);
- об’єктивне (фізикальне) обстеження;
- лабораторне обстеження;
- інструментальне обстеження (ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та нирок, рентгенографія органів грудної порожнини, якщо не проводилася останні 12 місяців або за клінічними показаннями);
- консультації інших спеціалістів (за медичними показаннями) (офтальмолог, невропатолог, гінеколог – для жінок);
- оцінку поінформованості та рівня знань пацієнта щодо ВІЛ-інфекції зі зверненням його уваги на профілактику ризику передачі ВІЛ.
2.8. Перелік лабораторних досліджень, обов’язкових для виконання при первинному обстеженні пацієнта:
- визначення кількості CD4-лімфоцитів (абсолютна кількість та відсотковий вміст);
- визначення вірусного навантаження ВІЛ у плазмі крові;
- загальноклінічне дослідження крові (з визначенням гемоглобіну, еритроцитів, тромбоцитів, лейкоцитарної формули, абсолютної кількості лейкоцитів);
- біохімічне дослідження крові (білірубін та його фракції, аланін амінотрансфераза, аспартатамінотрансфераза, лужна фосфатаза, сечовина, креатинін);
- загальноклінічне дослідження сечі;
- проба Манту;
- скринінгові дослідження на туберкульоз;
- скринінгові дослідження на інфекції, що передаються статевим шляхом (сифіліс, гонорея, хламідіоз, трихомоніаз, вірус простого герпесу 2 типу);
- серологічні дослідження на маркери вірусних гепатитів В і С;
- мазок Папаніколау у жінок.
2.9. Додаткові рекомендовані лабораторно-інструментальні дослідження та необхідні консультації інших спеціалістів призначаються за наявності клінічних/епідеміологічних показань.
2.10. За результатами первинного обстеження пацієнта лікарем-інфекціоністом встановлюється заключний (уточнений) діагноз ВІЛ-інфекції відповідно до Переглянутої клінічної класифікації стадій ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків, рекомендованої Всесвітньою організацією охорони здоров’я, визначеної додатком 1 до Клінічного протоколу антиретровірусної терапії ВІЛ-інфекції у дорослих та підлітків, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 12 липня 2010 року № 551 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 10 вересня 2010 року № 766).
2.11. Діагноз ВІЛ-інфекції пацієнта підлягає кодуванню відповідно до МКХ-10 та занесенню до форми № 025/о.
Директор Департаменту реформ та розвитку медичної допомоги
М. Хобзей
Если вы нашли ошибку в тексте, выделите ее мышью и нажмите Ctrl+Enter
Перелік та нормативи застосування засобів індивідуального захисту працівниками, які проводять діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надають медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактують з кров'ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами
1. Ці Перелік та нормативи є обов'язковими для закладів охорони здоров'я всіх форм власності, медичний персонал яких проводить діагностичні дослідження на ВІЛ-інфекцію, надає медичну допомогу та соціальні послуги людям, які живуть з ВІЛ, або контактує з кров'ю чи біологічними матеріалами людини, забрудненими ними інструментарієм, обладнанням чи предметами.
2. Під час маніпуляцій, які супроводжуються порушенням цілісності шкіри і слизових оболонок, розтину трупів, проведення лабораторних досліджень, оброблення інструментарію і білизни, прибирання приміщень тощо медичні працівники та інший персонал повинні користуватися засобами індивідуального захисту.
Кількість цих засобів визначається, виходячи з добової норми на одного працівника, у кількості не меншій ніж: хірургічний халат - 1, гумові (латексні/неопренові) рукавички - з розрахунку 1 пара на 3 години роботи, маски - 6, шапочка - 1, непромокальний фартух - 1, нарукавники - 2, окуляри - 1, захисний екран - 1.
У спеціалізованих відділеннях закладів охорони здоров'я, що надають медичну допомогу ВІЛ-інфікованим особам та хворим на СНІД, повинно бути не менше ніж один набір одноразового стерильного інструментарію на 6 хворих (на добу): для хірургії, для гінекології, для отоларингології, для взяття крові.
Для консультантів і чергової зміни медичних працівників додатково видається половина зазначеної в абзацах другому, третьому цього пункту кількості засобів індивідуального захисту та наборів інструментарію.
3. Медичніпрацівники з травмами, ранами на руках, ексудативними ураженнями шкіри, які неможливо закрити пов'язкою, звільняються на період захворювання від медичного обслуговування ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД і контакту з предметами догляду за ними.
4. Усі маніпуляції з кров'ю і сироватками ВІЛ-інфікованих осіб та хворих на СНІД у лабораторіях повинні виконуватися за допомогою гумових груш, автоматичних піпеток, дозаторів, електровідсмоктувачів.
Наказ МОЗ України № 798 від 21.09.2010 "Про затвердження методичних рекомендацій "Хірургічна та гігієнічна обробка рук медичного персоналу"
1. Загальні положення
Методичні рекомендації призначені для співробітників закладів охорони здоров’я, а також санітарно-епідеміологічних і дезінфекційних станцій.
1.2. Визначення термінів
- Антимікробний засіб – засіб, який пригнічує життєдіяльність мікроорганізмів (дезінфектанти, антисептики, стерилянти, хіміотерапевтичні засоби, що включають антибіотики, засоби, які очищують, консерванти).
- Антисептики – хімічні речовини мікробостатичної та мікробоцидної дії, що використовуються для профілактичної і терапевтичної антисептики інтактних та пошкоджених шкірних і слизових покривів, порожнин, ран.
- Антисептик для рук – засіб на основі спирту з додаванням або без додавання інших сполук, призначений для деконтамінації шкіри рук з метою переривання ланцюгу передачі інфекції.
- Внутрішньолікарняна інфекція (ВЛІ) – будь-яка клінічно виражена хвороба інфекційної природи, яка уражає пацієнта внаслідок перебування в стаціонарі або відвідування лікувальної установи, а також інфекції, які виникають у персоналу закладу охорони здоров’я в результаті їх професійної діяльності.
- Гігієнічна антисептика рук – це обробка рук шляхом втирання антисептика в шкіру рук для ліквідації транзиторних мікроорганізмів.
- Інвазивні втручання – використання апаратів і пристроїв, що долають природні бар'єри організму, з якими збудник може проникнути безпосередньо в кров'яне русло, органи і системи організму хворого.
- Звичайне миття рук – процедура миття водою із звичайним (без протимікробної дії) милом.
- Подразнюючий контактний дерматит (КД) – неприємні відчуття та зміни стану шкіри, які можуть проявлятися в сухості шкіри, появі свербежу або печії, почервонінні, лущенні епідермісу та утворенні тріщин.
- Резидентні мікроорганізми – мікроорганізми, що постійно живуть та розмножуються на шкірі.
- Спороутворюючі бактерії – це бактерії, які мають здатність утворювати особливі структури, що вкриті щільною оболонкою, їх умовно називають спорами, вони високо резистентні до дії багатьох фізико-хімічних факторів.
- Транзиторні мікроорганізми – мікроорганізми, які тимчасово потрапляють на поверхню шкіри людини при контакті з різними живими та неживими об’єктами.
2. Загальні вимоги
2.1. Персонал закладу охорони здоров’я слідкує за чистотою своїх рук. Рекомендується, щоб нігті були коротко підстрижені у рівень з кінчиками пальців, без покриття лаком та тріщин на поверхні нігтів, без накладних нігтів.
2.2. Перед обробкою рук знімаються браслети, часи, обручки.
2.3. В приміщенні, де проводиться обробка рук, умивальник розташовують в легкодоступному місці, обладнують краном з холодною та гарячою водою та змішувачем, який бажано приводити в дію без доторкання рук, а струмінь води повинен бути спрямований прямо у сифон злива для запобігання розбризкуванню води.
2.4. Біля умивальника доцільно встановити три дозатори:
із засобом для антимікробної обробки рук;із рідким милом;із засобом для догляду за шкірою.
2.5. Кожне місце для миття рук за можливості обладнується дозаторами одноразових рушників, серветок та ємкістю для використаних засобів.
2.6. Не рекомендується висушування рук за допомогою електросушарок через неминуче завихрення повітря, в якому можуть бути забруднюючі частки, а також через недостатнє висихання рук.
2.7. За відсутності централізованого водопостачання або наявності іншої проблеми з водою, відділення забезпечуються закритими ємкостями для води з кранами. В ємкості заливають кип'ячену воду і замінюють її не рідше одного разу на добу. Перед наступним заповненням ємкості ретельно миються (за необхідності дезінфікуються), обполіскуються і висушуються.
3. Гігієнічна обробка рук
Гігієнічна обробка рук включає звичайне миття рук водою зі звичайним милом та гігієнічну антисептику рук, тобто втирання спиртового антисептика, без застосування води, у шкіру рук з метою зниження числа мікроорганізмів, що знаходяться на них.
Стандартною процедурою упродовж робочого дня є антисептична обробка рук без застосування води, тобто втирання спиртового антисептика в шкіру рук.
3.1.1. Звичайне миття рук із застосуванням неантимікробного миючого засобу рекомендується проводити:
- на початку та в кінці робочого дня;
- перед приготуванням та роздачею їжі;
- у всіх випадках перед обробкою антисептиком, коли руки явно забруднені;
- при контакті зі збудниками ентеровірусних інфекцій в разі відсутності відповідних антивірусних засобів рекомендується механічне усунення вірусів при пролонгованому у часі (до 5 хв.) митті рук;
- при контакті зі споровими мікроорганізмами – пролонговане у часі миття рук (щонайменше 2 хв.) для механічного усунення спор;
- після користування туалетом;
- у всіх інших випадках за відсутності ризику інфікування або спеціальних вказівок.
3.1.2. Гігієнічну обробку рук із застосуванням спиртових антисептиків рекомендується проводити перед:
входом в асептичні приміщення (передопераційну, стерилізаційні відділення, відділення реанімації, гемодіалізу та ін.);
виконанням інвазійних втручань (установлення катетерів, проведення ін'єкцій, бронхоскопії, ендоскопії та ін.);
діяльністю, при якій можливо інфікування об'єкта (наприклад, приготування інфузій, наповнення ємкостей розчинами та ін.);
кожним прямим контактом з пацієнтами;
переходом від інфікованої до неінфікованої ділянки тіла пацієнта;
контактом із стерильним матеріалом та інструментарієм;
контакту із забрудненими предметами, рідинами чи поверхнями (наприклад з системою збору сечі, забрудненою білизною, біосубстратами, виділеннями хворого та ін.);
контакту з вже введеними дренажами, катетерами чи з місцем їх введення;
кожного контакту з ранами;
кожного контакту з пацієнтами;
після чистки носа (при риніті є велика ймовірність наявності вірусної інфекції з наступним виділенням S.aureus).
3.2. Звичайне миття
3.2.1. Звичайне миття призначене виключно для механічної очистки рук, при цьому з рук усувається забруднення, піт, частково змиваються спороутворюючі бактерії, а також частково інші транзиторні мікроорганізми. 3.2.2. Техніка звичайного миття здійснюється таким чином:
- кисті рук змочують водою, потім наносять миючий засіб так, щоб він покривав усю поверхню кистей рук та зап'ястя. Руки миють близько 30 с. Особливу увагу приділяють обробці піднігтьових зон, нігтів, білянігтьових валиків та міжпальцевих зон;
- після обробки миючим засобом руки ретельно відмивають водою від мила та висушують одноразовими рушниками чи серветками. Останньою серветкою закривають кран з водою.
3.3. Гігієнічна антисептика
3.3.1. Стандартна методика втирання антисептика включає 6 стадій і представлена в додатку 4. Кожну стадію повторюють не менше 5 разів.
3.3.2. Антисептик в кількості не менше 3 мл вливають в заглиблення сухої долоні і енергійно втирають в шкіру рук та зап'ястя протягом 30 с.
3.3.3. Протягом всього часу втирання засобу шкіру підтримують вологою від антисептика, тому кількість порцій засобу, який втирається, суворо не регламентується. Останню порцію антисептика втирають до його повного висихання. Витирання рук не допускається.
3.3.5. За наявності видимого забруднення рук усувають його серветкою, що змочена антисептиком, та миють руки з миючим засобом. Потім ретельно відмивають водою від мила та висушують одноразовим рушником чи серветками. Останньою серветкою закривають кран. Після цього руки обробляють антисептиком двічі по 30 с.
4. Використання медичних рукавичок
4.1. Використання рукавичок не дає абсолютної гарантії захисту пацієнтів та персоналу від збудників інфекції.
4.2. Використання медичних рукавичок захищає пацієнтів та медичний персонал від розповсюдження транзиторної та резидентної мікрофлори безпосередньо через руки та опосередковано через контакти з забрудненими об'єктами оточення.
4.3. Для використання у медичній практиці рекомендується три типи рукавичок:
- хірургічні – використовуються при проведенні інвазивних втручань;
- оглядові – забезпечують захист медперсоналу при використанні багатьох медичних маніпуляцій;
- побутові – забезпечують захист медперсоналу при обробці обладнання, забруднених поверхонь, інструментарію, при роботі з відходами медичних закладів та таке інше.
4.4. Стерильні рукавички рекомендується використовувати при:
усіх хірургічних оперативних втручаннях; для зниження частоти проколів рекомендується застосовувати дві надіті одна на одну рукавички, верхню рукавичку заміняти кожні 30 хв. протягом операції; рекомендується також застосовувати рукавички з індикатором перфорації, в яких пошкодження рукавички швидко призводить до видимої зміни забарвлення в місці проколу;
інвазивних маніпуляціях (внутрішньовенні інфузії, відбір біопроб для досліджень та таке інше);
установленні катетера або провідника через шкіру;
маніпуляціях, пов'язаних з контактом стерильного інструментарію з інтактними слизовими оболонками (цистоскопія, катетеризація сечового міхура);
бронхоскопії, ендоскопії шлунково-кишкового тракту, санації трахеї;
контакті з ендотрахеальними відсосами та трахеостомами.
4.5. Нестерильні рукавички рекомендується використовувати при:
контакті зі шлангами апаратів штучного дихання;
роботі з біологічним матеріалом від хворих;
проведенні внутрішньом'язових, внутрішньовенних ін'єкцій;
проведенні очистки устаткування та дезінфекції;
видаленні секретів та блювоти.
4.6. Вимоги до медичних рукавичок:
- для операцій: латексні, неопренові;
- для оглядів: латексні, тактилонові;
- при догляді за пацієнтом: латексні, поліетиленові, полівінілхлорідні;
допускається використання рукавичок з тканини під гумовими;
рукавички повинні бути відповідного розміру;
рукавички повинні забезпечувати високу тактильну чутливість;
містити мінімальну кількість антигенів (латекс, латекс-протеїни);
при виборі медичних рукавичок рекомендується врахувати можливі алергічні реакції в анамнезі пацієнтів на матеріал, з якого виготовлено рукавички;
для проведення передстерилізаційної очистки гострого медичного
інструментарію необхідно використовувати рукавички з текстурованою
зовнішньою поверхнею.
4.7. Одразу після використання медичні рукавички знімаються і занурюються в розчин дезінфектанту, безпосередньо в місці використання рукавичок.
4.8. Після знезараження рукавички одноразового використання підлягають утилізації.
4.9. Правила використання медичних рукавичок:
використання медичних рукавичок не створює абсолютного захисту і не виключає дотримання техніки обробки рук, яка застосовується в кожному окремому випадку одразу після зняття рукавичок при загрозі інфікування;
рукавички одноразового використання не припустимо використовувати повторно, нестерильні рукавички стерилізації не підлягають;
рукавички треба замінювати одразу, якщо вони пошкоджені.
Дата добавления: 2018-05-12 ; просмотров: 4845 ;
Читайте также:
