Энцефалит у детей в украине

Енцефаліт - це запалення головного мозку. Найпоширенішою причиною розвитку цього захворювання є вірусна інфекція.

Енцефаліт може супроводжуватися грипоподібними симптомами, такими як висока температура або сильний головний біль, а також сплутаністю свідомості, судомами або проблемами зі сприйняттям або контролем руху.

Численні випадки захворювання на енцефаліт залишаються непоміченими, оскільки вони характеризуються слабко виражені симптомами грипу або ж протікають взагалі без симптомів. Важкий перебіг хвороби може бути небезпечним для життя. Дуже важливо своєчасно отримати діагностику та лікування, так як наслідки кожного випадку енцефаліту непередбачувані.

Симптоми енцефаліту

У багатьох хворих енцефаліт може проходити як безсимптомно, так і характеризуватися такими слабко вираженими симптомами грипу:

• Головний біль;
• Висока температура;
• Болі в м'язах і суглобах;
• Втома або слабкість.

Більш серйозні випадки потребують негайного медичного втручання. Симптоми тяжкого перебігу хвороби:

• Сильний головний біль;
• Висока температура;
• Змінена свідомість;
• Сплутаність свідомості або тривожне збудження;
• Зміна особистості;
• Судоми;
• Втрата чутливості або параліч в певних областях тіла;
• М'язова слабкість;
• Галюцинації;
• Двоїння в очах;
• Відчуття неприємних запахів;
• Проблеми з мовою або слухом;
• Втрата свідомості.

Симптоми енцефаліту у грудних дітей та дітей молодшого віку можуть також включати в себе:

-
Здуття джерельця у грудних дітей;
- Нудота і блювота;
- Спазми, скутість тіла;
- Постійний плач;
- Посилення плачу, якщо дитину взяти на руки;
- Відсутність апетиту.

Негайно зверніться до лікаря, якщо у вас, ваших родичів або знайомих проявилися будь-які симптоми важкого випадку енцефаліту. Поява сильного головного болю, високої температури і зміненої свідомості, найбільш часті ознаки енцефаліту у дорослих і дітей старшого віку, вимагають негайного лікування.

Необхідно терміново звернутися за лікарською допомогою в разі появи будь-яких ознак і симптомів у грудних дітей і дітей молодшого віку.

Причини енцефаліту

Часто неможливо встановити причину розвитку енцефаліту, але в більшості випадків - це вірусна інфекція. Найбільш поширеним причинами виникнення цього захворювання є:

Інфекція може призвести до розвитку одного з двох патологічних станів, що впливають на головний мозок:

1. Первинний енцефаліт виникає в тому випадку, коли вірус або інший інфекційний агент проникає безпосередньо в головний мозок і вражає його. Інфекція може бути сконцентрована в одній області або повністю охопити орган. Первинна інфекція може виникнути в результаті реактивації латентного вірусу після перенесеної хвороби.

2. Вторинний (пост-інфекційний) енцефаліт є патологічною реакцією імунної системи у відповідь на інфекцію в організмі. Найчастіше вторинний енцефаліт розвивається, коли борються з інфекцією білки помилково атакують клітини мозку. Зазвичай вторинний енцефаліт виникає на другий-третьому тижні після первинного інфікування. У рідкісних випадках вторинний енцефаліт розвивається як ускладнення після вакцинації проти вірусних інфекцій.

• Вірус простого герпесу. Розрізняють два типи вірусу простого герпесу (ВПГ). ВПГ 1 типу (ВПГ-1) найчастіше викликає появу герпетичної лихоманки навколо рота. ВПГ 2 типу (ВПГ-2) вражає генітальну сферу. Незважаючи на те що енцефаліт, викликаний ВПГ-1, зустрічається рідко, він може призвести до серйозного ураження головного мозку або летального результату.
• Інші віруси герпесу. Інші віруси герпесу, які можуть стати причиною розвитку енцефаліту, включають в себе вірус Епштейна-Барр, що викликає у людини інфекційний мононуклеоз, і вірус Варіцелла-Зостер, який зазвичай веде до розвитку вітряної віспи та оперізувального лишаю.
• Ентеровіруси. Ці віруси містять у собі віруси поліомієліту та віруси Коксакі, які зазвичай викликають захворювання з грипоподібними симптомами, запалення очей і болі в животі.
• Віруси, що передаються комарами. Арбовіруси або віруси, породжувані членистоногими, передаються комарами або іншими комахами. Віруси, що передаються комарами, викликають розвиток таких інфекційних захворювань, як лихоманка Західного Нілу, каліфорнійський енцефаліт, викликаний вірусом Ла Крос, енцефаліт Сент-Луїс, західний і східний енцефаліт коней. Комарі переносять вірус від тварин і птахів до людини. Симптоми захворювання можуть проявитися протягом декількох днів або тижнів після зараження.
• Кліщовий вірус. Наприклад, енцефаліт Повассан. Як правило, симптоми проявляються через тиждень після зараження.
• Вірус сказу. Зараження вірусом сказу, який зазвичай передається в результаті укусу зараженої тварини, викликає швидке прогресування енцефаліту відразу ж після появи симптомів. Захворювання закінчується летальним результатом, якщо не проводиться своєчасне лікування, і вірус встигає проникнути в спинний і головний мозок.
• Дитячі інфекції. Поширені дитячі інфекції, такі як кір, епідемічний паротит і краснуха, дуже часто є причиною розвитку вторинного енцефаліту. В даний час ця причина втратила свою актуальність внаслідок проведення вакцинації проти подібних захворювань.

Фактори ризику

Ніхто не застрахований від енцефаліту. Фактори, що підвищують ризик розвитку захворювання, включають:

- Вік. Деякі види енцефаліту частіше зустрічаються і протікають в більш важких формах в певних вікових групах. Як правило, маленькі діти і літні люди більш схильні до ризику захворіти на вірусний енцефаліт. Енцефаліт, викликаний вірусом простого герпесу, частіше зустрічається у людей від 20 до 40 років.
- Ослаблена імунна система. У зоні підвищеного ризику перебувають люди з ВІЛ / СНІДом, що приймають препарати, що пригнічують імунну систему, або ж страждають іншими захворюваннями, які викликають порушення або ослаблення імунної системи.
- Деякі регіони. Віруси, що передаються комарами, і кліщовий вірус найбільше поширені в певних географічних регіонах.
- Заняття на відкритому повітрі. Відпочинок або робота на відкритому повітрі підвищують ризик розвитку вірусних захворювань, що передаються комарами або кліщами.
- Сезонність. Захворювання, що передаються комарами або кліщами, найчастіше спостерігаються влітку і на початку осені.

Ускладнення енцефаліту

Ступінь тяжкості ускладнень після перенесеного енцефаліту залежить від декількох факторів, включаючи вік, причину інфекції, тяжкості захворювання і часу, що пройшов від початку захворювання до його лікування.

У більшості випадків люди з відносно легким захворюванням одужують протягом декількох тижнів без будь-яких ускладнень в довгостроковій перспективі.

Поразка головного мозку в результаті перенесеного запалення може призвести до ряду проблем. В особливо важких випадках може виникнути:

Інші ускладнення різного ступеня тяжкості можуть зберігатися протягом декількох місяців або до кінця життя:

• Стомлюваність
• Слабкість
• Афективні розлади
• Зміна особистості
• Проблеми з пам'яттю
• Розумова недієздатність
• Відсутність м'язової координації
• Параліч
• Порушення зору і слуху
• Порушення мови.

Діагностика енцефаліту

Для того щоб поставити діагноз енцефаліт, важливо з'ясувати симптоми, чинники ризику і анамнез захворювання.

Може знадобитися проведення наступних діагностичних процедур:

• Томографія мозку. Дуже часто томографія головного мозку є першою діагностичною процедурою, що проводиться лікарем у випадку, якщо симптоми і анамнез свідчать про можливий розвиток енцефаліту. Томографія може показати набряки або інші причини, що викликають такі симптоми, наприклад пухлини. Діагностування включає в себе магнітно-резонансне дослідження (МРТ), що дозволяє отримати детальне зображення і 3D, або комп'ютерну томографію (КТ).
• Спинномозкова пункція. В процесі взяття спинномозкової пункції лікар вводить голку в нижній відділ спини і отримує цереброспінальну рідину (ЦСР). Певна структура клітин крові і білка імунної системи говорить про наявність інфекції і запального процесу в мозку. У деяких випадках зразки ЦСР досліджують у лабораторії з тим, щоб виявити вірус, що викликає хворобу або інших інфекційних агентів.
• Інші лабораторні тести. Лікарю можуть знадобитися результати аналізів крові, сечі або мазка із зіву. Всі аналізи проходять лабораторне дослідження на предмет виявлення вірусів або інших інфекційних агентів, що викликають енцефаліт.
• Електроенцефалограма (ЕЕГ). Лікар може призначити електроенцефалограму (ЕЕГ), процедуру, при проведенні якої до шкіри голови прикріплюють кілька електродів. ЕЕГ реєструє електричну активність мозку. Певні відхилення можуть свідчити про розвиток енцефаліту.
• Біопсія мозку. У дуже рідкісних випадках проводять біопсію головного мозку, процедуру, під час якої витягується невеликий зразок тканин головного мозку (біопсія). Ця процедура призначається в тому випадку, якщо стан здоров'я хворого погіршується, вибране лікування не робить ніякого ефекту, і немає можливості поставити правильний діагноз.

Лікування енцефаліту

Лікування легких випадків захворювання полягає в основному в наступному:

• Дотримання постільного режиму
• Прийом великої кількості рідини
• Прийом протизапальних лікарських препаратів, наприклад, ацетамінофену (Тайленол), ібупрофену (Адвіл, Мотрин) і напроксену (Алів), що полегшують головний біль і знижують температуру.

Більш важкі випадки енцефаліту вимагають інтенсивного противірусного лікування. Противірусні препарати, що прописують при такому перебігу захворювання:

• Ацикловір (Зовіракс)
• Ганцикловір (цитов).

Деякі віруси, такі як віруси, що переносяться комахами, не реагують на подібне лікування. Однак дуже часто лікування ацикловіром починають негайно. Це пов'язано з тим, що буває дуже складно відразу визначити конкретний вірус, що викликає інфекцію. Цей препарат ефективний проти вірусу простого герпесу, який у разі відсутності негайного лікування може призвести до серйозних ускладнень або смерті.

Побічні ефекти при прийомі противірусних препаратів включають нудоту, блювоту, пронос, втрату апетиту, а також болі в м'язах або суглобах. У рідкісних випадках відзначають порушення в роботі нирок, печінки або придушення активності кісткового мозку. Для контролю за серйозними побічними ефектами використовують відповідні тести.

Хворим, які страждають важкою формою енцефаліту, також необхідна додаткова підтримувальна терапія:

• Допоміжне дихання, а також ретельне спостереження за диханням і серцевою діяльністю.
• Рідини, що вводяться внутрішньовенно для заповнення втрати рідини і відповідного рівня необхідних мінеральних речовин.
• Прийом протизапальних лікарських препаратів, таких як кортикостероїди, для зменшення набряків і внутрішньочерепного тиску.
• Протисудомні препарати, такі як фенітоїн (дилантин) для запобігання або припинення судом.

Залежно від типу і тяжкості ускладнень, що виникли після хвороби, може знадобитися додаткове лікування, таке як:

• Фізіотерапія для поліпшення сили, гнучкості, рівноваги і координації рухів.
• Реабілітація для розвитку повсякденних навичок і використання адаптивних продуктів, що допомагають у повсякденному житті.
• Заняття з логопедом для відновлення навичок контролю м'язів і їх координації під час говоріння.
• Психотерапія для вивчення стратегій подолання стресу і нових поведінкових навичок для лікування афективних розладів або змін особистості. У разі необхідності застосовуватися лікарські препарати.

Энцефалит у детей — это заболевание, характеризующееся воспалением головного мозга ребенка. Такое заболевание как энцефалит встречается довольно часто. Болезнь поражает один из самых важных органов — мозг. Обычно энцефалит имеет инфекционную природу, однако зарегистрировано немало случаев, когда болезнь развивалась из-за сильных травм головного мозга или под воздействием на организм токсинов и аллергенов. Согласно данным ВОЗ, энцефалитом реже болеют взрослые и чаще — дети.

Виды энцефалита у детей

Утверждение, что энцефалит — это один из многочисленных видов инфекционных заболеваний, не совсем верно. Под термином энцефалит медики имеют в виду целый ряд болезней. Энцефалит бывает двух типов: первичный и вторичный. Оба эти типа встречаются у детей.

• Комариный и клещевой;
• Эпидемический;
• Энтеровирусный;
• Герпетический.

• Аллергический;
• Ветряночный;
• Краснушный;
• Коревой.

Зачастую сильное поражение головного мозга у детей вызывается видами первичного энцефалита. Среди родителей бытует ошибочное мнение, что болезнь вызывают укусы клещей или комаров. Однако это не всегда так. Серьёзную угрозу детскому здоровью могут нести не только насекомые, но и определённые виды грызунов, таких как крысы и мыши. Также причиной энцефалита может стать некипячёное молоко (козье или коровье).

Симптомы энцефалита у ребенка

Теперь поговорим об общих симптомах энцефалита. Первая реакция детского организма на заболевание — очень сильная интоксикация, которая проявляется сильными, почти невыносимыми головными болями, полуобморочным состоянием, слабостью, апатией, безразличием. Через небольшой промежуток времени может резко подскочить температура, причём до критических показателей — 39-40 градусов. Повышению температуры нередко сопутствуют тошнота и рвота, не приносящие больному облегчения.

Следующий вид первичного энцефалита — эпидемический. Этим видом энцефалита маленькие дети болеют очень редко. Чаще всего болезнь поражает детей 10 лет и старше. Течение заболевания является весьма тяжелым. К вышеупомянутым симптомам добавляются нарушение зрения, дыхания, галлюцинации.

Ещё один вид первичного энцефалита — энтеровирусный. Протекает он намного легче двух первых, и в случае своевременной диагностики и правильного лечения прогноз в большинстве случаев оказывается положительным. К общим, уже упомянутым симптомам, может добавиться поражение лицевого нерва.

Герпетический энцефалит, кроме общих симптомов, характеризуется также развитием паралича и сепсиса мозга и печени. Довольно часто родители и даже некоторые врачи путают герпетический энцефалит с менингитом — заболеванием мозга со схожей симптоматикой. Данный вид энцефалита случается у детей достаточно редко; однако если подобное произошло, то болезнь протекает тяжело и сложно.

Немногие родители знают, но даже в случае прививок, неважно от какой болезни, существует вероятность того, что ребёнок может заболеть энцефалитом. Такой энцефалит называют аллергическим, и он характеризуется проявлением сильной аллергии при вакцинации, поражающей всю нервную систему. Проявиться этот вид аллергии может не сразу, только через 10 дней. Симптоматика заболевания схожа с вышеперечисленными признаками, однако бывают ещё и случаи эпилептических припадков.

Любой их этих видов энцефалита опасен и страшен по-своему. Поэтому всем родителям малолетних детей следует принять к сведению, что первые признаки этого недуга —повод для незамедлительного обращения к врачу. Лечением энцефалита обычно занимаются инфекционисты, неврологи и педиатры.

Возможные осложнения у детей после энцефалита

Любая болезнь может вызвать тяжёлые последствия и осложнения, представляющие угрозу для жизни. Если энцефалит протекал в лёгкой форме, то никаких последствий быть не должно. В среднем заболевание протекает 2-3 месяца и требует восстановительной терапии, а также последующей консультации психолога, если ребёнок старше 12 лет. Лечение тяжёлой формы энцефалита может продлиться
от нескольких месяцев до нескольких лет.

• Менингит;
• Нарушения зрения, слуха, памяти;
• Ухудшение речи;
• Разнообразные психические расстройства;
• Паралич рук и ног.

Лечение детского энцефалита

Энцефалит у детей — это серьёзная и тяжёлая болезнь, требующая квалифицированной медицинской помощи, и лечить её нужно не дома, а исключительно в стационаре. После полного осмотра ребёнка и проведения необходимых анализов, врач назначает лечение и даёт рекомендации, следовать которым нужно неукоснительно. Со стороны врача, в первую очередь, требуется постановка точного диагноза, потому как существует немало заболеваний со схожими симптомами.


Какие действия должны предприниматься врачами по отношению к ребёнку, заболевшему энцефалитом? Наиболее правильный подход к лечению — комплексный. Это значит, что лечить нужно весь организм, а не какой-то конкретный орган. Больного ребёнка в состоянии средней тяжести определяют в палату в инфекционном отделении. Если состояние ребёнка очень тяжёлое, то он помещается в палату реанимационного отделения. Каждый отдельный случай при данном заболевании индивидуален, поэтому продуманный до самых мельчайших деталей подход к лечению и восстановлению после болезни важен как никогда.

Лечение энцефалита у детей происходит в два этапа. Сначала избавляются от воспаления мозговых тканей при помощи антибактериальной и гормональной терапии, а потом уже устраняются все последствия болезни. Устранение последствий заключается в восстановительной терапии, такой как массаж и гимнастика. Если возраст ребёнка старше 12 лет, то лечащий врач обязан направить больного на консультацию к психологу.

Родителям стоит понимать, что стопроцентно от энцефалита вашего ребёнка не защитит даже вовремя сделанная прививка. Поэтому единственный выход это, по возможности, избегать встречи с носителем инфекции. Например, если семья практикует частые выезды на природу, то обязательно следует тщательно продумать защиту от насекомых.

Видео энцефалит у детей

Энцефалит — это полиэтиологическое заболевание головного мозга, основным патогенетическим механизмом которого является воспаление вещества мозга. В последнее время патология стала очень актуальной в педиатрической практике, поскольку дети переносят ее тяжелее, а неврологический дефицит после перенесенного поражения мозга приводит к существенному снижению качества жизни, потере трудоспособности, инвалидизации. В Украине наиболее распространенным является клещевой, или весенне-летний энцефалит, который вызывается вирусом. Он попадает в организм ребенка через укус клеща или при употреблении зараженных продуктов питания (наиболее часто — молочных продуктов). У детей также часто встречаются вторичные энцефалиты, которые развиваются на фоне инфекционного заболевания (коревой, герпетический, воспаление вещества мозга на фоне ветряной оспы, паротитной инфекции и др.).

Причины возникновения энцефалита

Наиболее частыми причинами инфекционного энцефалита являются:

• вирусы: арбовирусы, энтеровирусы, вирус Коксаки, ECHO, вирус герпеса человека, паротита, кори, краснухи, гриппа;
• бактерии и риккетсии: стафилококки, стрептококки, токсоплазма, бледная трепонема и др.;

Неинфекционные причины энцефалита:

• вакцинация (АКДС, антирабические вакцины);
• паранеопластические процессы в головном мозге, которые проявляются возникновением острого преходящего лимбического энцефалита.

Виды энцефалита

Энцефалиты — это большая группа заболеваний, которая приводит к одному исходу — воспалению вещества мозга. Поэтому сегодня существует множество различных классификаций заболевания.

Этиологическая классификация:

1. Первичный энцефалит:
   • вирусный (арбо- и энтеровирусы, вирусы Коксаки, ECHO);
   • бактериальный (сифилитический энцефалит);
   • риккетсиозный (при сыпном тифе).
2. Вторичный энцефалит:
   • вирусный: на фоне кори, краснухи, эпидемического паротита, ветряной оспы, гриппа;
   • бактериальный: ревматический (стрептококковый), стафилококковый;
   • грибковый энцефалит на фоне иммунодефицита (встречается крайне редко);
   • поражение мозга простейшими: малярийным плазмодием, токсоплазмой;
   • паранеопластический;
   • поствакцинальный;
   • аутоиммунный (болезнь Расмуссена).

По локализации патологического процесса:

• корковый (поражение полушарий головного мозга);
• подкорковый (стволовой, мезенцефальный, диэнцефальный);
• мозжечковый.

По распространению очага воспаления:

Выделяют такие варианты энцефалита:

• лейкоэнцефалит — поражение белого вещества мозга;
• полиоэнцефалит — поражение серого вещества мозга;
• панэнцефалит — диффузное поражение белого и серого вещества мозга.

В зависимости от характера экссудата энцефалит может быть гнойным и негнойным.

Симптомы энцефалита

Энцефалит у детей сопровождается тремя ведущими синдромами:

1. Синдром общей интоксикации: лихорадка, слабость, снижение аппетита, нарушение сна, потливость.
2. Общий мозговой синдром: нарушения сознания (продуктивные — бред, галлюцинации и непродуктивные — сопор, ступор, кома), головная боль, головокружение, тошнота, рвота, судорожные приступы.
3. Очаговые симптомы поражения мозга: нарушение речи и зрения, дискоординаторные проявления (шаткость походки, гиперкинезы и др.), пирамидные нарушения (паралич конечностей), расстройства чувствительности, кожевниковская эпилепсия, поражение отдельных черепно-мозговых нервов с соответствующими признаками.

Менингеальная форма проявляется менингеальным синдромом: положительными симптомами Кернига, Брудзинского, ригидностью затылочных мышц.

Полирадикулоневритическая форма возникает при поражении периферических нервов и корешков, поэтому проявляется периферическими двигательными расстройствами и нарушением чувствительности.

Диагностика энцефалита

Первым этапом диагностики заболевания является сбор жалоб и анамнеза пациента. Особое внимание уделяется эпидемиологическому анамнезу: укус клеща (при клещевом энцефалите) или наличие первичного инфекционного заболевания с характерной клиникой (кори, краснухи, эпидемического паротита, ветряной оспы, гриппа) при вторичной форме энцефалита. После этого проводится тщательный неврологический осмотр для определения ведущих синдромов. Данное заболевание любой этиологии — это показание для назначения лабораторных анализов и ряда инструментальных исследований.

Лабораторные исследования:

• общий анализ крови;
• общий анализ мочи;
• биохимический анализ крови;
• люмбальная пункция с последующим анализом ликвора;
• серологические методы диагностики: ИФА, РСК, РПГА;
• ПЦР (полимеразная цепная реакция).

Инструментальные методы:

Методы лечения энцефалита

Лечение детей с даннім заболеванием зависит от возбудителя и тяжести состояния больного. Но для всех типов заболевания используются общие меры, которые ускоряют процесс выздоровления ребенка. К ним относятся:

• обязательная госпитализация;
• максимальное ограничение двигательной активности: строгий постельный режим, покой;
• регидратация;
• подача кислорода.

К общим медикаментозным мероприятиям относятся:

• инфузионная терапия с целью детоксикации организма;
• осмотические диуретики для профилактики отека мозга;
• нейропротекторы, витаминотерапия;
• при гипертензии — антигипертензивные препараты;
• в случае судорог — противосудорожные лекарственные средства;
• при высокой температуре — антипиретики;
• для ликвидации периферических парезов и параличей — антихолинэстеразные препараты и препараты кальция;
• при вторичный энцефалитах целесообразное применение глюкокортикостероидных препаратов, десенсибилизирующих средств;
• после ликвидации острой фазы заболевания применяют массаж, лечебную гимнастику, физиотерапевтические процедуры.

Последствия энцефалита

При данном заболевании всегда существует высокий риск летального исхода и возникновения вегетативного состояния, поэтому данный диагноз требует быстрого реагирования родителей и экстренной госпитализации ребенка в стационар. Чем раньше пациента доставят в профильное отделение, тем лучше прогнозы. В случае своевременного начала интенсивного лечения наступает полное выздоровление ребенка.

Осложнения заболевания развиваются при поздней верификации диагноза и, соответственно, отсроченном лечении. Наиболее частыми последствиями являются остаточные неврологические симптомы: парезы, нарушение чувствительности, мозжечковые расстройства, повышенная судорожная готовность и др.

Энцефалит – это острое инфекционное заболевание, при котором поражается сам головной мозг. Энцефалит у детей встречается намного чаще, чем у взрослых, у малышей еще не достаточно развита иммунная система и гематоэнцефалический барьер. Вследствие чего организму сложно противостоять инфекции и задержать ее до попадания в сам головной мозг. В этой статье будут рассмотрены причины, симптомы, методы диагностики и лечения воспаления тканей головного мозга у детей.

Причины и механизмы развития заболевания

Энцефалит у детей врачи разделяют на две большие группы: первичный и вторичный. Характеристика этих групп представлена в таблице:

Характеристика энцефалита у детей
Первичный	Вторичный
Механизм развития	Возбудитель, попадая в организм человека, первично поражает клетки головного мозга. Является самостоятельным заболеванием.	Возникает, как осложнение, уже имеющейся болезни.
Причины развития	Вирусные заболевания: группы герпеса; энтеровирус; грипп; цитомегаловирус. Бактерии: бледная трипонема; тифозная палочка. Трансмиссивные заболевания: клещевой; комариный; Австралийский долины Мурея.	После таких детских высыпных заболеваний: краснухи; кори; ветрянки. После прививки от кори, краснухи, паротита. Встречаются крайне редко. Бактериальные: стафилококковый; стрептококковый; туберкулезный; Паразитарные: Малярийный; Хламидийный; Токсоплазмозный.

Клиническая картина первичного энцефалита

Пораженные ткани головного мозга

Энцефалит у детей начинается практически всегда остро, с выраженного интоксикационного синдрома. В зависимости от причины возникновения, симптомы заболевания могут отличаться по выраженности, длительности проявления.

Основные симптомы энцефалита:

Отличия энцефалита различных видов

Энцефалит у детей обычно, проявляется похожими симптомами. Но так же, нужно учитывать разные особенности энцефалитов. В зависимости от причины возникновения, клиническая картина может отличаться. Основные отличия симптомов основных видов энцефалита представлены в таблице:

Симптомы основных видов энцефалита у детей
Вид энцефалита	Характеристика и особенности течения	Другие индивидуальные характеристики болезни
Клещевой	Инкубационный период в среднем длиться 2 недели. Энцефалит часто сочетается с менингитом и нарушениями проводимости периферических нервов. Возможны нарушения чувствительности на коже.	Более чем в 50% случаев заболевание заканчивается выздоровлением на стадии подъема температуры, без морфологического поражения тканей головного мозга.
Японский	Начинается остро с повышения температуры. Очень часто сопровождается нарушениями зрения в виде диплопии. Часто заболевание сопровождается параличами, парезами и судорожным синдромом.	Переносчики – комары. В очагах заражения населению делают прививки.
Герпетический	При отсутствии лечения, приводит к полному некрозу мозгового вещества. Смертность – 50-80%. Чаще всего пациенты умирают от отека головного мозга.	Возбудители – вирусы герпеса первого или второго типа. Чаще всего встречается у новорожденных деток, мамы которых имели обострение герпетической инфекции во время беременности. У взрослых развивается при иммунодефиците.
Коревой	Может появиться на 3-5 день, после появления высыпаний на коже. Часто наблюдаются параличи, парезы, нарушения работы органов малого таза.	Тяжесть течения напрямую зависит от течения кори. Смертность – 25%. Профилактика для людей, которые были в контакте с такими больными, заключается в ведении специального гамма глобулина.
Гриппозный	Наблюдается выраженный отек головного мозга, и кровоизлияния в него. Симптомы выражены ярко.	Возможна профилактика этого заболевания. Она заключается в проведении прививки в сезон гриппа.
При ветряной оспе	Характерен судорожный синдром, нарушения сознания.	Прогноз благоприятный, летальность – низкая.

Диагностика заболевания

Пункция при энцефалите

Главным способом диагностики является люмбальная пункция. С ее помощью берется спинномозговая жидкость для анализа. С ее помощью определяют причину и этиологию заболевания. Кроме этого, применяют такие лабораторные и инструментальные обследования:

• Общий анализ крови.
• Общий анализ мочи.
• Рентгенография легких.
• МРГ головного мозга.

Основные принципы лечения энцефалита у детей

Лечение таких больных должно начинаться еще до госпитализации. Врачи скорой помощи начинают инфузионную терапию, снижают температуру тела, при необходимости вводят ребенку кортикостероиды и антибактериальные препараты. Госпитализируются такие пациенты в отделения интенсивной терапии и реанимации при инфекционных больницах. Там им сразу же проводят пункцию спинного мозга, для получения ликвора. Затем сразу же начинают лечение. Оно состоит из таких компонентов:

• Этиологического лечения. Если есть подозрения, или известен диагноз, назначаются препараты, которые влияют именно на возбудителя. Например, при герпетическом энцефалите ребенку начинают вводить Ацикловир, а при бактериальном – антибиотики.
• Снижения температуры тела. Для детей препаратами выбора являются два препарата: Парацетамол и Ибупрофен.
• Кортикостероидов. Назначаются при инфекционно-токсическом шоке.
• Препаратов для защиты и восстановления центральной нервной системы. К ним относятся витамины группы В, Пироцетам.
• Инфузионной терапии. Пациенту врачи поддерживают водно-электролитный состав крови, не допуская при этом отека головного мозга.
• При развитии параличей назначается Прозерин.
• При судорогах используют Сибазон или Седуксен.

Профилактика заболевания

Энцефалит у детей может быть вызван заболеваниями, против которых существуют прививки. Например, в плановом порядке детям вводятся прививки от кори, краснухи и ветряной оспы. Обычно, энцефалит у детей, вызванный такими заболеваниями развивается в случае не проведенной иммунизации ребенка.

Не стоит отказываться от проведения прививок своим детям, ведь они могут спасти им жизни!

Энцефалит у детей встречается в разы чаще, чем у взрослых. Причиной тому является несостоятельность детской иммунной системы и гематоэнцефалического барьера. Лечение таких деток проводится в отделениях интенсивной терапии при постоянном присмотре врача анестезиолога и инфекциониста.