Заходи по вірусному гепатиту в школі

З моменту виявлення хворого на вірусний гепатит до госпіталізації або у випадку ізоляції його вдома в осередку здійснюється поточна дезінфекція. Організовує її дільничний лікар, а здійснює особа, яка доглядає за хворим, інструктаж якого проводять медичні працівники.

Хворого ізолюють в окрему кімнату або відгороджену її частину, виділяють йому предмети суворо індивідуального користування: постільні приналежності, білизна, рушник, носові хустки, серветки, предмети особистої гігієни, посуд для прийому їжі, посуд для збору та знезараження виділень.

Білизну хворого кип'ятять протягом 15 хвилин від моменту закипання у 2% мильно-содовому розчині або розчині будь-якого миючого засобу (20 г на 1 л води) з наступним пранням.

Посуд, іграшки (крім пластмасових) кип'ятять у розчині харчової соди 15 хвилин з моменту закипання. Пластмасові іграшки миють гарячим 2% содовим розчином або милом, потім занурюють в окріп.

Виділення хворого (фекалії, сеча, блювотні маси) засипають сухим хлорним вапном, або нейтральним гіпохлоридом кальцію (НГК) у співвідношенні 200г/кг на 60 хвилин, після чого зливають у каналізацію. Якщо виділення містять мало вологи, то додають воду в співвідношенні 1:4.

Посуд з-під виділень після спорожнення знезаражують в одному з розчинів: 3% хлораміну, хлорного вапна, 1% НГК протягом 30 хвилин або в 1% хлораміну, хлорного вапна, 0,5 % розчині НГК протягом 60 хв, потім промивають зовні і зсередини водою.

Підлогу протирають гарячим 2% мильним або содовим розчином, або розчином будь-якого миючого засобу. Окремою ганчіркою протирають ручки дверей туалету, спускового бачка.

Прибиральний матеріал (ганчірки, мочалки) кип'ятять в 2% содовому розчині або в розчині будь-якого миючого засобу в протягом 15 хвилин з моменту закипання.

Постільні приналежності по мірі забруднення, килими, килимові доріжки чистять щіткою, змоченою в 1% розчині хлораміну або пропрасовують гарячою праскою через вологу тканину і забирають на час карантину.

Не допускають появи мух в приміщення. Вікна, кватирки закривають сіткою з розміром вічок не більше 2 х 1,2 мм, використовують липкі стрічки.

У домашніх умовах слід широко використовувати чистячі або миючі засоби з антимікробною дією.

Заключна дезінфекція в квартирах проводиться населенням в обсязі поточної дезінфекції.

Методи і засоби дезінфекції при вірусних гепатитах викладені в таблиці 1 цього додатку.

У дитячих дошкільних установах поточну дезінфекцію проводить персонал дитячої установи при підозрі на захворювання ГА і до госпіталізації хворого, а також протягом 35 днів спостереження від моменту ізоляції останнього хворого. В інших групах в цей період посилюється контроль за виконанням санітарно-гігієнічного режиму.

Лікар-дезінфекціоніст або помічник епідеміолога дезпідрозділу (дезстанції) інструктує медичний персонал (лікаря, медсестру) дитячого закладу про тривалість, обсяг дезінфекційних заходів, залишає спеціальне розпорядження.

Лікар, медична сестра дитячого закладу інструктує і навчає нянь, вихователів, працівників кухні, пральні та ін з виконання дезінфекції в період карантину, контролює обсяг і належну якість її проведення.

При карантині в групі дітей, що контактували з хворим виключають з ужитку килими, килимові доріжки, м'які іграшки, фіранки. Проводять боротьбу з мухами в приміщеннях і на території.

Протягом всього періоду карантину проводять знезараження посуду, ганчірок для його миття, столів, ганчірок для прибирання, залишків їжі, білизни, іграшок, манежів, полиць для зберігання підкладної церати, кімнат дитячих ігор, дверних ручок, кранів, санвузлів, горщиків, прибирального інвентаря.

Підлога, меблі, підвіконня, двері, дверні ручки, крани протирають не менше 2 разів на день ганчіркою, змоченою в дезінфікуючій розчині. Спинки ліжок щодня наприкінці робочого дня протирають ганчіркою, змоченою теплою водою з миючим засобом.

Керівник дитячого закладу, лікар і медична сестра несуть персональну відповідальність за виконання дезінфекційних заходів.

Заключну дезінфекцію в школі проводять за вказівкою епідеміолога при виникненні групових захворювань (3 і більше випадків) або повторних випадків, силами дезінфекційної станції, дезінфекційного відділу (відділення) санітарно-епідеміологічної станції.

При одиничних випадках ГА заключну дезінфекцію виконує технічний персонал школи за рекомендаціями дезстанції, дезінфекційного відділу (відділення) санепідстанції.

Знезараженню підлягають: приміщення та обладнання класу, де виявлений хворий, буфети, їдальня, санвузли, коридори, спортивний зал і музичні класи, майстерні та інші місця загального користування. Якщо заняття в школі проводяться за кабінетною системою, то заключна дезінфекція проводиться у всіх кабінетах, де займався хворий.

Якщо захворювання сталися в групі продовженого дня, в приміщеннях цієї групи проводять заключну дезінфекцію, а потім профілактичну дезінфекцію при карантині.

У період карантину протягом 35 днів від моменту останнього захворювання особлива увага приділяється дотриманню санітарно-гігієнічного режиму і правильності виконання профілактичної дезінфекції в буфетах, їдальнях та санвузлах, яку проводить технічний персонал, медсестри школи.

У школах з підвищеною захворюваністю ГА постійно (в період карантину, а також за відсутності випадків захворювань) такі об'єкти, як дверні ручки в туалетах, спускові крани унітазів, водопровідні крани протирають ганчіркою, змоченою у дезінфікуючій розчині, після кожної зміни. Ручки дверей у класах, перила сходів протирають із застосуванням дезінфікуючих засобів 2 рази на день під час вологого прибирання приміщень.

У школах, які не мають водопроводу або розташованих на території, де є дефекти в стані водопостачання населення доброякісною водою, учні забезпечуються кип'яченою водою. Встановлюють емальовані бачки з замком для питної води. Воду в бачках змінюють один раз за зміну, бак і кришку після зливу води ошпарюють окропом зовні і зсередини.

У населених пунктах з підвищеним ризиком епідеміологічним розповсюдження ГА забезпечення шкіл дезінфікуючими засобами для проведення профілактичної дезінфекції покладається на дільничні поліклініки, за якими закріплені школи. Оплата дезінфікуючих засобів проводиться за рахунок коштів відділу народної освіти.

У вогнищах захворювання на вірусні гепатити необхідна широка санітарно-роз'яснювальна робота про заходи профілактики цих інфекцій, суворе дотримання правил особистої гігієни. До санітарної пропаганди, проведення протиепідемічних та санітарно-оздоровчих заходів залучається санітарний актив Червоного Хреста і Червоного Півмісяця з використанням в цій роботі засобів масової інформації.

ДО ДНЯ ЗАХИСТУ ДІТЕЙ. Джерелом інфекції при вірусному гепатиті А є хвора людина як з жовтушними (типовими) так і безжовтушними (атиповими) формами захворювання. Вірус гепатиту А виділяється із фекаліями хворих на гепатит та передається через воду та харчові продукти, забруднені випорожненнями хворого, предмети побуту та брудні руки. Для цієї хвороби характерна сезонність (весняно-осіння). Найбільш чутливі до вірусу гепатиту А – діти. Інкубаційний період (період від моменту потрапляння вірусу в організм до появи перших клінічних проявів) складає – 7-50 днів (в середньому 15-45 днів).

Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна, хвороба брудних рук, жовтуха) – це гостре інфекційне захворювання з фекально-оральним механізмом передачі та переважним ураженням печінки і шлунково-кишкового тракту.

Симптоми

Гепатит А характеризується циклічним перебігом, помірними симптомами інтоксикації, швидкоминучими порушеннями функції печінки та доброякісним перебігом. У більшості випадків хвороба починається гостро, з підвищенням температури до 38,5° С протягом перших 2-3 днів, ломота в тілі, загальне нездужання (по типу грипоподібного стану). Характерна поява наступних клінічних симптомів: погіршення апетиту, нудота, іноді блювота, біль та відчуття важкості у правому підребер`ї. цей період захворювання називається переджовтушним та триває від 4 до 7 днів. Жовтяничний період проявляється жовтушнiстю склер, слизових оболонок та шкіри. Можливе свербіння шкіри. Колір сечi стає усе більше темним (кольору міцного чаю, пива), випорожнення – безбарвними. З появою жовтяниці ряд симптомів переджовтяничного періоду слабшає й у значної частини хворих зникає, а загальний стан та самопочуття покращуються. Температура тіла нормалізується. Через 10-21 день (залежно від тяжкості захворювання) дитина одужує.

Загострення та рецидиви спостерігаються у 2-5% хворих. Затяжний перебіг хвороби зазвичай пов`язаний із супутніми захворюваннями, порушенням режиму та впливом інших шкідливих чинників. Після перенесеного захворювання формується стійкий, досить тривалий імунітет.

Для вірусного гепатиту А характерні спалахи які найчастіше реєструються в дитячих дошкільних закладах та школах. Саме тому правильно проведена профілактики даного захворювання дозволить попередити розвиток ВГА в організованих колективах.

Профілактика гепатиту А

Профілактика гепатиту а поділяється на два типи: специфічна та неспецифічна.

Специфічна. До специфічної профілактики відноситься вакцинація дітей у вогнищі інфекції. При проведенні даної профілактики слід враховувати той факт, що вироблення імунітету після вакцинації займає як мінімум 2 тижні (як максимум — 4 тижні), тому в деяких випадках, які потребують негайної захисту, може бути використана імунізація нормальним людським імуноглобуліном, тобто пасивно набутими антитілами до вірусу гепатиту А, тривалість дії яких становить не більше 2 місяців. Якщо потрібна швидка захист, але передбачається тривале знаходження в регіоні з високою захворюваністю, рекомендується одночасне введення імуноглобуліну і вакцини. Імуноглобулін може бути використаний і в разі необхідності профілактики гепатиту А у дітей молодше 2 років. Вакцинація проти вірусного гепатиту А дозволена дітям старше 3-ьох років.

Вакцинація

Сьогодні створені досить ефективні вакцини, що захищають від гепатиту А. Ці вакцини являють собою вбиті віруси гепатиту А. Вакцина вводиться двократно з інтервалом 6-12 місяців. Використовуються наступні вакцинні препарати: Хаврікс 720 (дитяча), виробництва Бельгії; Авакс (Франція), ГЕП-А-ін-ВАК (Росія), Вакта, США. Введення вакцини стимулює вироблення антитіл у високому титрі, що надійно захищає від інфікування гепатитом А як дітей, так і дорослих. Тривалість захисту за допомогою вакцинації не менше 6-10 років.

Щеплення від гепатиту А показані: дітям, які раніше не хворіли на гепатит А, та відносяться до групи осіб з підвищеним ризиком інфікування; особам, які прямують у райони з високим рівнем передачі гепатиту А (туристи, контрактники, військовослужбовці); вихователі і персонал дитячих дошкільних установ;

Неспецифічна профілактика вірусного гепатиту А, зводиться до раннього виявлення та ізоляції хворих, заключної дезинфекції в осередку інфекції. Так, особи, які контактували з хворими, підлягають медичному обстеженню протягом 35 днів на предмет виявлення ранніх симптомів хвороби. У дитячих закладах установлюють карантин на 35 днів, протягом 2-х місяців після останнього випадку захворювання на гепатит А не проводять планових щеплень.

Прості правила, які убезпечать вашу дитину

Враховуючи, що основним механізмом передачі захворювання є фекально-оральний, то і заходи профілактики спрямовані перш за все на його розрив. Вони передбачають:

1. Використовувати для пиття та миття посуду лише перекип`ячену воду (воду кип’ятити не менше 10 хв., дати відстоятися).

2. Не використовувати для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з незнайомих джерел водопостачання.

3. Перед споживанням овочів, фруктів та ягід їх необхідно добре промити питною водою, для споживання дітьми – обдати окропом.

4. Строго дотримуватись правил особистої гігієни – обов`язково мити руки з милом перед приготуванням та вживанням їжі, після кожного відвідування туалету.

5. Не займатись самолікуванням. При появі перших ознак захворювання терміново звернутись до лікаря!

Матеріал підготувала: Уляна Марусик, асистент кафедри педіатрії та дитячих інфекційних хвороб, дитячий інфекціоніст

Загальні вимоги до епідеміологічного нагляду за вірусними гепатитами.

Справжні санітарно-епідеміологічні правила (далі санітарні правила) встановлюють основні вимоги до комплексу організаційних, лікувально-профілактичних, гігієнічних та протиепідемічних заходів, проведення яких забезпечує попередження і поширення захворювань на вірусні гепатити.

Дотримання (санітарних правил є обов'язковим для громадян, індивідуальних підприємців та юридичних осіб.

Контроль за виконанням цих санітарних правил здійснюють органи та установи держсанепідслужби Росії. Видання офіційне. Справжні санітарно-епідеміологічні правила не можуть бути повністю або частково відтворені, тиражовані і поширені без дозволу Департаменту держсанепіднагляду МОЗ Росії.

Федеральний закон від 30 березня 1999 р . № 2-ФЗ "Про санітарно-епідеміологічне благополуччя населення".

"Основи законодавства України про охорону здоров'я громадян", прийняті Верховною Радою Російської Федерації та підписані Президентом Російської Федерації 22.07.93 № 5487 - 1.

Федеральний закон від 17 вересня 1998 р. № 157-ФЗ "Про імунопрофілактику інфекційних хвороб".

Положення про державний санітарно-епідеміологічний нормуванні, затверджене постановою Уряду Російської Федерації від 5 рюмса 1994 р. № 625 та зміни і доповнення, внесені постановою Уряду Російської Федерації від 30 червня 1998 р. № 680.

Вірусні гепатити (ВГ) - особлива група антропонозних інфекцій, що викликаються збудниками з вираженими гепатотропними властивостями.

За етіологічної структурі, патогенезу, епідеміології, клініці і исходам ці захворювання вкрай неоднорідні. Розрізняють 6 самостійних нозологічних форм з відомими збудниками, що позначаються як віруси гепатитів А, В, С, D, Е, G, а також інші гепатити, етіологія яких слабо вивчена або не встановлена.

З метою попередження виникнення та поширення вірусних гепатитів необхідно своєчасно і в повному обсязі проводити комплексні організаційні, лікувально-профілактичні, гігієнічні та протиепідемічні заходи.

Для профілактики внутрішньо лікарняного зараження парентеральними вірусними гепатитами першорядне значення мають заходи, спрямовані на попередження зараження вірусами гепатитів В, G, E і С при використанні виробів медичного призначення: в т. ч. інструментів, забруднених кров'ю та іншими біологічними рідинами, а також при переливанні крові та / або її компонентів.

Після використання всі вироби медичного призначення підлягають дезінфекції з подальшою

очищенням і стерилізацією.

Первинні заходи, що проводяться у вогнищах вірусних гепатитів (ВГ).

Первинні заходи, спрямовані на локалізацію і ліквідацію вогнища, здійснює лікар лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ) або інший медичний працівник, який виявив хворого.

Виявлення хворих на вірусні гепатити здійснюють медичні працівники закладів охорони здоров'я незалежно від форм власності та відомчої належності при амбулаторному прийомі , відвідуванні хворого вдома, влаштуванні на роботу і періодичних медичних оглядах певних груп населення, спостереженні за дітьми в колективах, при обстеженні контактних у вогнищах інфекції, а також лабораторному обстеженні осіб з груп високого ризику зараження вірусом гепатитів А, В, С, D, G (медичні працівники, пацієнти відділень гемодіалізу, донори, персонал закладів служби

Етіологічна розшифровка випадків гепатиту в інфекційних стаціонарах та інших лікувально-профілактичних установах. як правило, здійснюється протягом 5 днів. Більш пізні терміни встановлення остаточного діагнозу допускаються при наявності мікст-інфекції, хронічних форм гепатиту В (ГВ) і гепатиту С (ГС), поєднанні ВГ з іншими захворюваннями.

Хворі гострою і вперше виявленою хронічною формами вірусних гепатитів підлягають обов'язковій реєстрації в центрах державного санітарно-епідеміологічного нагляду (ЦГСЕН) і, як правило, госпіталізації в інфекційні стаціонари.

У вогнищах ВГ необхідно виявити дітей , які відвідують організовані колективи, осіб, що у приготуванні їжі та реалізації харчових продуктів, персонал інтернатних закладів, донорів крові та інших біологічних матеріалів, вагітних, підлітків, працівників дитячих установ, персонал служби крові та інших медичних працівників.

З контактними проводять бесіди про заходи профілактики вірусних гепатитів, про симптоми цих захворювань, здійснюють клінічне та лабораторне обстеження для виявлення хворих і носіїв вірусів.

Медичний працівник лікувально-профілактичного закладу (ЛПЗ), незалежно від форми власності та відомчої належності, який виявив хворого ВГ, подає екстрене повідомлення встановленої форми до територіального ЦГСЕН. Кожен випадок ВГ вноситься до журналу реєстрації інфекційних захворювань.

Лікар-епідеміолог ЦГСЕН проводить епідеміологічне обстеження кожного випадку гострого та хронічного вірусного гепатиту в дитячому закладі, стаціонарі, санаторії, у виробничих умовах. Необхідність проведення епідеміологічного обстеження вогнища за місцем проживання визначається епідеміологом.

За результатами епідеміологічного обстеження заповнюється карта обстеження або складається акт.

Залежно від результатів обстеження епідеміолог конкретизує, доповнює чи розширює обсяг і характер санітарно-протиепідемічних (профілактичних) заходів і призначає додаткові обстеження контактних: визначення IgМ-антитіл до вірусів гепатиту А, В, С (анти-ВГА, анти- НВс IgМ, анти-ВГС), антигену вірусу ГА у фекаліях і НВsАg в крові.

Після госпіталізації хворого в осередку організовують заключну дезінфекцію, обсяг і зміст якої залежать від характеристики вогнища. Дезінфекційні заходи здійснюють у межах вогнища, що визначаються епідеміологом.

Розслідування групових захворювань ВГ, пов'язаних із загальним водокористуванням, харчуванням, медичними та немедицинскими маніпуляціями, проводять комплексно, під керівництвом лікаря-епідеміолога за участю фахівців санітарно-гігієнічних та лабораторних підрозділів ЦГСН, а також зацікавлених служб і відомств.

5. Протиепідемічні і профілактичні заходи при вірусних гепатитах з фекально-оральним механізмом передачі збудників.

Гепатит – це об’єднуючий термін, що описує запалення печінки, яке може бути викликане різними причинами, включаючи інфекційні (наприклад, вірусні, бактеріальні, грибкові та паразитарні організми) та неінфекційні (алкоголь, лікарські засоби, аутоімунні та метаболічні захворювання) фактори. Профілактика вірусних гепатитів залежить від виду захворювання та шляхи зараження.

Існує кілька видів вірусів гепатиту. Вони можуть передаватися фекально-оральним або парентеральним шляхом. Так як деякі вірусні гепатити становлять серйозну небезпеку для здоров’я і життя людини, хворобу краще попередити, чим лікувати. Профілактика цих захворювань може бути неспецифічною та специфічною. Також проводиться екстрена профілактика парентеральних вірусних гепатитів та ВІЛ-інфекції після можливого зараження.

Форми вірусного гепатиту

Більшість розглянутих випадків патологій викликане вірусами гепатиту А, B, C, D і E. Ці віруси, на підставі шляхів зараження ними, можна розділити на дві групи.

Віруси гепатиту, що передаються фекально-оральним шляхом:

• Вірус гепатиту А (ВГА).
• Вірус гепатиту Е (ВГЕ).

Віруси гепатиту, що передаються парентеральним шляхом:

• Вірус гепатиту В (ВГВ).
• Вірус гепатиту С (ВГС).
• Вірус гепатиту D (ВГД).

До парентерального шляху передачі вірусних гепатитів належать також зараження статевим і вертикальним (від матері дитині під час вагітності або пологів) шляхами.

Найбільше клінічне значення мають гепатити А, В, С і Е.

Вірусні гепатити можуть бути гострими (тривалість захворювання складає менше 6 місяців) або хронічними (довше 6 місяців). Вірусні гепатити А і Е не протікають довгостроково, тоді як гепатити В і С можуть спостерігатися і в гострих і хронічних формах.

Чим небезпечний вірусний гепатит

Всі віруси гепатиту, незалежно від виду, розмножуються в клітинах печінки. Це може стати причиною порушення її функцій.

Основна роль печінки в організмі полягає в наступному:

• Вона допомагає очистити кров, перетворюючи шкідливі речовини в безпечні. Джерелом цих шкідливих речовин може бути як зовнішня середовище (лікарські препарати, спиртні напої), так і сам організм (аміак, білірубін). Зазвичай печінка розщеплює їх на дрібніші з’єднання або приєднує до інших речовин, після чого вони виводяться з організму з сечею або калом.
• Печінка виробляє багато важливі речовини, необхідні для здоров’я людини – наприклад, білки і фактори згортання крові.
• Цей орган зберігає вуглеводи, жири та вітаміни.
• Печінка синтезує з простих речовин більш складні сполуки, необхідні іншим органам. Наприклад, печінка виробляє холестерин, жири, білірубін.

При запаленні печінка не може нормально виконувати свої функції, що призводить до розвитку симптомів гепатиту.

Однак справжня небезпека вірусних гепатитів лежить у розвитку фульмінантний або хронічної форми захворювання.

Фульмінантний (блискавичний) вірусний гепатит дуже рідко розвивається при зараженні ВГА і ВГВ. При цій формі захворювання печінка дуже сильно вражена важким запальним процесом, у пацієнта розвивається небезпечна для життя гостра печінкова недостатність.

Приблизно 80% хворих з гострим фульминантним вірусним гепатитом помирає протягом декількох днів або тижнів. На щастя, ця форма вірусного гепатиту зустрічається дуже рідко. Наприклад, при гепатиті В вона розвивається у 0,5% пацієнтів. Так як лікування фульмінантного гепатиту недостатньо ефективно, набагато легше проводити профілактику з урахуванням видів вірусів і шляхів інфікування ними.

Хронічний вірусний гепатит – це запалення печінки, що триває більше 6 місяців. При цій формі захворювання віруси можуть жити і розмножуватися в печінці роками і десятиліттями. З невідомих причин імунна система пацієнта не може їх знищити, з-за чого вони викликають хронічний запальний процес в організмі.

Хронічний гепатит може стати причиною розвитку цирозу, печінкової недостатності та раку печінки. Крім цього, пацієнти з хронічним вірусним гепатитом можуть заразити інших людей.

Ризик розвитку хронічного вірусного гепатиту існує при інфікування ВГВ і ВГС. При зараженні ВГВ немовлят хронічна форма хвороби розвивається в 90% випадків. Цей показник у дорослих становить 15-25%. При інфікуванні ВГС хронічний гепатит розвивається у 75-85% пацієнтів, у 5-20% з них розвивається цироз печінки.

За даними ВООЗ, в усьому світі від хронічного гепатиту В помирає приблизно 1 мільйон людей.

Краща профілактика хронічного гепатиту – запобігання зараження вірусами гепатиту В і С.

Вірусний гепатит Е особливо небезпечний для вагітних жінок, у яких він може призвести до смерті в 10-30% випадків інфікування в третьому триместрі.

Профілактика вірусних гепатитів

Розглянемо симптоми захворювань і заходи щодо їх запобігання.

Вірусний гепатит А – це запалення печінки, викликане інфікуванням ВГА. Це заразне захворювання, яке передається фекально-оральним шляхом. ВГА не призводить до розвитку хронічного гепатиту. Більшість дорослих пацієнтів з цим захворюванням має відповідні симптоми, тоді як у більшості дітей ознаки хвороби відсутні.

До симптомів гепатиту А належать:

• Втома.
• Нудота і блювання.
• Біль або дискомфорт у животі, особливо в області печінки.
• Знебарвлені випорожнення.
• Погіршення апетиту.
• Невелике підвищення температури тіла.
• Темний колір сечі.
• Біль у суглобах.
• Жовтяниця.

Профілактика гепатиту А включає поліпшення санітарних умов, суворе дотримання правил особистої гігієни та часте миття рук. Вірус інактивується більшістю засобів для прибирання в будинку, а також нагріванням до 85% протягом 1 хвилини. Люди, які подорожують у регіони з високим розповсюдженням цього захворювання, не повинні вживати неочищену воду або сирі морепродукти. Фрукти і овочі можна їсти тільки після їх приготування або очищення.

Існує вакцина від гепатиту А. З 2006 року в США рекомендується прищеплювати від цього захворювання дітей у віці 1 року.

Також активна імунізації проводиться наступним групам населення:

• Люди, які подорожують в країни з високим поширенням гепатиту А.
• Сім’ї, які всиновили дітей з країн з високим поширенням гепатиту А.
• Гомосексуалісти.
• Наркомани.
• Пацієнти з хронічними захворюваннями печінки або патологією факторів згортання крові.
• Пацієнти, які очікують на пересадку печінки, і хворі, яким вже її провели.
• Вакцина від гепатиту А інактивована, тобто не містить живих вірусних частинок. Її вводять внутрішньом’язово. Ефективність імунізації становить близько 90%.

Для екстренної профілактики гепатиту А після можливого зараження існує спеціальний імуноглобулін, ефективність якого висока в перші 48 годин після інфікування.

Так як ВГА передається фекально-оральним шляхом і характеризується надзвичайно високою контагіозністю, можливо розвиток епідемій цього вірусу. Тому в осередках виникнення гепатиту А проводяться протиепідемічні заходи.

Згідно санітарно-епідеміологічних правил (Санпін) СП 3.1.2825-10 щодо профілактики гепатиту А, протиепідемічні заходи включають:

• Негайне повідомлення лікарями в органи, які здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, про виявлення випадку гепатиту А. Спеціалісти цих органів організовують епідеміологічне обстеження осередку захворювання, розробляють і реалізують заходи щодо його ліквідації.
• Всі пацієнти з гепатитом А підлягають госпіталізації в інфекційні відділення. Лікування на дому проводиться лише за умови можливості організації протиепідемічного режиму і забезпечення лікарського режиму.
• У вогнищі гепатиту А проводиться дезінфекція.
• Всі контактні обличча проходять медичний огляд, за ними здійснюється спостереження протягом 35 днів починаючи з останнього контакту з хворим. Якщо людина, контактував з пацієнтом, протягом 5 днів не має симптомів гепатиту А, йому за епідемічними показаннями проводять вакцинацію.
• Якщо вогнище гепатиту А виник в організованому колективі дітей або військовослужбовців, в установі вводиться карантин на 35 днів.

Вірусний гепатит Е — запалення печінки, викликане інфікуванням ВГЕ. Це захворювання також передається фекально-оральним шляхом. Зараження ВГЕ не призводить до розвитку хронічного гепатиту. Симптоми гепатиту Е майже ідентичні ознаками гепатиту А.

Профілактика гепатиту Е подібна принципам запобігання гепатиту А. Винятки стосуються лише неефективності екстреної профілактики за допомогою імуноглобуліну. Слід зазначити, що в Китаї існує вакцина від гепатиту Е, але її використання в інших країнах ще не поширене.

Гепатит В – це інфекційне захворювання, викликане вірусом гепатиту Ст. Воно передається, коли кров, сперма або інша рідина з організму пацієнта, зараженого ВГВ, потрапляє в організм неінфікованого людини. Такий шлях передачі називають парентеральним. При вірусному гепатиті В є небезпека розвитку хронічного ураження печінки.

Симптоми гострої форми гепатиту В аналогічні ознаками гепатиту А. Хронічний гепатит у більшості пацієнтів, інфікованих ВГВ, розвивається поступово, часто не викликаючи ніяких симптомів до появи цирозу печінки.

У пацієнтів з клінікою симптоми можуть включати загальне нездужання, погіршення апетиту, втома, дискомфорт у правому підребер’ї. При розвитку цирозу у хворих з’являється більш виражена клінічна картина, що включає розширення вен на шкірі, почервоніння долонь, асцит, порушення діяльності центральної нервової системи, підвищення кровоточивості, жовтяницю, шкірний свербіж.

Найкращий спосіб запобігання зараження вірусним гепатитом В – специфічна профілактика за допомогою вакцинації.

В даний час вакцинацію рекомендують проводити:

• Новонародженим дітям.
• Дітям і підліткам, які не були вакциновані відразу після народження.
• Будь-яким людям, що мали або мають захворювання, що передаються статевим шляхом (включаючи ВІЛ).
• Медичним працівникам, співробітникам екстрених служб та іншим людям, які можуть вступати в контакт з кров’ю.
• Гомосексуалістам.
• Людям, що мають кілька сексуальних партнерів.
• Людям з хронічними захворюваннями печінки.
• Ін’єкційним наркоманам.
• Людям, які проживають з хворим на гепатит У людиною.
• Людям з тяжкою нирковою недостатністю.
• Людям, що мають сексуального партнера з гепатитом Ст.

Профілактика гепатиту Б з допомогою вакцинації має 95% ефективність. Курс імунопрофілактики цього захворювання складається з трьох послідовних ін’єкцій.

Екстрена профілактика цього захворювання проводиться імуноглобуліном проти гепатиту В.

Згідно Санпін СП 3.1.1.2341-08 щодо профілактики вірусного гепатиту B, заходи у вогнищі цього захворювання включають:

• Виявлення та лікування хворих на гепатит Ст.
• Диспансерне спостереження за пацієнтами з гострою та хронічною формою захворювання.
• Дезінфекцію всіх предметів, які можуть вступати в контакт з кров’ю, слиною та іншими біологічними рідинами.
• Спостереження за контактними особами і, при необхідності, проведення їх імунізації.

Велике значення має профілактика зараження гепатитом В у лікувальних установах.

Для цього проводиться:

• Обстеження пацієнтів і медичних працівників на гепатит Ст.
• Дотримання правил дезінфекції та стерилізації виробів медичного призначення, знезараження медичних відходів.
• Вакцинація медичних працівників від гепатиту В.

Гепатит С – це інфекційне запалення печінки, викликане вірусом гепатиту С. Вважається найнебезпечнішим з вірусних гепатитів, так як дуже часто призводить до розвитку хронічної форми. Приблизно 70-80% осіб з гострим гепатитом С не мають ніяких симптомів, у решти клінічна картина подібна до гепатиту А, Е та Ст. При розвитку хронічної форми захворювання симптоми розвиваються лише при формуванні цирозу.

На жаль, вакцини від гепатиту С не існує.

Пам’ятка з профілактики гепатиту С складається з наступних заходів:

• Ніколи не використовуйте спільно з ким-то голки для шприців.
• Уникайте прямого контакту з кров’ю.
• Уникайте спільного використання предметів особистої гігієни (зубна щітка, бритва, манікюрні ножиці).
• Обережно вибирайте місця проведення татуювання чи пірсинг.
• Дотримуйтесь правил безпечного сексу.

Ці заходи справедливі для всіх гепатитів та інших захворювань, які передаються парентеральним шляхом, включаючи ВІЛ.

Вірусні гепатити – одна з найчастіших причин запалення печінки. У багатьох пацієнтів вони можуть стати причиною хронічного захворювання, що становить небезпеку для їх здоров’я і життя. Лікування хронічного гепатиту дуже важко та малоефективно, тому набагато краще запобігти хворобі.