Вірусний гепатит а небезпечний

Резюме. У цій публікації описані етіологія, епідеміологія, клінічна картина вірусного гепатиту А, а також принципи діагностики, лікування та профілактики.

Вірусний гепатит А – одна з найпоширеніших причин гострого гепатиту у світі

Вірусний гепатит А (ВГА) — антропонозне інфекційне захворювання з фекально-оральним механізмом передачі, яке спричиняється вірусом гепатиту А (hepatitis A virus, або HAV). Єдиним резервуаром збудника інфекції є людина. Покращення санітарно-гігієнічного стану, розвиток системи охорони здоров’я, а також вакцинація та пасивна імунізація привели до зниження захворюваності на ВГА як однієї з основних причин гострого гепатиту.

Етіологія та епідеміологія

Збудник ВГА — РНК-вмісний вірус, який належить до роду Hepatovirus сімейства Picornaviridae. У більшості хворих на ВГА не вдається ідентифікувати фактори ризику розвитку інфекції. Відомі фактори ризику розвитку захворювання включають:

Контакт з особою, яка має ВГА.
Професійний ризик (наприклад робота в дитячому колективі).
Подорож за кордон.
Гомосексуальність.
Парентеральне вживання наркотичних засобів.

Вірусний гепатит А: клінічна картина

При зборі анамнезу важливо звертати увагу на фактори, які спричиняли розвиток захворювання (подорожі за кордон, відсутність імунізації тощо), а також виключити інші можливі причини гострого гепатиту (зокрема передозування ацетамінофеном).

Інкубаційний період становить 2–6 тиж (зазвичай 4 тиж).

Продромальний період найчастіше характеризується легкими грипоподібними симптомами: відсутністю апетиту, нудотою та блюванням, загальною слабкістю, лихоманкою ( 50 років — 1,8%). Таким чином, вік хворого є найважливішим предиктором тяжкості перебігу ВГА. Окрім віку, тяжкий перебіг захворювання спричиняють супутні коморбідні патології та захворювання печінки, зокрема наявність гепатиту В або С.

Ускладнення вірусного гепатиту А

Після перенесеного ВГА може тривалий час спостерігатися холестаз (частіше в осіб літнього віку). Тривалий холестаз характеризується затяжною (>3 міс) жовтяницею та схильністю до самоусунення. Симптомами холестатичного ВГА є свербіж, лихоманка, діарея та втрата маси тіла, а також підвищення рівня білірубіну в сироватці крові >10 мг/дл. Застосування кортикостероїдів та урсодезоксихолевої кислоти скорочує період холестазу. Водночас деякі експерти стверджують, що застосування кортикостероїдів може призвести до розвитку рецидивуючого гепатиту А, проте на сьогодні немає достовірних даних, що підтверджують цю гіпотезу.

Повідомлялося про випадки гострої ниркової недостатності, інтерстиціального нефриту, панкреатиту, агранулоцитозу, аплазії кісткового мозку, синдрому Гієна — Барре, які асоціювалися з ВГА. Такі ускладнення виникали рідко.

У 3–20% пацієнтів з ВГА розвивається рецидивний перебіг захворювання, який характеризується повторним розвитком (зазвичай менше ніж через 3 тиж після клінічного одужання) клінічної симптоматики, яка нагадує первинний епізод ВГА, проте має легший перебіг.

Профілактика вірусного гепатиту А

Згідно з рекомендаціями ACIP (Advisory Committee on Immunization Practices — Консультативного комітету з практики імунізації), CDC-вакцинація проти ВГА рекомендується таким групам населення:

Усім дітям віком від 1 року (12–23 міс).
Особам без постійного місця проживання.
Особам із підвищеним ризиком інфікування ВГА (подорожуючим у країни, що розвиваються; чоловікам, які мають сексуальні стосунки з чоловіками; особам, які вживають ін’єкційні та неін’єкційні наркотики; працівникам дослідних лабораторій; особам із хронічними захворюваннями печінки; особам із порушенням згортання крові).
Особам, які мають високий ризик розвитку ускладнень при інфікуванні ВГА.
Усім особам, які бажають мати імунітет до HAV.

Вакцини проти гепатиту А вводять за 2-дозовою схемою внутрішньом’язово з інтервалом 6–18 міс (залежно від рекомендацій виробника). Рівень сероконверсії після дворазового введення становить 95–100%, тривалість захисту зберігається протягом життя. Особам, які перехворіли на ВГА, вакцинацію проти ВГА в подальшому не проводять.

Долучайтеся до нас у Viber-спільноті, Telegram-каналі, Instagram, на сторінці Facebook, а також Twitter, щоб першими отримувати найсвіжіші та найактуальніші новини зі світу медицини.

GilroyR.K. (2019) Hepatitis A. Medscape, May 8.

Анастасія Козловська

МОЗ України закликає пацієнтів скористатися своїм правом на гарантовану державою послугу та пройти тест на вірусні гепатити. За оцінками експертів, в Україні вірусним гепатитом С інфіковані понад 2 мільйони людей, гепатитом В - понад 600 тисяч. Утім більшість хворих навіть не підозрюють про свій статус. Що пізніше пацієнт дізнається про хворобу, то більше людей він може інфікувати і лікування на пізніх стадіях відбувається набагато складніше.

Перевірте себе: більшість хворих не знають про свій статус

За офіційними даними Центру громадського здоров’я, на початку 2019 року в Україні зареєстровано понад 82 тисячі людей з гепатитом С та понад 23 тисячі - з гепатитом В. Тобто зі 100 хворих на вірусний гепатит С про свій діагноз знає лише п’ятеро. А зі 100 інфікованих на гепатит В - тільки троє.

Тому вкрай важливо стежити за своїм здоров’ям та вчасно проходити діагностику. Кожен пацієнт має право зробити безоплатний тест на вірусні гепатити. Така послуга входить у гарантований державою пакет надання первинної медичної допомоги. Для цього треба звернутися до свого сімейного лікаря, терапевта або педіатра, з яким у вас підписана декларація, і зробити експрес-тест.

Торік в Україні на маркер гепатиту В (HBsAg) обстежилися понад 1,3 мільйона людей, серед яких із позитивним результатом виявилося більше 19 тисяч. На маркер гепатиту С (анти HCV IgG) обстеження пройшли понад 930 тисяч людей, із них майже 35 тисяч - з позитивним результатом. Утім для підтвердження діагнозу необхідно провести додаткове обстеження. У 2018 році офіційно було виявлено більше півтори тисячі людей з гепатитом В та майже 5 із половиною тисяч із гепатитом С.

Чим небезпечний гепатит

Гепатит – це вірусне захворювання печінки запального характеру. Існує 5 основних вірусів гепатиту: типи А, B, C, D, E. Вірусні гепатити небезпечні тим, що вони вони можуть призвести до розвитку серйозних ускладнень, викликати спалахи хвороби та значне поширення захворювання. Віруси гепатитів В і С провокують розвиток хронічної хвороби в сотень мільйонів людей по всьому світу та є найпоширенішою причиною цирозу та раку печінки. 96% усіх смертей пов’язані із захворюванням на вірусні гепатити В і С. Загалом у світі налічується 71 мільйон людей з гепатитом С та 257 мільйонів людей з гепатитом В. За даними ВООЗ, у 2016 році від гепатиту С у світі померло близько 400 тисяч людей, від гепатиту В у 2015 році – 887 тисяч хворих.

Профілактика і лікування вірусних гепатитів

Для запобігання гепатиту В потрібно робити вакцинацію згідно з Календарем щеплень. Немовлятам слід вводити першу дози вакцини в перші дні після народження, другу та третю дози - у 3 та 6 місяців. Якщо щеплення за планом пропустили, потрібно вакцинуватися якомога швидше. Ефективні та безпечні вакцини є в усіх регіонах України, вони доступні для маленьких пацієнтів безоплатно.

Оскільки до Календаря щеплень вакцинацію від гепатиту В внесли 2001 року, то люди, які народилися раніше, – не вакциновані. Їм слід звернутися до лікаря, з яким у них підписана декларація, та проконсультуватися щодо щеплення від вірусного гепатиту В. Оскільки щеплення для дорослих не входить до Календаря, то дорослі можуть придбати вакцину в аптеці.

За останні три роки кількість вакцинованих від гепатиту В немовлят зросла втричі і складає 67%. Вакцинувати необхідно всіх дітей, які не мають протипоказів.

Щодо гепатиту С, то вакцини від нього не існує. Профілактика захворювання полягає у дотриманні правил особистої безпеки: безпечний секс із використанням контрацептивів, користування засобами разового призначення (шприци, голки, крапельні системи, гінекологічні оглядові дзеркала тощо), а також використання стерильних інструментів багаторазового призначення (манікюрний, стоматологічний, хірургічний, лабораторний, інструмент для пірсингу, татуажу тощо).

На сьогодні для лікування вірусних гепатитів Україна через міжнародні організації закуповує інноваційний курс препаратів. Лікування полягає у тому, що пацієнт приймає таблетки впродовж 3 або 6 місяців. Ліки рекомендовані Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Ефективність курсу лікування доведена та сягає понад 95%.

Нагадаємо, що в регіони розвозять найбільшу партію препаратів для лікування гепатиту С.

Алгоритм дій для пацієнтів

Зверніться до лікаря, з яким ви підписали декларацію.
Сімейний лікар може запропонувати вам обстеження із використанням швидких тестів. Якщо результат тесту позитивний - необхідно буде пройти додаткове обстеження, про яке вам скаже лікар. Пам'ятайте, що позитивний швидкий тест не є підтвердженням діагнозу, а може свідчити, що ви перехворіли і самостійно позбулись вірусу.
Якщо ви вже знаєте, що у вас вірусний гепатит, можете одразу звернутись до лікаря інфекціоніста інфекційної лікарні за місцем проживання або ж у інфекційний відділ обласної лікарні (залежно від того, чи є у лікарні за місцем проживання інфекційний відділ). За посиланням ви можете знайти контакти закладів охорони здоров'я, які надають послуги із лікування ВГ.
Пацієнт проходить обстеження (приблизно 7-10 днів) та здає усі необхідні аналізи. Важливо: враховуючи, що препарат є пангенотипним, немає потреби додатково визначати генотип вірусу.
Якщо діагноз підтвердився, нагадайте лікарю-інфекціоністу про державну програму лікування гепатиту.
Напишіть заяву на ім'я директора обласного департаменту охорони здоров’я з проханням отримати лікування за державною програмою.
Наступний крок — отримати позитивне рішення щодо забезпечення лікування від профільної комісії. При обласних департаментах охорони здоров’я обо в окремих регіонах при обласних інфекційних лікарнях діють Комісії щодо включення пацієнтів до державних програм лікування (членами цих Комісій можуть бути представники пацієнтських спільнот, якість роботи Комісії залежить від активної участі членів цієї Комісії).
Пройти курс лікування у своїй лікарні.

Нагадаємо, обласні департаменти охорони здоров’я зобов’язані інформувати громадськість про наявність ліків у медзакладах - вичерпна і актуальна інформація має бути відображена на офіційних сайтах. Крім того, регіональні департаменти повинні моніторити залишки ліків і вакцин у кожному медзакладі області і за потреби оперативно перерозподіляти їх між закладами.

Вірусні гепатити

Гепатит — це захворювання печінки запального характеру, як правило, вірусного походження.

Головні причини розвитку гепатиту:

віруси гепатиту;
деякі інфекційні захворювання;
токсичні речовини (алкоголь, деякі наркотичні препарати);
медикаменти;
аутоімунні захворювання.

Існує п’ять основних типів вірусів гепатиту: А, В, С, D і Е. Усі типи вірусів спричиняють захворювання печінки, але між ними є істотна різниця. Зокрема, типи В і С призводять до розвитку хронічного запалення печінки у мільйонів людей і є однією з головних причин цирозу та раку печінки.

За даними ВООЗ, 2015 р. вірусний гепатит став причиною смерті 1,34 млн людей.

Залежно від ступеня тяжкості та індивідуальних особливостей організму, гостра інфекція може мати як безсимптомний перебіг, так і незначні клінічні прояви.

Найбільш поширені прояви гепатитів:

астеновегетативний синдром (виражена загальна слабкість, швидка втомлюваність, дратівливість, апатія);
диспепсичний синдром (нудота, блювання, діарея, болі в животі);
зміна кольору сечі (потемніння, сеча кольору пива) та знебарвлення калу;
пожовтіння шкіри, слизових оболонок та склер;
підвищення температури тіла.

Можливі й позапечінкові прояви гепатиту: артрит, поліміозит, синдром Шегрена, васкуліти, синдром Рейно, вузликовий періартеріїт, фіброзуючий альвеоліт, гломерулонефрит, периферична нейропатія та ін.

Шляхи передавання вірусу гепатиту залежать від його типу.

Так, шлях передавання вірусів гепатиту А та Е — фекально-оральний, коли неінфікована людина вживає продукти або воду, що забруднені фекаліями інфікованої людини. У сім’ях можливе зараження через брудні руки, коли інфікована людина готує їжу для членів родини.

Інфікування вірусами гепатиту В, С і D відбувається в результаті контакту через пошкоджену шкіру або слизові оболонки з інфікованими рідинами організму (переважно кров), зокрема:

переливання інфікованої крові або її компонентів;
вживання наркотиків ін’єкційно та інтраназально;
інвазивні медичні та немедичні маніпуляції із використанням забрудненого інструментарію (хірургічні втручання, стоматологічні процедури, гемодіаліз, татуювання, пірсинг, манікюр тощо);
вертикальне передавання від матері до дитини (стосується більше вірусного гепатиту В);
побутовим шляхом (унаслідок спільного використання зубних щіток, лез для гоління тощо та інших індивідуальних засобів гігієни, що можуть містити сліди крові);
статевим шляхом під час незахищених статевих контактів.

Якщо ви запідозрили у себе гепатит або у вас був контакт з кров’ю чи іншими біологічними рідинами іншої людини, зверніться до сімейного лікаря за місцем проживання. Сімейний лікар призначить вам необхідні обстеження та, у разі потреби, спрямує до відповідного профільного спеціаліста (лікаря-інфекціоніста чи гастроентеролога).

У жодному разі не займайтеся самодіагностикою та самолікуванням на підставі інформації з інтернету! Лише медичний спеціаліст може правильно визначити діагноз, ступінь пошкодження печінки й тяжкість перебігу, а відтак призначати адекватне лікування.

Щоб уникнути інфікування вірусами гепатиту А та Е, дотримуйтеся правил особистої гігієни, вживайте термічно оброблену їжу, добре мийте овочі, фрукти, ягоди й зелень, кип’ятіть воду, не пийте з відкритих джерел.

На міжнародному ринку доступні кілька ін’єкційних інактивованих вакцин проти гепатиту А. Майже у 100% людей протягом місяця після введення однієї дози вакцини розвиваються захисні рівні антитіл до вірусу. Виробники рекомендують дві дози вакцини для забезпечення більш тривалого захисту протягом 5–8 років після вакцинації.

Що стосується вакцини проти вірусу гепатиту Е, то, за даними ВООЗ, 2011 р. в Китаї було зареєстровано рекомбінантну субодиничну вакцину для профілактики інфекції вірусу гепатиту Е, проте її поки не схвалено в інших країнах.

Натомість головним засобом профілактики вірусного гепатиту В і D є вакцинація. Відповідно до рекомендацій ВООЗ, усі діти грудного віку мають отримувати вакцину проти гепатиту В якомога раніше, бажано протягом 24 год після народження. Відтак необхідно в майбутньому ввести ще другу і третю дози для завершення серії вакцинації. Оскільки зараження вірусом гепатиту D неможливе без присутності вірусу гепатиту В, вакцинація проти ВГВ є надійним захистом від інфікування вірусом гепатиту D.

Вакцинуватися від гепатиту В можна в будь-якому віці.

На жаль, наразі не існує вакцини проти вірусного гепатиту С, тому рекомендовано такі засоби профілактики:

застосування бар’єрних контрацептивів;
користування засобами разового (шприци, голки, крапельні системи, гінекологічні оглядові дзеркала тощо) та індивідуального (зубні щітки, леза для гоління, контактні лінзи) призначення;
користування засобами індивідуального захисту (рукавички, окуляри, фартухи тощо);
користування стерильним інструментарієм багаторазового призначення (манікюрний, стоматологічний, хірургічний, лабораторний, інструмент для пірсингу, татуажу тощо).

Братися за лікування вірусного гепатиту необхідно тільки після ідентифікації вірусу, так як їх буває кілька видів.

Вірусні гепатити – група інфекційних захворювань, які в першу чергу вражають печінку людини, викликаючи в ній запальний процес. Віруси гепатиту дуже різняться між собою, тому при тому чи іншому гепатиті (А, В, С, D та інші) симптоматика може відрізнятися. Разом з тим всі різновиди гепатитів часто називають жовтяницею, так як пожовтіння шкірних покривів і білків очей – це один з найбільш поширених симптомів гепатиту.

Класифікують вірусні гепатити за багатьма параметрами:

по тривалості протікання захворювання гепатити діляться на гострі, підгострі і хронічні;
по тяжкості розрізняють важкі, а також гепатити з легкою і середньою тяжкістю течії;
по локалізації розрізняють вогнищевий, паренхіматозний і мезенхімальний гепатити.

Гепатит А (хвороба Боткіна) – найпоширеніша форма вірусного гепатиту. Збудником захворювання є вірус гепатиту А. Від моменту інфікування і до настання перших ознак хвороби може пройти від 7 до 50 днів.

Зазвичай, гепатит А починається з високої температури. Через кілька днів сеча хворого стає темною, а кал, навпаки – світлішає. Хвороба може тривати від 1 тижня і до 2-х місяців. Період відновлення може розтягуватися до 5-6 місяців.

Гепатит А вважається самим легким захворюванням з усіх гепатитів. Хворі на вірусний гепатит А не відчувають важких наслідків. Хвороба часто проходить сама по собі, без застосування активного лікування. У разі необхідності хвороба Боткіна лікується в лікарні. Хворому рекомендовано постільний режим, спеціальна дієта і прийом гепатопротекторів – препаратів, що захищають клітини печінки.

Профілактика гепатиту А – це дотримання гігієни. Також від вірусу гепатиту А існують вакцини.

Це більш важке захворювання, ніж гепатит А, так як гепатит В може призвести до серйозних уражень печінки.

Заразитися вірусом гепатиту В можна через кров, при статевому контакті, а також вірус може передаватися від матері до плоду при пологах. Так само, як і хвороба Боткіна, гепатит В починається з підвищення температури. Хворого турбують болі в суглобах, слабкість, нудота і блювота. При гепатиті В може відзначатися збільшення печінки та селезінки, а також потемніння сечі і знебарвлення калу.

Жовтяниця при гепатиті В буває рідко. Ураження печінки можуть бути дуже важкими, аж до розвитку цирозу печінки і раку.

Лікування гепатиту В є комплексним із застосуванням гепатопротекторів, антибіотиків, гормонів і препаратів для імунної системи.

Це найбільш важкий різновид гепатиту, що викликається вірусом гепатиту С. Найчастіше цим вірусом інфікуються молоді люди та особи середнього віку. Заразитися гепатитом С можна через кров, наприклад при переливанні крові або використанні нестерильного шприца. Значно рідше хвороба передається статевим і вертикальним (від матері до плоду) шляхом.

Майже в 80% випадків гепатит С перетікає в хронічну форму, що є найбільш небезпечним сценарієм розвитку захворювання. Хронічна форма гепатиту С може призвести до цирозу печінки або ракової пухлини. В даний час розробляються і впроваджуються в практику нові методи лікування гепатиту С, що дозволяє підтримувати нормальний стан печінки хворих, а за сприятливих умов – вилікуватися від цієї хвороби.

Вірусний гепатит D (дельта-гепатит) відрізняється від всіх інших різновидів гепатитів тим, що його вірус не може розмножуватися в організмі самостійно. Для цього вірусу гепатиту D потрібен “помічник”, а саме вірус гепатиту В. У цьому зв’язку гепатит D розглядається як ускладнення гепатиту В. У разі, коли в організмі хворого знаходяться відразу обидва віруси, то розвивається суперінфекція, а хвороба протікає в дуже важкій формі.

Орально – генітальний механізм передачі можливий для вірусів гепатиту В і С, ВІЛ, вірусів герпесу і вірусів папіломи людини.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
ГЕПАТИТ А

Як можна виявити вірусний гепатит і уникнути його? Довідайтеся про це у нашій статті, написаній професійним лікарем.

Найчастіше причинами порушення роботи печінки є вірусні інфекції (викликають гепатити – захворювання печінки запального характеру), зловживання алкоголем та ожиріння. Інфекції, що спричиняють вірусні гепатити, мають глобальне поширення та серйозні наслідки. До прикладу, 2015 року в світі від ускладнень, пов’язаних із вірусним гепатитом, померло 1,34 мільйони осіб. Часто на вірусні гепатити хворіють діти. Загалом у світі 325 мільйонів осіб живуть із гепатитом, із них – 80% не мають доступу до вчасної діагностики та лікування.

Ранні ознаки поганої роботи печінки:

втрата апетиту;
біль у животі, відчуття розпирання, особливо в правому підребер’ї;
нудота, блювання, діарея;
кал світлого кольору, неперетравлені рештки їжі;
сеча кольору темного міцного чаю;
пожовтіння склери очей;
пожовтіння шкіри;
свербіж шкіри;
слабкість, відчуття постійної втоми.

Якщо процес ураження печінки триває, тоді поступово розвивається печінкова недостатність –порушуються всі функції печінки, зокрема функція регулювання обміну вуглеводів (глюкози); синтезу білків (включно тих, що відповідають за згортання крові); утворення жовчних кислот (необхідні для перетравлювання і всмоктування жирів із їжі); знешкодження токсичних речовин, а також порушення обміну жовчного пігменту білірубіну (викликає пожовтіння склер, згодом і всього тіла, а також темне забарвлення сечі).

Ознаки печінкової недостатності:

Вірусний гепатит А (хвороба Боткіна)

Гепатит А (інфекційний гепатит, епідемічний гепатит, хвороба Боткіна) – це хвороба печінки, викликана вірусом гепатиту А ( HAV ). Завдяки спеціальній вакцині у багатьох країнах захворюваність зведена практично нанівець, проте проблемними залишаються регіони, де люди не мають доступу до якісної води, де залишаються без вирішення проблеми з каналізацією, а також немає доступу до вакцинації та ефективного лікування.

Заразитися на вірусний гепатит А можна від хворої людини, через забруднену фекаліями воду, їжу, а також при орально-анальних статевих стосунках. Відтак вірусний гепатит А асоціюється з незадовільним станом їжі, що була приготована забрудненими фекаліями руками; забрудненою каналізаційними стоками водою; відсутністю доступу до чистого туалету, порушенням правил особистої гігієни. Джерелом інфікування гепатитом А є також молюски, якщо їх було недостатньо оброблено перед вживанням в їжу.

Інкубаційний період, тобто період від часу зараження вірусом до розвитку хвороби, при гепатиті А найчастіше становить 14-28 днів. Гепатит А має переважно гострий перебіг. Ознаками гепатиту А є гарячка, нездужання, втрата апетиту, діарея, нудота, відчуття дискомфорту в животі, сеча насиченого темного кольору, жовтяниця (жовтий колір склер і шкіри). Вірусний гепатит А може перебігати з проявами жовтяниці чи без неї, також існують випадки безсимптомного перебігу.

Унаслідок хвороби виробляється стійкий імунітет.

Запідозрити ймовірність зараження на гепатит А можна, наприклад, у зв’язку зі спалахом цієї хвороби в конкретному місці при виявлені хворої людини. Щоби визначити, хто з оточуючих перехворів, у кого в результаті виробився імунітет до гепатиту А, можна застосувати тест-систему для швидкого (менш ніж за 15 хвилин) виявлення антитіл до вірусу гепатиту А у сироватці чи плазмі крові людини. Проведення тесту не потребує застосування спеціального лабораторного обладнання.

вакцинація;
дотримання правил особистої гігієни, миття рук;
забезпечення якісної каналізації;
якісна вода;
дотримання правил приготування їжі;
використання туристами знезаражувальних засобів;
стерилізація та обробка дезінфекаційними засобами предметів, якими користувався хворий.

Вірус гепатиту А здатен зберігатися при кімнатній температурі декілька місяців. Він стійкий до замороження, при –20ᵒС зберігається до 2 років. Стерилізацію білизни хворого здійснюють парою при 120ᵒ С протягом 20 хвилин. Вірус гепатиту А руйнується під дією деззасобів, наприклад, концентрованого розчину хлораміну.

Вірусні гепатити В (HBV) і С (HСV)

Віруси гепатиту В та С також атакують печінку. Хвороба має гострий чи хронічний перебіг. Якщо інфекція набуває хронічного перебігу, існує великий ризик смерті від цирозу чи раку печінки.

Заразитися можна від хворої людина або від носія вірусного гепатиту.

під час пологів від матері до дитини (більш характерне для вірусного гепатиту В);
незахищені статеві контакти (через сперму, кров, менструальну кров, вагінальний слиз, піт, слину);
медичні маніпуляції з порушенням умов стерилізації інструментарію (переливання крові та її препаратів, операції, стоматологічні втручання, ін’єкції, забір крові з пальця, гінекологічні обстеження та ін.);
косметичні процедури чи маніпуляції, пов’язані з контактом із кров’ю (манікюр, педикюр, гоління в перукарні, татуювання, пірсинг тощо);
використання нестерильного ін’єкційного інструментарію при вживанні наркотиків.

Вірус гепатиту В може вижити поза межами тіла щонайменше 7 днів. Протягом цього часу вірус здатний викликати інфікування людини, незахищеної вакцинацією.

Симптоми та перебіг вірусного гепатиту В і С

Більшість людей на початку хвороби можуть не мати жодних ознак. Проте деякі хворі мають ознаки гострого захворювання, що триває декілька тижнів (включно пожовтіння склери очей чи шкіри, потемніння сечі, підвищена втомлюваність, нудота, блювання, біль у животі). В окремих випадках розвивається гостра печінкова недостатність, що може закінчитися летально. Якщо вірусний гепатит перебігає хронічно, тобто ознаки хвороби тривають понад 6 місяців, – це, своєю чергою, призводить до розвитку цирозу й можливого раку печінки.

При вірусному гепатиті В інкубаційний період (час від проникнення вірусу до розвитку хвороби) у середньому становить 75 днів, проте загалом може тривати від 30 до 180 днів. Захворювання на гепатит В перебігає гостро чи хронічно. Розпізнати наявність вірусу гепатиту В можна за допомогою експрес-тесту для самоконтролю CITO TEST® Гепатит В (виробник Фармаско).

Захворювання на вірусний гепатит С клінічно подібне до гепатиту В, власне, тому необхідно проводити тести на виявлення типу гепатиту. Інкубаційний період гепатиту С переважно коротший – від 3 до 7 тижнів, проте можливі випадки прояву хвороби від 2 тижнів до 6 місяців з моменту інфікування. Гепатит С, незважаючи на порівняно легший перебіг, майже в половини хворих переходить у хронічну форму, із частими загостреннями. У 8-10% хворих на хронічний вірусний гепатит С розвивається цироз або рак печінки, летальність вища в 4-6 разів, аніж у хворих на вірусний гепатит В. Розпізнати наявність вірусу гепатиту С можна за допомогою експрес-тесту для самоконтролю CITO TEST® Гепатит С (виробник Фармаско).

Тести для виявлення (самоконтролю) вірусного гепатиту В

Нерідко бувають ситуації (критичні стани), коли терміново необхідне надання медичної допомоги, зокрема переливання крові, проведення диференційної діагностики при гострих ураженнях печінки, тоді п ідтвердити чи заперечити вірусний гепатит В можна за допомогою експрес-тесту CITO TEST HBsAg (виробник Фармаско) – для визначення антигену гепатиту В у цільній крові, сироватці чи плазмі. Відтак можна отримати перший результат (скринінг) – просто, недорого й швидко за 15 хвилин, навіть у домашніх умовах самостійно.

Тести на виявлення (самоконтролю) вірусного гепатиту С

У зв’язку з важким прогнозом щодо вірусного гепатиту С, а саме можливим розвитком цирозу чи раку печінки, варто вчасно зорієнтуватися щодо наявності хвороби. CITO TEST HCV (виробник Фармаско) – експрес-тест для визначення антитіл до вірусу гепатиту C (anti-HCV) у крові, сироватці, плазмі дозволить самостійно, швидко та недорого перевірити ймовірність цієї інфекції.

Профілактика вірусного гепатиту В і С:

вакцина від вірусного гепатиту В (дає 98-100% захисту);
дотримання умов стерилізації та дезінфекції – у медичних закладах, косметичних салонах, перукарнях;
використання одноразових шприців та систем для інфузій і / або переливання крові;
статеве виховання підлітків стосовно культури статевих стосунків, запобігання незахищеним статевим контактам.

Вірусний гепатит D (HDV)

Вірусний гепатит D розвивається тільки за наявності вірусу гепатиту В. Тобто інфікування може відбутися одночасно двома вірусами гепатиту В і D або хворі, які колись перехворіли на вірусний гепатит В, можуть захворіти на вірусний гепатит D. Приєднання вірусу гепатиту D до вірусу гепатиту В посилює та обтяжує перебіг хвороби, у випадку хронічного гепатиту В викликає загострення. Змішане інфікування двома вірусами гепатиту В і D погіршує прогноз, хворі мають вищий ризик розвитку хронічного гепатиту, цирозу чи навіть раку печінки.

Вірусний гепатит Е (HЕV)

Вірус гепатиту Е поширюється подібно вірусу гепатиту А через фекально-оральний механізм передачі. Переважно хвороба має легкий перебіг, триває 2-6 тижнів. Дуже рідко внаслідок інфекції розвивається важкий гепатит, що веде до гострої печінкової недостатності та смерті.

Як попередити хвороби печінки, знизити ризик гепатиту, цирозу чи раку печінки:

вакцинуйтеся від гепатиту А, В;
харчуватися правильно, вживайте овочі та фрукти;
підтримуйте здорову вагу відповідно до індексу маси тіла (ВМІ);
не зловживайте алкоголем;
будьте уважні при вживанні ліків, що мають гепатотоксичну дію. Не поєднуйте їх із вживанням алкоголю;
дотримуйтеся особистої гігієни, мийте руки.
готуйте їжу, дотримуючись правил гігієни та технології приготування;
не позичайте засоби індивідуальної гігієни, наприклад, зубну щітку, бритву;
робіть манікюр, татуаж, пірсинг в умовах професійних косметичних салонів. Перевіряйте дотримання умов стерилізації. Вимагайте використання одноразового інструментарію;
використовуйте презервативи під час статевих стосунків. Увага! Це не дає 100% гарантії захисту від інфекцій;
завжди використовуйте тільки одноразові шприци і/або ін’єкційні системи.

Читайте также: