Наказ 408 моз україни про гепатит на українській мові

1. Дезінфекція столового посуду при вірусному гепатиті В і носійство НВs-антигену:

1. Очищають від залишків їжі.

2. Занурюють в 3% освітлений розчин хлорного вапна - 60 хвилин або

3% розчин хлораміну на 60 хвилин або 1% освітлений розчин гіпохлориду Са - 60 хвилин або 0,6% освітлений розчин гіпохлориду Са - 120 хвилин або кип'ятять у 2% розчині соди - 15 хвилин.

3. Миють 2 рази в 2% мильно-содовому розчині (100г мила + 100г соди на 10 л води).

4. полоскати, мають окропом, просушують.

5. Можна металевий посуд (ножі, виделки, ложки), молочні пляшечки прожарювати в духовці при температурі 120? - 45 хвилин.

1. Очищають від залишків їжі.

2. Миють в 2% мильно-содовому розчині (100г мила + 100г соди на 10 л води).

3. Знезаражують в повітряному стерилізаторі 120? - 45 хвилин.

4. Змивні води після миття посуду знезаражують сухим хлорним вапном з розрахунку 200г хлорного вапна на 10 л води (1: 50).

5. Залишки їжі засипають сухим хлорним вапном у співвідношенні 1: 5 на 30 хвилин (2 кг вапна на відро залишків).

6. Мочалки після миття посуду кип'ятять в 2% содовому розчині 15 хвилин або замочують в 3% освітлений розчин хлорного вапна - 60 хвилин або 3% розчин хлораміну на 60 хвилин, або 1% розчин гіпохлориду Са - 60 хвилин, або 0,6% освітлений розчин гіпохлориду Са - 120 хвилин.

1. Забруднене виділеннями білизна отполасківается в дезинфицирующем розчині. Воду після отполасківанія знезаражують сухим хлорним вапном з розрахунку 200г сухого хлорного вапна на 1 відро води.

2. отполоскать від виділень білизна замочують у дезинфицирующем розчині з розрахунку 5 л дез. розчину на 1 кг сухої білизни.

3. Застосовують дез. розчини: 3% розчин хлораміну; 0,5% розчин активованого хлораміну, експозиція 1 година. 0,5% розчин ДП-2 експозиція 2 години.

4. Потім білизну полощуть проточною водою і відправляють прати в пральню.

5. Білизна завошивлених хворих замочують в 0,15% розчин водної емульсії карбофосу на 20 хвилин, після чого замочують в дез. розчині вищеописаним методом.

6. Шкіряне взуття, тапочки протирають тампоном, змоченим 40% розчином оцтової кислоти або 25% розчином формаліну, складають в клейончатий мішок на 3 години, потім провітрюють 10-12 годин.

1: 5 (2 кг сухого хлорного вапна на 10 л випорожнень) і перемішують. Експозиція 90 хвилин.

3. Горщик занурюють в 3% освітлений розчин хлорного вапна або 3% розчин хлораміну. Експозиція 1 годину або 0,6% освітлений розчин гіпохлориду кальцію. Експозиція 2 години.

4. Квач знезаражують в 3% освітленому розчині хлорного вапна або 3% розчині хлораміну. Експозиція 1 годину або 0,6% освітлений розчин гіпохлориду кальцію. Експозиція 2 години.

1. Вологе прибирання виробляти в палатах 2 рази в день з дез. розчином: 1% освітлений розчин хлорного вапна або 0,6% розчином гіпохлориду кальцію або 1% розчином хлораміну з подальшою вологим прибиранням. У туалетах вологе прибирання виробляти 3% освітленим розчином Хорн вапна або 0,6% освітленим розчином гіпохлориду кальцію або 3% розчином хлораміну. Заключну дезінфекцію в палатах і туалетах виробляти 3% освітленим розчином хлорного вапна або 0,6% освітленим розчином гіпохлориду кальцію або 3% розчином хлораміну, при туберкульозі 5% освітленим розчином хлорного вапна або 5% розчином хлораміну.

2. Дверні ручки, спускові гачки в туалетах, крани дезінфікувати 3% освітленим розчином хлорного вапна або 0,6% розчином гіпохлориду кальцію або 3% розчином хлораміну 3-4 рази на день.

3. Пил з вікон, батарей і меблів витирати 1% розчином освітленої хлорного вапна або 0,6% освітленим розчином гіпохлориду кальцію або 1% розчином хлораміну. Обідні столи в палатах після їжі обтирати 3% освітленим розчином хлорного вапна або 0,6% освітленим розчином гіпохлориду кальцію або 3% розчином хлораміну, перед їжею мити гарячою водою з милом.

4. Тумба сітки міняти після виписки кожного хворого, сітки знезаражуються як білизна в 3% розчині хлораміну або в 0,5% активованому розчині хлораміну 1 годину з подальшим полосканням і пранням. Грілки, підкладні кола - дезінфікувати дворазовим протиранням 3% освітленим розчином хлорного вапна або 0,6% освітленим розчином гіпохлориду кальцію, 3% розчином хлораміну з наступним промиванням гарячою водою з милом. Клейончасті наматрацники замочують в 3% освітленому розчині хлорного вапна або 3% розчині хлораміну протягом 1 години.

5. Іграшки знезаражуються 3% освітленим розчином хлорного вапна або 0,6% освітленим розчином гіпохлориду кальцію або 3% розчином хлораміну. Експозиція 1 годину. Після знезараження іграшки промивають гарячою водою.

6. Ванна після миття хворого знезаражується 3% освітленим розчином хлорного вапна або 0,6% освітленим розчином гіпохлориду кальцію або 3% розчином хлораміну з подальшим миттям гарячою водою.

7. Брудна вода після миття хворого знезаражується хлорним вапном з розрахунку 200г сухого хлорного вапна на 1 відро води. Експозиція 30 хвилин. Мочалки для миття хворого кип'ятити в 2% мильно-содовому розчині протягом 15 хвилин.

8. Відра, тази, ганчірки для стирання пилу повинні бути окремі для палат, буфетної, коридору, туалетів, знезаражуються 3% освітленим розчином хлорного вапна або 0,6% освітленим розчином гіпохлориду кальцію або 3% розчином хлораміну. Експозиція 1 годину.

- Занурюють в 3% розчин хлораміну на 60 хвилин;

- Занурюють в 0,5% миючий розчин 50? на 15 хвилин;

- Промивають проточною водою;

- Споліскують дистильованою водою;

- Автоклавують при температурі 132?, 2,2 атм. 20 хвилин або стерилізують в 8% розчині лізоформін - 1 година;

- Вимити в 2% розчині соди;

- Кип'ятити в дистильованої воді 30 хвилин.

З моменту виявлення хворого на вірусний гепатит до госпіталізації або в разі ізоляції його на дому в осередку здійснюється поточна дезінфекція. Організовує її дільничний лікар, а здійснює особа, яка доглядає за хворим, інструктаж якого проводять медичні працівники.

Хворого ізолюють в окрему кімнату або відгороджену частину її, виділяють йому предмети строго індивідуального користування: постіль, білизна, рушник, носові хустки, серветки, предмети особистої гігієни, посуд для прийому їжі, посуд для збору та знезараження виділень.

Білизну хворого кип'ятять протягом 15 хвилин від моменту закипання в 2% мильно-содовому розчині або розчині будь-якого миючого засобу (20 г на 1 л води) з наступним пранням.

Посуд, іграшки (крім пластмасових) кип'ятять в 2% розчині харчової соди 15 хвилин з моменту закипання. Пластмасові іграшки миють гарячим 2% содовим розчином або милом, потім занурюють в окріп.

Виділення хворого (фекалії, сеча, блювотні маси) засипають сухим хлорним вапном, вапном белільной термостійкої або нейтральним гіпохлоритом кальцію (НГК) в співвідношенні 200 г / кг на 60 хвилин, після чого зливають в каналізацію. Якщо виділення містять мало вологи, то додають воду в співвідношенні 1: 4.

Посуд з-під виділень після спорожнення знезаражують в одному з розчинів: 3% розчині хлораміну, хлорного вапна, вапна белільной термостійкої, 1% розчині НГК протягом 30 хвилин або в 1% розчині хлораміну, хлорного вапна, вапна белільной термостійкої, 0,5 % розчині НГК протягом 60 хв. потім промивають зовні і зсередини водою.

Пол протирають гарячим 2% мильним або содовим розчином, або розчином будь-якого миючого засобу. Окремо виділеної дрантям протирають ручки дверей туалету, спускового бачка.

Збиральний матеріал (ганчір'я, мочалки) кип'ятять в 2% содовому розчині або в розчині будь-якого миючого засобу протягом 15 хвилин з моменту закипання.

Постільні приналежності в міру забруднення, килими, килимові доріжки чистять щіткою, змоченою в 1% розчині хлораміну або пропрасовують гарячою праскою через вологу тканину і прибирають на час карантину.

Не допускають зальоту мух в приміщення. Вікна, кватирки засетчівают сіткою з розміром вічок не більше 2х1,2 мм, використовують липкі стрічки.

У домашніх умовах слід широко використовувати чистячі або миючі засоби з антимікробну дію ( "Блиск", "Саніта", "Посудомой", "Дезус", "Дезінфектант" і ін.).

Заключна дезінфекція в упорядкованих квартирах проводиться населенням в обсязі поточної дезінфекції.

У комунальних квартирах, в упорядкованих індивідуальних квартирах, де проживає більше однієї дитини, в гуртожитках, дитячих дошкільних установах, школах (за епідпоказаннями), готелях заключну дезінфекцію виконує дезінфекційний відділ (відділення) санітарно-епідеміологічної станції, дезінфекційна станція або сільська лікарня відповідно до наказом Міністерства охорони здоров'я України N 60 від 17.01.79 р "Про заходи щодо подальшого зміцнення і розвитку дезінфекційної справи".

Методи і засоби дезінфекції при вірусних гепатитах викладені в таблиці 1 цього додатка.

У дитячих дошкільних установах поточну дезінфекцію проводить персонал дитячого закладу при підозрі на захворювання ГА і до госпіталізації хворого, а також протягом 35 днів спостереження від моменту ізоляції останнього хворого. В інших групах в цей період посилюється контроль за виконанням санітарно-гігієнічного режиму.

Лікар-дезінфекціоніст або помічник епідеміолога дезподразделенія (дезстанции) інструктує медичний персонал (лікаря, медсестру) дитячого закладу про тривалість, обсяг дезінфекційних заходів, залишає спеціальний припис.

Лікар, медична сестра дитячого закладу інструктує і навчає нянь, вихователів, працівників кухні, пральні та ін. По виконанню дезінфекції в період карантину, контролює повноту і належну якість її проведення.

При карантині в групі контактували з хворим виключають з ужитку килими, килимові доріжки, м'які іграшки, фіранки. Проводять боротьбу з мухами в приміщеннях і на території.

Протягом всього періоду карантину проводять знезараження столового і чайного посуду, дрантя для її миття, столів, дрантя для прибирання, залишків їжі, білизни, іграшок, манежів, полиць для зберігання підкладних клейонок, кімнат дитячих ігор, дверних ручок, кранів, санвузлів, горщиків , прибирального інвентарю.

Пол, меблі, підвіконня, двері, дверні ручки, крани протирають не менше 2 разів на день дрантям, змоченою в дезинфицирующем розчині. Спинки ліжок щодня в кінці робочого дня протирають ганчір'ям, змоченим теплою водою з миючим засобом.

Керівник дитячого закладу, лікар і медична сестра несуть персональну відповідальність за виконання дезінфекційних заходів.

Дезінфекційні заходи в школах проводять в комплексі з санітарно-гігієнічними, що здійснюються відповідно до "Санітарних правил по влаштуванню і утриманню загальноосвітніх шкіл" N 1186 року а-74, затверджених наказом МОЗ України 29.09.74 р

Заключну дезінфекцію в школі проводять за вказівкою епідеміолога при виникненні групових захворювань (3 і більше випадків) або повторних випадків, силами дезінфекційної станції, дезінфекційного відділу (відділення) санітарно-епідеміологічної станції.

При одиничних випадках ГА заключну дезінфекцію виконує технічний персонал школи за рекомендаціями дезстанции, дезінфекційного відділу (відділення) санепідстанції.

Знезараженню підлягають: приміщення та обладнання класу, де виявлений хворий, буфети, їдальня, санвузли, коридори, спортивний зал і музичні класи, майстерні та інші місця загального користування, перила сходових маршів. Якщо заняття в школі проводяться по кабінетної системи, то заключну дезінфекцію проводять у всіх кабінетах, де займався хворий.

Якщо захворювання сталися в групі продовженого дня, в приміщеннях цієї групи проводять заключну дезінфекцію, а потім профілактичну дезинфекцію при карантині.

У період карантину протягом 35 днів від моменту останнього захворювання особлива увага приділяється дотриманню санітарно-гігієнічного режиму і правильності виконання профілактичної дезінфекції в буфетах, їдальнях і санвузлах, яку проводить технічний персонал, медсестри школи. У цей період дітей до прибирання школи не приваблюють.

У школах з підвищеною захворюваністю ГА постійно (в період карантину, а також при відсутності випадків захворювань) такі об'єкти, як дверні ручки в туалетах, спускові крани унітазів, водопровідні крани протирають ганчір'ям, змоченим в дезинфицирующем розчині, після кожної зміни. Ручки дверей в класах, перила сходів протирають із застосуванням дезінфікуючих засобів 2 рази в день під час вологого прибирання приміщень.

У школах, які не мають водопроводу або розташованих на території, де є дефекти в стані водопостачання населення доброякісною водою, учні забезпечуються кип'яченою водою. Встановлюють емальовані бачки з замком для питної води. Воду в бачках змінюють один раз в зміну, бак і кришку після зливу води обдають окропом зовні і зсередини.

В населених пунктах з підвищеним епідеміологічним ризиком поширення ГА забезпечення шкіл дезінфікуючими засобами для проведення профілактичної дезінфекції покладається на дільничні поліклініки, за якими закріплені школи. Оплата дезінфікуючих засобів проводиться за рахунок коштів відділу народної освіти.

В осередках вірусних гепатитів необхідна широка санітарно-роз'яснювальна робота про заходи профілактики цих інфекцій, строгому дотриманні правил особистої гігієни. Для санітарної пропаганди, проведення протиепідемічних та санітарно-оздоровчих заходів широко залучається санітарний актив Червоного Хреста і Червоного Півмісяця з використанням в цій роботі засобів масової інформації.

Приказ МЗ СССР № 290 от 11.04.1972 г.
Методические указания по применению унифицированных клинических лабораторных методов исследования.

Приказ МЗ СССР № 386 от 18.04.1973 г.
Об утверждении расчетных норм времени на лабораторные клинико-диагностические анализы.

Приказ МЗ СССР № 960 от 15.10.1974 г.
Методические указания по применению унифицированных клинических лабораторных методов исследования.

Приказ МЗ СССР № 1253 от 30.12.1976 г.
О мерах по улучшению цитологической диагностики
злокачественных новообразований.

Приказ МЗ СССР № 1175 от 21.11.1979 г.
Об унификации клинических лабораторных методов
исследования.

Приказ МЗ СССР № 535 от 22.04.1985 г.
Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно- профилактических учреждений.

Приказ МЗ СССР № 545 от 23. 04.1985 г
О дальнейшем совершенствовании контроля качества
клинических лабораторных исследований.

Приказ МЗ СССР № 936 от 12.07.1985 г.
Об унификации клинических лабораторных методов исследований в диагностике гонореи и трихомоназа.

Приказ МЗ СССР № 868 от 19.06. 1986 г.
О совершенствовании централизации клинических лабораторных исследований.

Приказ МЗ СССР № 1570 от 04.12.1986 г.
Об улучшении выявления больных гонореей и трихомонадами в акушерских и гинекологических отделениях (палатах, кабинетах) женских консультаций и урологических кабинетов поликлиник.

Приказ МЗ Украины № 596 от 22.10.1986 г.
О мерах по организации борьбы с хламидиями,
микоплазменными и урогенитальными вирусными инфекциями.

Приказ МЗ СССР № 545 от 23.04.1988 г.
О дальнейшем совершенствовании контроля качества клинических лабораторных исследований.

Приказ МЗ УССР № 579 от 15.10.1986 г.
Об усилении борьбы с гельминтозом в УССР.

Приказ МЗ СССР № 408 от 12.07.1989 г.
О мерах по снижению заболеваемости вирусным гепатитом.

Приказ МЗ СССР № 171 от 27.04.1990 г
Об эпидемическом надзоре за малярией..

Наказ МОЗ України № 204 від 29.12.1992 р.
Про організацію лабораторної діагностики сифілісу в Україні.

Наказ МОЗ України № 208 від 30.12.1992 р.
Про заходи подальшого покращення і розвитку онкологічної допомоги населенню. ВИТЯГ.

Наказ МОЗ України № 192 від 03.08.1999 р.
Про заходи щодо покращення бактеріологічної діагностики дифтерії в Україні.

Наказ МОЗ України № 345 від 06.02.2002 р.
Про затвердження Інструкції з бактеріологічної діагностики туберкульозної інфекції.

Наказ МОЗ України № 71 від 22.02.2002 р.
Про затвердження Інструкції з організації роботи лабораторій діагностики ВІЛ-інфекції.

МЗ СССР
Применение расчетных норм времени на клинические лабораторные исследования (Методические указания). Москва, 1990 г.

Инструкция по применению унифицированных клинических лабораторных методов исследования. 06.14/9 от 14.05.1986 г.

Инструкция по мерах профилактики распространения инфекционных заболеваний при работе в клинико-диагностических лабораториях лечебно- профилактических учреждений. Утверждена МЗ СССР 17.01.1991 г.

Рекомендуемый перечень лабораторных исследований, приборов, оборудования и мединструментария для КДЛ за № 10-11/145 от 24.10.1989 г.

Вимоги до оснащення відділення (кабінету)

Наказ МОЗ України № 153 від 05.06.1998.
Про затвердження табелів оснащення виробами медичного призначення структурних підрозділів закладів охорони здоров’я. ВИТЯГ.

Наказ МОЗ України №146 від 23.10.1991р.
Про атестацію середніх медичних працівників. ВИТЯГ.
Із змінами внесеними згідно з наказом МОЗ України №39 від 01.02.2001 р.

Наказ МОЗ України № 48 від 17.03.1993 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 1 квітня 1993 р.
Про порядок направлення на стажування лікарів ї їх наступного допуску до лікарської діяльності.

Наказ МОЗ України № 208 від 20.09.1993 р.
Про затвердження тимчасових кваліфікаційних характеристик фахівців з лікарських спеціальностей. ВИТЯГ.

Наказ МОЗ України № 118-с від 19.08.1994 р.
Про затвердження Порядку допуску до медичної і фармацевтичної діяльності в Україні громадян, які пройшли медичну чи фармацевтичну підготовку в навчальних закладах іноземних країн.
Із змінами, внесеними згідно з Наказом МОЗ № 28-О від 10.02.2000 р.

Наказ МОЗ України № 359 від 19.12.1997 р.
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 1998 р. за № 14/2454
Про подальше удосконалення атестації лікарів.
Із змінами, внесеними згідно з Наказом МОЗ № 101 від 10.05.2000 р.

Кримінальний кодекс України

Розділ ІІ. Злочини проти життя та здоров’я особи. ВИТЯГ.

Наказ МОЗ України № 1 від 04.01.2001 р.
Про затвердження форм медичної облікової документації, що використовується в лабораторіях лікувально-профілактичних закладів.

Зразки форм первинної медичної облікової документації та інструкції по їх заповненню.

Санитарно-нормативная база профилактик вирусных гепатитов

Многие годы безуспешно боретесь с БОЛЯМИ в ПЕЧЕНИ?

Глава Института заболеваний печени: «Вы будете поражены, насколько просто можно вылечить печень просто принимая каждый день.

Важнейшим элементом борьбы с распространением вирусных гепатитов является профилактика.

Несмотря на почтенный возраст приказа № 408 о мерах по снижению заболеваемости гепатитами и то, что он был выпущен еще в другом государстве, профилактика этих заболеваний в 2014 году базируется на его основных положениях. В частности, приказом было утверждены методические указания по профилактике каждого из известных на тот период времени гепатитов, а также общие мероприятия, исключающие заражение при лечении в стационарах, при амбулаторных обследованиях и процедурах, переливании крови и т.д. Немаловажным является то, что именно приказом № 408 была введена обязательность лечение лиц, заболевших гепатитом, в инфекционных стационарах.

Вирусные гепатиты, хотя и объединены общим названием, но в зависимости от типа микроорганизма передаются разными способами, а поэтому для снижения заболеваемости требуют реализации различных комплексов мероприятий. Существующие по состоянию на 2014 год СанПиНы, посвященные гепатиту, можно поделить на три основные группы, реализация которых направлена на следующее:

установление общих требований к эпидемиологическому надзору и профилактике;
определение мероприятий по каждой из разновидностей заболевания;
установление правил и мер для различных видов деятельности (медицина, бытовые услуги и.т.д.), препятствующих заражению при их осуществлении или пользовании услугами.

Общие для всех вирусных гепатитов санитарные требования установлены СП 3.1.958-00. В части профилактики заболевания этот СанПиН устанавливает ряд требований, в том числе:

регистрацию больных острым и хроническим гепатитом в ЦГСЭН;
госпитализацию при первичном появлении болезни и ее острых проявлениях;
регулярную проверку определенных групп риска (медики, доноры, и т.д.) на заболевание;
выявление болезни при приеме на работу и профилактических осмотрах.

В связи с различием способов передачи различных форм гепатита, в документе выделены отдельные профилактические мероприятия по каждой из его существующих форм.

Кроме СанПиНа, общего для всех форм заболевания, разработан ряд нормативных правил по его отдельным формам с учетом специфики каждой из них. Так, например, для гепатита C особое внимание уделяется вопросам исключения его передачи при оказании медицинской помощи (использование препаратов крови, стоматология и т.д.), а также при оказании услуг, связанных с возможностью нанести травму клиенту (парикмахерские, тату салоны и т.п.). Самая большая группа риска – это наркоманы, использующие один шприц на несколько человек. Для гепатита B выделяются вопросы профилактики его передачи половым путем, так как риск заражения таким способом для этой формы заболевания оценивается как высокий.

Заболеть гепатитом можно, посетив косметолога, стоматолога или отведав сырое мясо, разделанное больным мясником, имеющим порезы. Вариантов для заражения достаточно много, поэтому СанПиНы выделяют те виды профессиональной деятельности, где кровь носителя вируса может попасть в ранку пациента (клиента), требуя их регулярного обследования на гепатит. По состоянию на 2014 год какие-либо законодательные ограничения видов работ и профессий для таких лиц отсутствуют, но существуют подзаконные акты, позволяющие, например, временно отстранить больного врача, имеющего порезы, от проведения операций. Для видов деятельности с инструментами многоразового использования, введена обязанность их стерилизации и компании, не соблюдающие это правило могут быть закрыты.

На 2014 год существуют эффективные вакцины против двух форм гепатита: A и B. Особенно рекомендуется делать прививки лицам, относящимся к группе риска. Применительно к гепатиту B это:

члены семьи больного;
медицинские работники и студенты соответствующих вузов;
лица, употребляющие наркотики, и с большим числом сексуальных партнеров.

Кроме того, такая профилактика снизит риск заболеть вирусным гепатитом для больных:

при переливаниях крови;
при проведении гемодиализа;
при операциях.

Вакцинация эффективно действует примерно 6-10 лет для гепатита A и более 8 лет для гепатита B.

Нормативное законодательство по вирусным гепатитам менее стройное, чем по ВИЧ-инфекции, для которой разработан специальный закон. Кроме приказа № 408, посвященного мерам по снижению заболеваемости, и СанПиНов, по состоянию на 2014 год существует множество других приказов Министерства здравоохранения на эту тему, часть их которых устарела или противоречит друг другу. Наличие большого количества документов затрудняет возможность их исполнения, так как многие просто не знают об их существовании. Это касается как специалистов и лиц, входящих в группу риска, так и больных, желающих узнать свои права по государственной помощи в лечении гепатита.

1. Дезінфекція столового посуду при вірусному гепатиті В і носійство НВs-антигену:

1. Очищають від залишків їжі.

2. Занурюють в 3% освітлений розчин хлорного вапна — 60 хвилин або

3% розчин хлораміну на 60 хвилин або 1% освітлений розчин гіпохлориду Са — 60 хвилин або 0,6% освітлений розчин гіпохлориду Са — 120 хвилин або кип’ятять у 2% розчині соди — 15 хвилин.

3. Миють 2 рази в 2% мильно-содовому розчині (100г мила + 100г соди на 10 л води).

4. полоскати, мають окропом, просушують.

5. Можна металевий посуд (ножі, виделки, ложки), молочні пляшечки прожарювати в духовці при температурі 120? — 45 хвилин.

1. Очищають від залишків їжі.

2. Миють в 2% мильно-содовому розчині (100г мила + 100г соди на 10 л води).

3. Знезаражують в повітряному стерилізаторі 120? — 45 хвилин.

5. Залишки їжі засипають сухим хлорним вапном у співвідношенні 1: 5 на 30 хвилин (2 кг вапна на відро залишків).

6. Мочалки після миття посуду кип’ятять в 2% содовому розчині 15 хвилин або замочують в 3% освітлений розчин хлорного вапна — 60 хвилин або 3% розчин хлораміну на 60 хвилин, або 1% розчин гіпохлориду Са — 60 хвилин, або 0,6% освітлений розчин гіпохлориду Са — 120 хвилин.

4. Потім білизну полощуть проточною водою і відправляють прати в пральню.

1: 5 (2 кг сухого хлорного вапна на 10 л випорожнень) і перемішують. Експозиція 90 хвилин.

4. Тумба сітки міняти після виписки кожного хворого, сітки знезаражуються як білизна в 3% розчині хлораміну або в 0,5% активованому розчині хлораміну 1 годину з подальшим полосканням і пранням. Грілки, підкладні кола — дезінфікувати дворазовим протиранням 3% освітленим розчином хлорного вапна або 0,6% освітленим розчином гіпохлориду кальцію, 3% розчином хлораміну з наступним промиванням гарячою водою з милом. Клейончасті наматрацники замочують в 3% освітленому розчині хлорного вапна або 3% розчині хлораміну протягом 1 години.

7. Брудна вода після миття хворого знезаражується хлорним вапном з розрахунку 200г сухого хлорного вапна на 1 відро води. Експозиція 30 хвилин. Мочалки для миття хворого кип’ятити в 2% мильно-содовому розчині протягом 15 хвилин.

— Занурюють в 3% розчин хлораміну на 60 хвилин;

— Занурюють в 0,5% миючий розчин 50? на 15 хвилин;

— Промивають проточною водою;

— Споліскують дистильованою водою;

— Автоклавують при температурі 132?, 2,2 атм. 20 хвилин або стерилізують в 8% розчині лізоформін — 1 година;

— Вимити в 2% розчині соди;

— Кип’ятити в дистильованої воді 30 хвилин.

Посмотрите видео-отзыв нашего пациента о лечении препаратом Velasof

Универсальная пангенотипная формула Софосбувир + Велпатасвир уничтожает вирус гепатита С в 98% случаев

Уникально низкая цена на рынке, нет переплат перекупщикам

Идеальное соотношение цены и качества, лицензия от Gilead

one ipsum dolor sit amet, consectetur adipisicing elit. Ad animi, aspernatur aut consectetur doloremque eius expedita illo nam necessitatibus nihil nulla, perspiciatis quam quibusdam vero!

two ipsum dolor sit amet, consectetur adipisicing elit. Ad animi, aspernatur aut consectetur doloremque eius expedita illo nam necessitatibus nihil nulla, perspiciatis quam quibusdam vero!

three ipsum dolor sit amet, consectetur adipisicing elit. Ad animi, aspernatur aut consectetur doloremque eius expedita illo nam necessitatibus nihil nulla, perspiciatis quam quibusdam vero!

Lorem Ipsum is simply dummy text of the printing and typesetting industry. Lorem the industry’s standard dummy text ever unknown.

Contrary to popular belief, Lorem not simply random text. It has roots a piece of classical Latin liter.

Читайте также: