Як позбутися генітального герпесу

Більше 90% населення землі інфіковано вірусом простого герпесу і тільки у 20% виявляються симптоми захворювання. Генітальний герпес схильний до частих рецидивів: симптоми повторно з’являються у 30% хворих. Це небезпечна венерична хвороба – доведена пряма онкологічна дія вірусу простого герпесу, яка призводить до раку шийки матки у жінок та раку простати у чоловіків.

Генітальний герпес переважно проявляється у дорослих людей, але іноді зустрічається й у дітей. Проявляється висипом на шкірі статевих органів: генітальний герпес у жінок – на малих та великих статевих губах та промежині, у чоловіків – на шкірі мошонки та слизовій статевого члена. Висипи супроводжуються підвищенням температури тіла та сильними болями. В області висипу виникає почервоніння та набряк. Слизова оболонка може тріскатися. Іноді з’являються поодинокі або множинні пухирці, в яких міститься кров.

Як передається генітальний герпес?

Генітальний герпес у 80% викликається вірусом простого герпесу 2-го типу, та у 20% – вірусом простого герпесу 1-го типу. Інфікуванню сприяють наступні фактори:

ранній початок статевого життя;
кількість статевих партнерів: чим вона більша, тим більша вірогідність інфікування;
раніше перенесене захворювання, що передається статевим шляхом;
переохолодження;
часті психоемоційні стреси;
жінки хворіють частіше за чоловіків;
генетична схильність.

Вірус простого герпесу передається при контакті слизових оболонок людей: при незахищеному статевому акті або оральному сексі. Також існує вертикальний шлях передачі, коли інфікована мати передає вірус дитині. Якщо людина інфікувалася, вона стає носієм вірусу на все життя.

Коли вірус потрапляє на слизову оболонку статевого органу, він проникає в товщу тканини та руйнує клітину, в якій оселився. В місці контакту виникає запалення. Вірус починає активно розмножуватися. Згодом він потрапляє у кров’яну та лімфатичну системи, звідки розповсюджується по організму. При слабкому імунітеті вірус простого герпесу людини осідає не тільки на статевих органах, він може оселитися в центральній нервовій системі та викликати неврологічні симптоми.

Чим небезпечний генітальний герпес?

Генітальний герпес викликає ускладнення. Зазвичай вони виникають у людей зі слабким імунітетом. Найбільш розповсюджене ускладнення – виразки на слизовій оболонці статевих органів, які довгий час не загоюються. Крім того, вірус простого герпесу людини вражає центральну нервову систему. Це може призвести до герпетичного енцефаліту – важкої неврологічної патології, яка супроводжується дезорієнтацією, лихоманкою, судомами і може призвести до смерті людини.

Генітальний герпес небезпечний для вагітних. По-перше, сам вірус може потрапити у плід, тому дитина народжується вже інфікованою герпесом. Частіше за все у інфікованого новонародженого уражається мозок та шкіра. У важких випадках генітальний герпес призводить до невиношування вагітності та мертвонародження.

У дорослих людей виникає хронічний больовий синдром, який формується внаслідок того, що вірус потрапив у тазове нервове сплетіння. Жінки часто скаржаться на тягнучі болі внизу живота, де розміщуються яєчники.

Генітальний герпес призводить до психосоціальних наслідків. Він створює дискомфорт під час статевого акту та знижує якість життя. Хвора людина закривається в собі, в неї виникають симптоми тривоги та депресії. Тим не менш, більшість людей пристосовується до життя з генітальним герпесом.

Лікування генітального герпесу

Генітальний герпес лікується частково. Хворим призначаються противірусні препарати, наприклад, ацикловір, фамцикловір або валацикловір. Ліки послаблюють симптоми та знижують вірогідність рецидиву захворювання.

Людям з генітальним герпесом варто утримуватися від статевих контактів, особливо у період, коли на слизових оболонках є виразки. Інфікуванню запобігають презервативи. Але вони лише частково забезпечують захист, так як вірус простого герпесу може знаходитися на ділянках, які не захищені презервативом.

Якщо у жінки генітальний герпес при вагітності - вони зобов’язані інформувати про свою хворобу медичних робітників. Це особливо важливо у третьому триместрі вагітності: в цей період найбільший ризик передати дитині вірус простого герпесу.

Якщо у людини розвинувся генітальний герпес як його лікувати? Це питання хвилює багатьох людей, які зіткнулися з даною хворобою, розвиток якої викликає однойменний вірус. У результаті захворювання геніталій завдає серйозної шкоди здоров’ю, а також викликає велику кількість неприємних симптомів. Проникаючи в організм здорової людини, небезпечні віруси вбудовуються всередину клітин, що веде до послабленню імунної реакції організму. У такому разі патології набагато легше розвинутися, так як ослаблені функції імунітету та деякі обставини (вік, наявність інших хвороб, неправильний ритм життя) відразу ж викликають урогенітальний герпес. Важливо зауважити, що лікування цієї хвороби досить довгий і важкий, тому хворому слід налаштуватися на проведення тривалої відновлювальної терапії.

Урогенітальний герпес – причини розвитку

У наш час відомо 8 типів цього вірусу, який здатний викликати генітальний герпес. Кожен з них нелегко піддається лікуванню, тому розвитку хворобі краще запобігти, ніж її лікувати.

При відсутності певних клінічних проявів люди з цим захворюванням не здатні заразити свого статевого партнера. Проте все ж з патологією важливо бути гранично уважними, оскільки її розвиток негативно позначиться на самопочутті хворого, а також викликає ряд неприємних ознак, які будуть заважати повноцінно виконувати щоденні справи і обов’язки.

Розвиток генітального герпесу викликають наступні причини захворювання: найчастіше хвороба передається від статевого партнера при проведенні вагінального або анального сексу. Але все ж герпес розвивається тільки в тому випадку, якщо в людини ослаблений імунітет. Також захворювання можна підхопити, використовуючи предмети особистої гігієни. В такому випадку людину очікує не тільки розвиток герпесу, але також герпесного уретриту, який більш небезпечний для здоров’я.

Заразитися генітальним герпесом неважко від людини з даними висипанням на обличчі і губах – це здійснюється при проведенні орального контакту зі здоровими статевими органами.

Лікарі стверджують, що основними факторами зараження захворюванням є:

одночасне наявність відразу 2 і більше статевих супутників;
порушення функціональності імунітету, викликане неправильним проведенням лікування медикаментами або ж при постійних стресах і неврозах;
незначні пошкодження слизової оболонки або шкіри;
ведення сексуального контакту без використання презерватива.

Дані причини розвитку герпесу на статевих органах досить часто викликають захворювання у здорових людей.

Чим довше людина не усуває симптоми патології і не виключає з життя причини її розвитку, тим складніше буде піддаватися лікуванню основна хвороба. Крім того, вдасться повністю подолати далеко не з першого разу.

Причини генітального герпесу повинні знати всі люди, які схильні до розвитку даного захворювання. Адже в іншому випадку хвороба швидко атакує організм людини, і йому не вдасться в короткі терміни попрощатися з захворюванням.

Симптоми розвитку статевого герпесу

Симптоми і усунення хвороби мають свої певні особливості. Під час настання першого зараження статевих органів хвороба у 90 людей з 100 протікає без розвитку характерних ознак захворювання. Саме тому первинне зараження можна сміливо назвати рецидив генітального герпесу.

Спровокувати первинне поява хвороби здатні сексуальні акти, частий прийом алкоголю, постійні стреси, інфекційні патології, що протікають в організмі без проведення лікування, проведення операцій під наркозом.

Під час перебігу герпесу у слабкої статі головним симптомом хвороби вважається висип.Вона може з’явитися:

біля сідниць;
навколо ануса;
на оболонці піхви і зовнішньої частини статевих органів;
навколо уретри;
на підставі шийки матки.

Особливо небезпечний для жінок генітальний герпес при вагітності, який здатний негативно позначитися на стані плода. Крім того, під час відсутності лікування або при підборі неправильної терапії вагітну може очікувати викидень, переривання вагітності, ранні пологи або ж розвиток ускладнень.

У чоловіків симптоми захворювання з’являються на слизовій оболонці або ж шкірному покриві:

мошонки;
статевого органу (особливо часто висип помітна на голівці);
навколо ануса;
стегнах.

Така висип завдає чимало незручностей і дискомфорту хворій людині, тому її лікування слід проводити одразу по мірі виявлення симптомів.

Зазвичай інкубаційний період розвитку вірусу займає 8 діб, після чого у хворого з’являться такі симптоми розвитку статевого герпесу, як:

свербіж і поява почервоніння навколо статевих органів;
на шкірі з’являються дрібні прозорі бульбашки, в яких знаходиться рідина каламутного відтінку;
лопнули висипання нагадують ерозивний ділянку, який швидко заростає плівкою, але не гоїться;
відбувається збільшення лімфовузлів, що знаходяться в паховій області;
з’являється свербіж під час здійснення сечовипускання;
під час запалення шийки матки жінка може помітити зміну виділень – вони стають гнійними і каламутними, а сама шийка покривається ерозивним шаром.

Іноді у хворого можна помітити слабкість, відсутність сил і загальне нездужання. Для того, щоб подолати симптоми хвороби, потерпілому потрібно близько 30 днів. Своєчасне лікування патології значно зменшує даний період – саме тому важливо при виявленні ознак хвороби відразу ж звернутися до лікаря.

Під час повторного розвитку герпесу симптоми хвороби схожі, оскільки при проникненні вірусу в організм людина назавжди залишається його носієм. В такому разі він може постійно помічати загострення хвороби під час дії на організм негативних факторів.

Мешкає цей вірус в спинному мозку, а точніше, у нервових вузлах, тому перед розвитком чергового висипання людина здатна помітити в них незначний тягнучий біль. Якщо вжити заходів і почати боротьбу з цим симптомом, лікування хвороби пройде досить швидко.

При виявленні ознак статевого герпесу жінці слід відвідати гінеколога, а чоловікові — уролога.

Як проводиться діагностика хвороби

При розвитку захворювання симптоми герпесу легко сплутати з іншими патологіями статевих органів. А якщо хвороба протікає без виражених для людини симптомів, діагностувати її вийде тільки в міру проведення певних типів аналізів.

Щоб зрозуміти, як швидко і ефективно побороти захворювання, важливо звернутися за допомогою до лікаря, який призначить збір анамнезу, а також ряд лабораторних аналізів, за допомогою яких вдасться визначити тип патології.

Щоб оцінити тип вірусів і зрозуміти, який збудник міг викликати генітальний герпес, слід взяти вміст пухирців, розташованих на шкірі, після чого помістити їх в певне середовище, де відбуватиметься їх активне розмноження. Однак такий діагностичний метод не можна назвати високоточним і ефективним, тому його нерідко використовують поряд з іншими способами проведення діагностики. Наприклад, до них відноситься визначення ДНК вірусу, що можливо зробити за проведення полімеразної ланцюгової реакції.

Такий аналіз дає лікареві зрозуміти, який збудник викликав хворобу, а також як його можна відрізнити від інших вірусів, які є небезпечними для здоров’я.

До додатковим діагностичним методам можна віднести імуноферментний аналіз, який показує:

наявність у пацієнта в струмі крові антитіл, що виробляються до вірусу;
агресивність збудника;
ступінь розвитку герпесу.

Кожен вид діагностичної процедури обов’язково повинен бути призначений лікарем, оскільки саме він буде виписувати схему лікування.

Лікування генітального герпесу

Напевно багатьом цікавий відповідь на питання – чи можна назавжди вилікувати захворювання? Проте, як згадувалося раніше, повністю перемогти хворобу не вдасться, так як вірус, потрапивши в організм, залишається в ньому назавжди. За допомогою дотримання курсу лікарської терапії вдасться лише усунути симптоми захворювання, а також збільшити час ремісії.

Як проводиться медикаментозне лікування герпесу?

Дана терапія проводиться шляхом прийому ліків (а саме таблеток), а також використанням мазей, призначених для зовнішнього використання.

Сьогодні найбільш ефективними засобами для ведення боротьби з небезпечним вірусом є:

Виролекс;
Ацикловір;
Цикловакс;
Зовіракс;
Фамцикловір;
Пенцикловир.

Використовувати такі ліки слід після їх призначення лікарем.

Сьогодні лікарі розділяють два види противірусних ліків, а саме:

препарати епізодичного призначення – їх слід приймати коротким курсом, який найчастіше не перевищує 10 днів;
ліки превентивного призначення – ними лікування слід проводити протягом 1-2 місяців (зрозуміло, воно буде більш ефективним, навіть якщо перша група ліків наділена сильними та потужними властивостями).

Найчастіше для позбавлення від вугрів, приносить дискомфорт людині, використовується Ацикловір, який в даний час випускається у вигляді капсул і таблеток. Дорослим лікарі призначають ту дозу, яка описана в інструкції. Якщо приймати Ацикловір на початковій стадії перебігу хвороби, вилікувати її вдасться ще до появи висипки.

Якщо ж проводити лікування під час появи бульбашок, симптоми захворювання почнуть проходити набагато швидше.

При перебігу постійних рецидивів доктор призначить пацієнту курс противірусних препаратів, а також прийом вітамінів і мінеральних добавок, які не будуть давати вірусу часто атакувати організм людини і виявляти себе неприємними симптомами.

Крім прийому таблеток і капсул, швидко позбутися від висипань допоможуть мазі. Їх використання слід поєднувати з прийомом ліків – тоді захворювання вдасться побороти в короткі терміни.До мазей, лікуючим генітальний герпес, відносяться:

Крім прийому противірусних складів, хворим нерідко призначають імуномодулятори, зміцнюють імунітет:

Ці ліки позитивно впливають на імунітет хворого, зміцнюючи його і не даючи вірусу викликати постійні рецидиви.

Лікування народними засобами. Крім прийому таблеток і використання мазі, також лікувати герпес статевих органів можна за допомогою народних засобів.

Найбільш відомими рецептами для ведення боротьби з висипаннями є:

Масло чайного дерева. Беремо половину літра води, кип’ятимо її і відразу ж додаємо 10 крапель олії. Потім даємо рідини трохи охолонути, після чого застосовуємо як підмивання запалених органів. Бажано проводити процедуру перед укладанням спати, відразу після проведення вечірнього туалету.

Збір на основі трав. Змішуємо в рівній пропорції конюшина, кульбаба, кропива собача, березове листя і календулу, після чого 10 грам загальної маси заливаємо 350 мл води. Кип’ятимо отриману суміш 10 хвилин, а потім даємо охолонути і заодно настоятися. Використовувати таку цілющу рідину необхідно для підмивання запалених органів або ж проведення спринцювання. Виконується ця процедура також перед сном протягом 2 тижнів.

Череда. Для зняття свербіння слід взяти 10 грам сухої череди залити склянкою окропу, а потім залишити на 60 хвилин. Після цього в настої змочують серветку, ватку або марлю і прикладанням на уражену висипом ділянку. Або ж настій череди приймається всередину по 100 мл

Ромашка. Зняти біль, побороти запалення, а також позбутися від неприємного свербіння допоможе ромашка. Для цього щіпку трави заливають склянкою окропу, перемішують і накривають. Через 40 хвилин рідину проціджують і застосовують для проведення спринцювання або ж зрошення запаленої слизової.

Морська сіль. Щоб проводити лікування за допомогою морської солі, необхідно взяти 10 літрів теплої води, після чого розчинити в ній 50 грам солі. Використовувати таку рідину слід в якості проведення сидячих ванн. Важливо зауважити, що в такому випадку сіль обов’язково повинна бути без запаху, барвників та інших ненатуральних добавок. Проводиться дана сидяча процедура кожен день протягом 14 діб. Якщо немає часу проводити ванну, склад можна використовувати як примочку.

Зрозуміло, використовувати будь-який вид народних рецептів варто тільки за показаннями лікаря або ж після його попередження про проведену вами процедурою.

Крім того, важливо намагатися поєднувати цілющі компреси разом з використанням мазі, щоб лікування було комплексним і ефективним.

Половым путем распространяется не только всем известный сифилис и грозный СПИД, но и генитальный герпес – болезнь, которую вызывает вирус простого герпеса, причем у 80% заболевших обнаруживается вирус второго типа, а у 20% - вирус первого типа.

Когда-то полагали, что генитальный герпес 1 типа поражает исключительно губоназальную область лица, но в настоящее время установлено, что каждый из вирусов этих двух типов способен передаваться половым путем от партнера к партнеру.

Возможные пути заражения

Хотя о генитальном герпесе знают далеко не все, именно эта болезнь находится на втором месте по распространенности среди "половых" заболеваний. Распространенность этой инфекции говорит о том, что многие не знают, что такое герпес генитальный, как передается и как можно избежать инфицирования.

Передача вируса происходит при любом половом контакте (в том числе оральном и анальном) с носителем инфекции, у которого течение заболевания обычно протекает бессимптомно. Возможность инфицирования увеличивается при обострении герпеса у вирусоносителя.

Возможен также внутриутробный путь заражения. Контактно-бытовой путь заражения при соблюдении элементарных правил гигиены маловероятен - многочисленные исследования доказали, что вирус сохраняет вне человеческого организма жизнеспособность на протяжении суток при нормальной влажности и температуре. На поверхностях из металла (дверные ручки и т.д.) вирус герпеса может сохраняться около 2-х часов, а на влажном перевязочном материале – около 6 часов. Герпес на половых органах благодаря использованию чужих предметов гигиены (полотенца и пр.) может появиться только при несоблюдении правил гигиены и наличии повреждений слизистой или кожи (наличие трещин, ранок).

Хотя полностью это заболевание не излечивается (в процессе лечения герпес просто переходит в пассивную стадию и не напоминает о себе при наличии сильного иммунитета), важно знать, как распознать генитальный герпес, при каких условиях он активизируется и как его лечить.

Признаки герпеса на интимном месте

Половой герпес – это заболевание, имеющее первичное проявление (проявляется у недавно заразившегося человека) и рецидивы (все последующие случаи заболевания). Симптомы первичного герпеса появляются в большинстве случаев через 2-10 дней, максимальный срок инкубационного периода – 26 суток.

Генитальный герпес у мужчин и женщин имеет общие черты и некоторые различия в симптоматике.

В целом генитальный герпес, признаки которого в первую очередь связывают с высыпаниями в области половых органов, характеризуется:

небольшими пузырьками, сгруппированными и склонными к слиянию. Содержащие жидкость пузырьки выделяются на покрасневшей и зудящей коже;
помутнением пузырьковой жидкости (процесс занимает от 2-х до 4-х дней), их разрывом и образованием мокнущей эрозии. В некоторых случаях на месте лопнувших пузырьков образуются язвочки. Когда эрозии подсыхают, образуются корочки;
при неосложненном течении заболевания к 5-му – 7-му дню корочки отслаиваются и на месте высыпаний остается пятно;
может повышаться температура (до 38 градусов), увеличиваются паховые лимфоузлы, учащается мочеиспускание, наблюдаются слабость, головная и мышечная боли.

Кроме того, герпес на половых органах обычно беспокоит болезненными ощущениями, чувством жжения и зудом (эти ощущения могут возникать до появления высыпаний).

Проявление генитального герпеса у мужчин сопровождается высыпаниями:

До обострения заболевания сложно обнаружить генитальный герпес у мужчин – симптомы не проявляются, дискомфорт отсутствует, но дремлющий в нервных узлах вирус просто "ждет", когда ослабнет иммунитет больного.

Признаки генитального герпеса у женщин включают:

образование герпетических высыпаний в области промежности;
герпес на половых губах;
на внутренней стороне бедра;
вокруг анального отверстия;
во влагалище;
на теле матки;
на слизистой мочеиспускательного канала;
на слизистой шейки матки.

Покрасневшие места, где появились высыпания, зудят, паховые лимфоузлы увеличиваются. Остальные симптомы генитального герпеса у мужчин и женщин одинаковы. Герпетические проявления постепенно угасают через 1-2 недели, а полностью проявления первичного герпеса исчезают через 3-5 недель.

Как выглядит герпес генитальный, можно посмотреть на фото.

Все перечисленные симптомы отличают первичный генитальный герпес (заражение произошло недавно). Рецидивы протекают в более легкой форме – общее недомогание, головная боль и температура бывают крайне редко, высыпаний меньше. Сыпь при каждом рецидиве локализуется на одном и том же месте и полностью сходит на протяжении недели (максимум – 10 суток).

Встречаются атипичные формы рецидива этого заболевания, затрудняющие диагностику. Атипичный генитальный герпес у мужчин встречается реже, чем у женщин.

Как ставится диагноз

Диагноз ставится врачом на основании жалоб пациента и осмотра, во время которого можно обнаружить характерную сыпь и увеличенные лимфоузлы. Если наружный осмотр не позволяет выявить высыпания, врач берет материал для лабораторных исследований.

Кроме того, нужно знать, как выявить генитальный герпес лабораторными методами. Можно:

Выявить вирус благодаря исследованию материала, взятого с места локализации высыпаний;
Выявить антитела к вирусу, проведя исследования крови;
Определить заболевание методом ПЦР в период рецидива (наиболее эффективен), определяющим не только наличие в организме вируса, но и его тип. При соблюдении стерильности и температурного режима материал, взятый на месте высыпаний, позволяет получить результаты на протяжении 5 часов;
Провести иммуноферментный анализ, при котором определяется наличие антител и оценивается иммунитет пациента.

Поскольку существуют болезни, похожие на генитальный герпес своими проявлениями (язвы и эрозии на половых органах), самолечением заниматься не следует.

Герпес или так называемый стоматит на половых органах внешне напоминают:

Эрозии, образовавшиеся в результате травм;
Мягкий шанкр, передающийся половым путем, но редко встречающийся в Европе и Азии;
Сифилис.

Последствия заболевания

Поскольку заболевание может протекать бессимптомно и не доставлять больному дискомфорт, а длительная ремиссия позволяет вообще забыть о наличии болезни, важно осознавать последствия генитального герпеса и своевременно обратиться к врачу.

Генитальный герпес, осложнения которого чаще возникают у женщин, опасен:

местными осложнениями, затрагивающими только половую систему;
системными осложнениями, затрагивающими весь организм.

Для женщин генитальный герпес последствия может иметь в виде:

Развивающейся постепенно повышенной сухости слизистой;
Появляющихся в результате механического раздражения плохо заживающих болезненных трещин, которые кровоточат;
Присоединения вторичной инфекции, в результате которого наблюдаются регулярные выделения из влагалища, вызывающие жжение и зуд;
Образования кондилом при наличии папилломавирусной инфекции. Эта же инфекция в сочетании с герпесом провоцирует рак.

Важно также знать, чем опасен герпес генитальный для всего организма. Чаще всего наблюдаются:

Снижение иммунитета и регулярные простудные заболевания, склонные приобретать хроническое течение;
Поражение периферической нервной системы, в результате которого наблюдаются
Ноющие боли, отдающие вниз живота, в область прямой кишки и в промежность;
Развитие в результате постоянно испытываемого дискомфорта стойкого невроза.

Возможно также распространение инфекции на другие органы. Кроме того, вирус в активном состоянии опасен при беременности.

Последствия генитального герпеса у мужчин тоже развиваются постепенно. К наиболее неприятным осложнениям относятся:

Герпетический уретропростатит, сопровождающийся резью в начале мочеиспускания, ощущением жжения, жара, повышенной чувствительностью в состоянии покоя;
Герпетический цистит, сопровождающийся общей слабостью, сонливостью, спастическими болями в области паха, жжением и неприятными ощущениями при окончании мочеиспускания (при этом возникает чувство неполного опорожнения);
Проктит, сопровождающийся ложными позывами на фоне запора, ознобом, ощущением жжения в прямой кишке и др.

Поскольку все осложнения развиваются постепенно, а риск их возникновения зависит не только от тяжести заболевания, но и от проводимой терапии, с визитом к врачу тянуть не стоит.

Причины рецидивов заболевания

Во многих случаях больные сомневаются в диагнозе, так как знают, от чего появляется герпес на интимном месте, но не ведут беспорядочную половую жизнь, а у постоянного партнера признаков заболевания не наблюдается. Но бессимптомная форма заболевания, встречающаяся у 26% пациентов, способствует заражению герпесом при незащищенном половом контакте.

На возможность инфицирования влияет:

Пол. Обширность слизистых оболочек половой системы женщин делает их более уязвимыми;
Ослабленный местный иммунитет (например, наличие дисбиоза влагалища).

Оказывает влияние также:

Возраст (подвержены больше люди, ведущие активную половую жизнь. Пик – 30-40 лет);
Социально-экономический статус.

Проявления генитального герпеса наблюдаются только в моменты рецидивов, которые могут случаться и однократно на протяжении нескольких лет, и до 4-х раз в месяц. Течение болезни может быть:

аритмичным - ремиссия может длиться от 2 недель до 5 мес.,
монотонным;
стихающим - периоды ремиссии длятся долго.

Рецидивы генитального герпеса напрямую зависят от состояния иммунитета больного – нормально функционирующая иммунная система подавляет вирус и развитие обострения.

Основные причины герпеса генитального в стадии рецидива связаны с:

Переохлаждением или перегревом организма;
Ослабляющими иммунитет перенесенными соматическими заболеваниями (ОРЗ, сахарный диабет и т.д.);
Стрессом или психологическими нагрузками;
Интоксикацией организма;
Переутомлением или состоянием физического истощения;
Расстройствами ЖКТ;
Менструальным циклом и др.

Также заболевание обостряется при беременности.

Генитальный герпес при беременности

Как и многие другие половые инфекции у женщин, герпес опасен для малыша, поскольку в любом триместре возможно внутриутробное заражение. Вирус может передаваться:

через плаценту. Так обычно передается генитальный герпес на ранних сроках беременности;
через околоплодные воды;
при прохождении родовыми путями. В данном случае передается генитальный герпес непосредственно перед родами и во время родов. Встречается такой путь заражения чаще всего, поэтому при подтвержденном диагнозе рекомендуется кесарево сечение (оно значительно снижает риск инфицирования, но полностью не исключает).

Опасность для ребенка представляет первичный генитальный герпес, поскольку у матери отсутствуют антитела для подавления инфекции. Если в стадии ремиссии герпес передается малышу редко, то при первичном заболевании вероятность инфицирования увеличивается до 50%.

Причины генитального герпеса женщин, внутриутробно передающегося ребенку, включают:

Иммунодефицитное состояние матери;
Отсутствие иммунитета (контакт с вирусом произошел впервые);
Несформированность защитного барьера плаценты (первый триместр);
Нарушенные защитные функции плаценты (гестоз и др).

Как влияет генитальный герпес на беременность, зависит от срока беременности. Если первичное заражение произошло в 1-2 триместре, возможны пороки развития, задержка развития, а в некоторых случаях и замирание плода. Заражение во втором-третьем триместре чревато многоводием или маловодием, развитием гидроцефалии у ребенка и т.д. Существует опасность преждевременных родов.

Внутриутробное инфицирование вызывает разнообразные серьезные заболевания у новорожденного. Наиболее часто врожденный герпес является причиной:

менингитов и энцефалитов;
микроцефалии;
пороков сердца;
проблемами с органами зрения и слуха;
различных заболеваний крови;
ДЦП;
герпетических поражений кожи и слизистых.

Хотя наиболее опасными являются явные формы заболевания, по статистике в большинстве случаев внутриутробного пути заражения герпесом у матери отсутствовали явные симптомы заболевания. Именно поэтому во время беременности сдаются анализы на выявление антител и при необходимости самого вируса.

Лечение генитального герпеса

Поскольку окончательно избавиться от вируса герпеса пока невозможно, лечение обычно заключается в купировании симптомов первичного заболевания или его рецидива. В процессе лечения используются:

Противовирусные препараты против генитального герпеса;
Болеутоляющие и антигистаминные препараты;
Мазь для генитального герпеса (основана на противовирусных препаратах);
Иммуностимуляторы.

К противовирусным препаратам с доказанной эффективностью в борьбе с этим вирусом относятся:

Ацикловир – самый популярный препарат, или созданный на его основе Зовиракс и его аналоги;
Валацикловир;
Фамацикловир;
Пенцикловир.

Уколы от герпеса генитального делают внутривенно (Ацикловир, Панавир), разводя препарат раствором натрия хлорида или специальным растворителем.

Максимальный эффект достигается, если лечение начато одновременно с появлением высыпаний или перед их появлением (при рецидивах и поставленном ранее диагнозе можно ориентироваться на зуд).

Лечение генитального герпеса во время беременности проводят исключительно под контролем врача и включает:

Противовирусные средства (дозировка подбирается с учетом особенностей организма беременной). Допустимо применение Ацикловира, Панавира, Зовиракса. Наружно разрешается использовать мазь Ацигерпин;
Общеукрепляющие средства (по рекомендации врача).

Народные средства лечения (травы - ромашка, календула, масло - пихта, облепиха) применяются наружно.

Для устранения рецидивов применяется супрессивная терапия (принимаемые препараты постоянно подавляют вирус). Поскольку частое лечение генитального герпеса ацикловиром может вызвать устойчивость к нему вируса, рекомендуется чередовать противовирусные средства или применять их одновременно с интерфероном.

Профилактика заболевания

Так как состояние иммунитета влияет на возможность приобрести генитальный герпес, профилактика (особенно при беременности) направлена на:

Соблюдение оптимального режима дня;
Сбалансированность питания и прием витаминов;
Контроль за личной гигиеной;
Избегание контактов с больными ОРЗ;
Защиту от переохлаждения.

Поскольку основные пути передачи генитального герпеса связаны с половыми контактами, следует избегать случайных связей и незащищенного полового акта.

Если имеющееся заболевание находится в стадии ремиссии, риск заразить партнера минимален. Единственный метод не заразить партнера, если герпес генитальный находится в активной стадии – избегать полового контакта до наступления ремиссии.

Вся информация предоставляется в ознакомительных целях. И не является инструкцией для самостоятельного лечения. При недомогании, обращайтесь к врачу.

Читайте также: