Герпес та його лікування

Звідки береться герпес на губах, як його лікувати, чи можна вилікувати назавжди та яких заходів вжити задля його профілактики? Відповіді на ці питання ви знайдете у нашій статті.

Що таке герпес та чому він виникає?

Герпес на губах переважно викликається вірусом герпесу 1 типу – Herpes simplex virus type 1 (HSV-1) . Передається цей вірус герпесу від людини до людини досить легко:

при спільному користуванні посудом зараженої людини, коли у неї вірус в активному стані;
при спільному користуванні косметичними або гігієнічними засобами для губ;
при поцілунках, я кщо в партнера/партнерки на губах є герпетичні висипання або свербіж.

Більшість людей заражається вірусом герпесу HSV-1 у віці до 5 років – від батьків чи інших дітей.

Зазвичай прояви герпесу на губах зникають протягом 1-2 тижнів. Проте в ослабленому організмі можлива генералізація герпесної інфекції, наприклад, поширення зон уражень герпесом на ясна, слизову порожнини рота, носа, очей, шкіру обличчя, інші ділянки голови , тіла чи зону геніталій (властиво для інфекції, зумовленої вірусом герпесу 2 типу – H erpes simplex virus type 2 (HSV-2)). Герпесвірус 2 типу передається під час незахищеного статевого контакту. Наявність генітального герпесу необхідно обговорити з лікарем.

Герпес на губах: ознаки (симптоми) та стадії

Свербіння, біль, припухлість, почервоніння у ділянці довкола рота, що з’являється за 1-2 дні до появи міхурця (везикули);

Заїду спричиняють переважно стафілококова чи інша бактеріальна інфекція. Поява заїд можлива при недотриманні правил особистої гігієни, наприклад, при спільному використанні брудного посуду, горняток, ложок тощо. Стан зниженого імунітету також сприяє появі заїд довкола рота. Заїди локалізуються частіше в кутиках рота, викликають появу болючих тріщин і виразок, що погано загоюються.

Що провокує (сприяє) появу герпесу на губах?

Після зараження вірус герпесу вже ніколи нікуди не дівається, а перебуває в клітинах нервової системи людини (нейронах) та час до часу активується. Цьому сприяють:

виснаження організму;
гарячка;
інфекції верхніх дихальних шляхів;
погода з екстремальними температурами: занадто холодно чи спекотно;
тривале перебування на сонці під дією ультрафіолету;
стреси;
гормональні зміни, вагітність;
ослаблення імунної системи, імунодефіцитні стани, наприклад, СНІД;
хіміотерапія;
опіки;
стоматологічні втручання чи хірургічні операції.

В активну стадію вірус може переходити хвилеподібно, з'являтися і зникати з різною періодичністю. Це залежить від загального стану імунітету людини: хтось страждає від герпесу на губах раз на кілька тижнів, а хтось – раз на кілька років. Жінки часто страждають від герпесу в період менструації. Також хвороба може розвиватися на тлі проблем зі шлунково-кишковим трактом.

Що робити, коли з ’ явився герпес на губах або на обличчі, яке його лікування?

Вірус герпесу не є небезпечним, але його загострення приносить багато неприємних відчуттів, може негативно впливати на щоденну активність людини. Для зменшення частоти і тривалості таких проявів використовують постійну чи періодичну терапію системними противірусними препаратами (таблетки) – тільки за призначенням і схемою, яку визначає лікар.

У разі проявів герпесу на губах та обличчі локально застосовують спеціальні антивірусні креми . Свербіж, поколювання, відчуття стягнення, пекучого болю чи почервоніння в ділянці довкола рота можуть бути першими ознаками появи герпесу. Починати лікувати герпесу на губах варто саме на стадії перших ознак активізації герпесної інфекції, адже противірусні препарати в цей час найефективніші.

Припиняють використання противірусних кремів при появі сухої кірочки та повного затвердіння міхурця. Сприяють підсушуванню і місцеві засоби на основі кремнієвої кислоти. Тривалість лікування не має перевищувати 10 днів – якщо симптоми не зникають, необхідно звернутися до лікаря.

Окрім антивірусної терапії, зазвичай призначаються засоби й заходи, які зміцнюють імунітет. Якщо імунітет у нормі, то ймовірність виникнення герпесу на губах невелика.

Герпес на обличчі: коли звернутися до лікаря?

Розвиток множинних герпесних міхурців;
поява герпесних міхурців довкола очей, на руках чи на статевих органах;
сильний біль у ділянці міхурця;
вагітність;
захворювання на атопічний дерматит;
необхідність прийому ліків, що пригнічують імунну систему, або курсу хеміотерапії;
раніше діагностовано ВІЛ, СНІД чи інші імунодефіцитні стани.

7 порад задля профілактики герпесу

Перша і найважливіша – підтримуйте та зміцнюйте ваш імунітет ;
користуйтеся сонцезахисними кремами;
використовуйте індивідуальні рушники, зубні щітки, леза, посуд, гігієнічну помаду для губ;
не пийте разом з однієї чашки чи пляшки із людиною, яка на губах має герпес; у великих колективах не пийте з однакових горнят;
уникайте поцілунків та інтимних оральних контактів під час герпесу на губах чи обличчі;
уникайте пошкодження стінок герпесного міхурця, зокрема через гостру, солену їжу й кислоти (цитрусові, соління, маринади тощо);
при нанесенні противірусного засобу (крему, мазі) використовуйте ватний диск, ретельно мийте руки.

* Самолікування може бути шкідливим для Вашого здоров’я!
Перед вживанням обов’язково проконсультуйтеся з лікарем та ознайомтеся з інструкцією для медичного застосування. Умови відпуску: Без рецепта.

“Застуда” на губах не лікується алое, льодом, корвалолом чи зеленкою, а генітальний герпес — содовими ваннами. Розповідаємо, що спричиняє герпес, як його лікувати і чи можна позбутися геперсу назавжди.

Чому виникає герпес

Існує герпесвірус людини (ГВЛ) 1 та 2 типу, віруси вітрянки, Епштейна-Барр, цитомегаловірус, та віруси герпесу людини 6, 7 та 8. У цій публікації говоримо про ГВЛ-1 та ГВЛ-2. Вірус 2-го типу викликає переважно генітально-анальні інфекції, а 1-го — оро-лабіальні (ротової порожнини, губ, чи інших частин голови). Утім обидва віруси можуть вражати всі частини тіла, тобто під час орального сексу “застуда на губах” може передатися на геніталії партнера/партнерки чи навпаки.

Як передається герпесвірус:

Герпесвірус 2 типу передається під час незахищеного сексу, а також під час вагінальних пологів, якщо в матері в той момент є загострення герпесу.
Герпесвірус 1 типу може передаватися через спільний посуд, коли інфекція проявляється активно.

Більшість людей заражаються ГВЛ-1 у віці до 5 років від батьків чи інших дітей.

Під час гоління обличчя є ризик поширити власний вірус з ділянки прояву по волосяних фолікулах шкіри. Це спричинить так званий “герпетичний сикоз”.

Люди, що займаються контактними видами спорту, можуть завдяки ударам отримувати власний вірус в нові ділянки тіла, наприклад, і щелепу чи вухо.

Як проявляється герпес

Первинна інфекція ГВЛ-1 проявляється не як “застуда на губах”, а як гінгівостоматит чи фарингіт. Цей вірус персистує в нервах, найчастіше — трійчастому та блукаючому — закінчення якого підходять до шкіри та слизових, та до низки внутрішніх органів.

Далі прояви можуть зачіпати ясна, губи чи інші ділянки голови, проявлятися і в носі, і як вірусний кератит очей, або викликати багатоформні еритеми, або ураження стравоходу чи інших органів.

Генітально-анальний герпес може проявлятися у вигляді виразок, почервоніння, висипів та свербіжу, але може мати і безсимптомний перебіг. У цьому і полягає підступність генітального герпесу — людина поширює вірус, не знаючи про його існування.

Чи можливо видужати після зараження герпесом

Після зараження віруси вже ніколи нікуди не діваються, а перебувають у нейронах та час від часу активуються. Тригером може бути ультрафіолет, механічне пошкодження нерву, тимчасове чи постійне порушення імунітету.

Утім прояви захворювання не тривають постійно. Це добре, бо людина не живе в стані дискомфорту. Але погано те, що в цей час вірус може передаватися далі. З часом загострення інфекції стають дедалі рідшими. Для зменшення їхньої частоти, тривалості, чи повного запобігання використовують постійну чи періодичну терапію системними противірусними препаратами.

Наявність герпетичної інфекції — не привід уникати сексуального життя чи народження дітей.

Як лікують герпесвірусну інфекцію

Первинний курс терапії зазвичай триває 8-10 днів або до зникнення проявів. При цьому прописують препарати системної дії, а саме — таблетки на основі змінених нуклеотидів.

У разі дуже тяжкого перебігу інфекції можливе внутрішньовенне введення ліків. Медичні протоколи не радять користуватися ліками із місцевою дією через їхню низьку ефективність.

Постійна супресивна терапія на 70-80% знижує ймовірність прояву генітального герпесу в людей, схильних до частих загострень (6 чи більше протягом року). Наразі показана безпечність та ефективність прийому ацикловіру упродовж 6 років, та валацикловіру та фамцикловіру упродовж року. Такий підхід (постійна терапія) покращує якість життя пацієнтів значно ефективніше, ніж епізодична (раз на рік).

Але з часом частота проявів інфекції зменшується сама собою, тому рано чи пізно постійну терапію можна замінити епізодичною.

Як запобігти зараженню герпесом

Щоби уникнути герпесу:

Як народжувати, якщо в матері герпес

У більшості випадків герпетична інфекція новонароджених трапляється в дітей матерів без попередніх даних про захворювання в анамнезі Тобто він був, але ніяк не проявлявся. Якщо зараження відбулося перед пологами, то ризик передачі 30-50%. Якщо матір мала епізодичні прояви генітального герпесу раніше, або заразилася протягом 1-го триместру, то ймовірність передачі вірусу дитини менша за 1%.

Здоровим жінкам, чиї партнери мають герпесвірусну інфекцію, варто утриматися від незахищеного сексу протягом 3-го триместру.

Якщо в жінки не було проявів ГВЛ-1 (на губах), то слід утриматися під час вагітності від орального сексу із партнером-носієм вірусу.

Перед пологами, жінці необхідно обстежитися щодо генітального герпесу. Якщо є прояви, то рекомендують робити кесарський розтин.

Що робити, аби герпес був у постійно латентному стані

Користуватися сонцезахисними кремами.

Перед поїздкою в гори чи на море, де високий індекс УФ, можна пройти превентивний курс протигерпесними препаратами.

Якщо герпес проявляється 1-3 рази на рік, то краще обійтися епізодичною терапією (раз на рік чи в разі загострення) — інакше є ризик розвитку стійкого до терапії штаму вірусу.

Люди, чия імунна система ослаблена протипухлинною терапією, імуносупресією у зв’язку із трансплантацією, чи ВІЛ-інфікованим людям слід запобігати загостренням герпесу медикаментозно та постійно.

Наявність генітального герпесу необхідно обговорити з лікарем та потенційним партнером/партнеркою. Лікар не може соромити чи залякувати своїх пацієнтів через їхні діагнози. Лікар має скласти план терапії та запобігання повторним проявам і розповісти, як убезпечити партнера/партнерку від зараження.

Медичний експерт статті

Герпес простий (синонім: герпес простий бульбашковий) - хронічне рецидивуюче захворювання, що виявляється бульбашкового висипаннями на шкірі і слизових оболонках. Поряд з шкірними змінами в патологічний процес можуть залучатися різні органи і системи організму.

[1], [2], [3], [4]

Причини герпесу простого

Збудником захворювання є вірус простого герпесу (ВПГ). Це переважно дермато-нейротропний ДНК-вірус, що володіє також тропизмом до деяких інших тканин.

Розрізняють віруси простого герпесу I і II типів. Вірус простого герпесу може бути збудником як генітальних, так і негенітального форм захворювання. Герпетична інфекція передається переважно контактним шляхом (статевий контакт, поцілунок, через предмети побутового вжитку). Можливий також повітряно-крапельний шлях передачі. Вірус проникає в організм через шкіру або слизові оболонки, потрапляє в регіонарні лімфовузли, кров і внутрішні органи. В організмі поширюється гематогенно і по нервових волокнах. Незабаром після інфікування в організмі утворюються антитіла до вірусу простого герпесу.

[5], [6], [7], [8]

Гістопатологія

Відзначаються балонуюча і ретикулярна дистрофія епідермісу, акантоз, акантоліз, внутріепідермальних везикули. Гігантські багатоядерні кератиноцити мають вірусні включення.

Симптоми герпесу простого

Герпетична інфекція характеризується різноманітними клінічними проявами, локалізацією, тяжкістю перебігу. Залежно від перебігу простий герпес поділяють на первинний і рецидивний.

Первинний герпес виникає після першого контакту з вірусом простого герпесу. Захворювання виникає після інкубаційного періоду тривалістю від декількох днів до 2-х тижнів.

Залежно від локалізації шкірно-патологічного процесу ВПГ-інфекції класифікуються наступним чином:

герпетичне ураження шкіри і слизових оболонок (герпес губ, крил носа, обличчя, рук, стоматит, гінгівіт, фарингіт, слизових оболонок і шкіри статевого члена, вульви, піхви, цервікального каналу та ін.);
герпетичне ураження очей (кон'юнктивіт, кератит, іридоцикліт та ін.);
герпетичні ураження нервової системи (менінгіт, енцефаліт, неврит, менінгоенцефаліт та ін.);
генералізований і вісцеральний герпес (пневмонії, гепатит, езофагіт та ін.).

Гострий герпетичний стоматит - одне з найбільш часто зустрічаються клінічних проявів первинної інфекції. Захворювання виникає часто у дітей раннього віку. Інкубаційний період складає від до 8 днів, потім на набряково-гиперемованими основі з'являються згруповані хворобливі бульбашкові висипання. Спостерігаються загальні клінічні симптоми хвороби: озноб, висока температура тіла, головний біль, загальне нездужання. Бульбашки в порожнині рота частіше локалізуються на слизовій оболонці щік, ясен, внутрішньої поверхні губ, язика, рідше - на м'якому і твердому небі, піднебінних дужках і мигдаликах. Вони швидко лопаються, утворюючи ерозії із залишками відшарованому епітелію. На місцях ураження утворюються ледь помітні точкові ерозії, а при їх злитті - вогнища з фестончатимі контурами на набряковому тлі. Відзначаються різке збільшення і болючість регіонарних лімфатичних вузлів (підщелепних і піднижньощелепних).

У клінічній практиці часто зустрічається рецидивуюча форма первинного герпесу. У порівнянні з первинним герпесом інтенсивність і тривалість клінічних проявів рецидивів менш виражені і титр антитіл практично не змінюється при рецидивуючому герпесі.

Процес найчастіше розташовується на обличчі, кон'юнктиві, рогівці, статевих органах і сідницях.

Зазвичай після продромальних явищ (печіння, поколювання, свербіж або ін.) З'являються згруповані пухирці розміром 1,5-2 мм, виникає на тлі еритеми. Висип частіше розташовується поодинокими вогнищами, що складаються з 3-5 зливаються бульбашок. В результаті травматизації імацерації покришка бульбашок руйнується, утворюючи злегка хворобливі ерозії з фестончатими контурами. Дно їх м'яке, гладке, червоне, поверхня волога. У разі приєднання вторинної інфекції відзначаються гнійні виділення, ущільнення основи ерозії (або виразки) і поява запального обідка, що супроводжується збільшенням і хворобливістю регіонарних лімфатичних вузлів. Згодом вміст бульбашок зсихається в буро-жовті кірки, після відпадання яких з'являються повільно зникають вторинні червонувато-бурі плями. Первинний герпес відрізняється від рецидивуючого різким зростанням рівня антитіл в сироватці крові.

Атипові форми простого герпесу

Виділяють кілька атипових форм простого герпесу: абортивні, отечную, зостеріформную, геморагічну, елефантіазоподобную, виразково-некротичних.

Абортивна форма характеризується розвитком еритеми і набряку без формування бульбашок. До цієї форми інфекції належать випадки появи характерних для герпесу суб'єктивних відчуттів в місцях звичайної для нього локалізації у вигляді болю і печіння, але без появи висипу.

Набрякла форма відрізняється від типової різким набряком підшкірної клітковини і гіперемією шкіри (частіше на мошонці, губах, повіках), везикули можуть взагалі бути відсутнім.

Зостеріформний простий герпес в зв'язку з локалізацією висипань по ходу нервових стовбурів (на обличчі, тулубі, кінцівках) нагадує оперізуючий герпес, по больовий синдром виражений в меншій мірі.

Геморагічна форма характеризується геморагічним вмістом везикул замість серозного, часто з подальшим розвитком виразок.

Виразково-некротична форма розвивається при вираженому імунній дефіциті. На шкірі утворюються виразки, великі виразкові поверхні з некротичним дном і серозно-геморагічним або гнійним виділенням іноді покриваються корками. Зворотний розвиток патологічного процесу з відторгненням корок, епітелізації і рубцюванням виразок відбувається дуже повільно.

[9], [10], [11], [12], [13], [14], [15], [16], [17], [18], [19], [20], [21]

Серологія

Найбільш сучасним методом діагностики є полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) для виявлення / детекції антитіл ВПГ.

Що потрібно обстежити?

Як обстежувати?

Які аналізи необхідні?

До кого звернутись?

Лікування герпесу простого

Основними завданнями протигерпетичної терапії є:

ослаблення вираженості або зменшення тривалості таких симптомів, як свербіж, біль, лихоманка, лімфаденопатія;
зменшення тривалості і вираженості виділення вірусу в місцях ураження;
скорочення терміну повного загоєння уражень;
зменшення частоти і тяжкості рецидивів;
елімінація інфекції для запобігання рецидивам.

Ефект може бути досягнутий тільки в тому випадку, якщо лікування хіміопрепаратами розпочато протягом перших 24-х годин після первинного інфікування, що дозволить запобігти переходу вірусу в латентний стан.

Основним базисним лікуванням є застосування противірусних препаратів (ацикловір, валтрекс, фамцикловір). Механізм дії ацикловіру заснований на взаємодії синтетичних нуклеозидів з репликационная ферментами герпесвирусов, їх інгібуванні і придушенні окремих ланок репродукції вірусів.

Тимідинкіназа герпесвірусу в тисячу разів швидше, ніж клітинна, зв'язується з ацикловіром, тому препарат накопичується практично тільки в інфікованих клітинах.

Ацикловір (улкаріл, герпевір, Завіракс) призначають всередину по 200 мг 5 разів на добу 7-10 днів або 400 мг 3 рази на добу протягом 7 10 днів. При рецидивуючій формі його рекомендують по 400 мг 5 разів на добу або по 800 мг 2 рази на добу протягом 5 днів або призначають валтрекс по 500 мг 2 рази на день протягом 5 днів. Ацикловір і його аналоги рекомендують також вагітним як терапевтичне та профілактичне засіб при неонатальної інфекції. Лікування рецидивуючого простого герпесу більш раціонально проводити в поєднанні з лейкоцитарним людським інтерфероном (на курс 3-5 ін'єкції) або індукторами ендогенного інтерферону. У міжрецидивний період показані повторні цикли протигерпетичної вакцини, яку вводять під шкіру по 0,2 мл через 2-3 дні на цикл - 5 ін'єкцій. Цикли повторюються не рідше двох разів на рік.

При вираженому придушенні Т-клітинної ланки імунітету необхідно призначити імунотропних препарати (іммуномодулін, тималін, тактовно і ін). Протефлазіт одночасно має противірусну (пригнічує ДНК-полімеразу та тимідинкіназу вірусу) і иммунокорригирующим властивістю. Препарат застосовують по 20 крапель 2 рази в день протягом 25 днів.

Зовнішньо при герпетичної інфекції використовують 0,25-0,5% -ву банафтоповую,% -ву тебрафеновую, 0,25-3% -ву оксалінову, 0,25% -ну ріодоксоловую мазі, які наносять на вогнище ураження 4-6 разів на добу протягом 7-10 днів. Хороший ефект відзначається від місцевого застосування ацикловіру (2,5 і 5% -ная мазь) протягом 7 днів.

Что это такое?

Сегодня герпес по праву считается самым распространенным вирусным недугом, который возникает вследствие воздействия на организм человека вируса простого герпеса. Этим вирусом заражены примерно 90% людей в мире, однако симптомы герпеса проявляются лишь у 5% людей.

Патогенез (что происходит)

чВирус попадает в организм через микротрещины кожи и слизистые оболочки (ротоглотка, уретра и др.), после этого он проникает к нервным узлам центральной нервной системы, где и сохраняется в латентном состоянии.

Человек может заразиться герпесом как в результате соприкосновения с герпесной сыпью, так и во время контакта с выделениями больных через бытовые предметы. Генитальный герпес предается в основном при сексуальных контактах, а также при поцелуях, и относится к группе заболеваний передающихся половым путем.

Распространение герпетической инфекции происходит во время родов, когда заражение новорожденных происходит от инфицированной матери.

Примерно у половины людей – носителей инфекции — герпес имеет рецидивирующий характер. Как правило, повторно болезнь возникает через полгода.

Виды герпеса

Наиболее распространенными формами герпеса являются просто герпес и герпес опоясывающий.

Различают две основные разновидности вируса простого герпеса — 1-го и 2-го типа. Вирус герпеса типа 1 (HSV-1) проявляется в образовании язв и пузырьков около рта и в носу, которые возникают периодически. Вирус герпеса типа 2 (HSV-2) связан с инфицированием половых органов (генитальный герпес). Также вирус герпеса, помимо кожи и слизистых оболочек, может поражать уши, горло, глаза.

Различают первичный и рецидивирующий герпес. Первичная форма заболевания случается при прямом заражении герпетической инфекцией. Чаще всего первичный герпес встречается у детей и протекает обычно тяжело. Это вызвано тем, что вирус проникает в центральную нервную систему. Вторичный или рецидивирующий герпес проявляется как следствие активизации в организме инфекции. Вторичный герпес может возникать по несколько раз в год. Чаще это происходит в холодную пору.

Причины герпеса

Передача вируса происходит разными путями — половым, воздушно-капельным, трансфузионным, контактным. Существует много причин, которые часто становятся предрасполагающими для активизации вируса. Так, герпес может проявиться вследствие тяжелых физических либо психических нагрузок, стресса, приема некоторых лекарств, перенесенных заболеваний и др.

Симптомы герпеса

Герпетическая инфекция проявляется в зависимости от того, каково состояние интерферонового звена иммунитета у человека. Так, герпес может проявляться по-разному: от практически незаметных пузырьков на кожном покрове до тяжелых поражений нервной системы человека. Этот вирус может поразить практически каждый орган человека. Заболевание протекает хронически и выражается разными клиническими проявлениями. Однако чаще всего герпес поражает кожные покровы и слизистые оболочки.

Симптомы герпеса проявляются через 3-7 дней после контакта с больным человеком в виде покраснения кожи и образования на этом месте болезненных пузырьков с прозрачным содержимым диаметром 0,1-0,3 см. В связи с понижением сопротивляемости организма, у больных герпесом язвочки могут возникать также на небе, внутренней поверхности щек, языке, миндалинах. Герпес в такой ситуации больше похож на респираторное заболевание.

Вследствие воздействия вируса простого герпеса второго типа у человека проявляется генитальный герпес, для которого характерно жжение кожи, появление высыпаний, покраснение половых органов. На начальном этапе болезни у человека часто возрастает температура тела, проявляется общая слабость.

Генитальный герпес протекает более остро, возникая на слизистой оболочке половых органов. Это приводит к образованию язв, а также поражению влагалища, шейки матки у женщин, и поражению уретры, простаты и яичек у мужчин.

При герпесе могут быть увеличены лимфатические узлы, нарушается процесс мочеиспускания, часто наблюдаются боли как в покое, так и при мочеиспускании.

У женщин симптомы герпеса начинаются с появления болей внизу живота и в области половых органов, гноевидных выделений из влагалища. Часто это сопровождается повышением температуры, головной и мышечной болью, недомоганием. После инфицирования герпесом через 3-7 дней в местах первичного поражения появляются небольшие пузырьки, постепенно ссыхающимися в гроздья. Гроздья изъязвляются, лопаются, и на их месте появляются болезненные язвочки, покрытые корками, после чего поверхность кожи заживает, не оставляя рубцов. Генитальный герпес у женщин локализуется как на слизистой оболочке влагалища и шейки матки, так и на клиторе и в области половых губ, а также на коже ягодиц и внутренней части бедер.

У мужчин герпес проявляется на головке полового члена, крайней плоти, уретре. Больные жалуются на боль, жжение в уретре во время мочеиспускания.

Диагностика герпеса

Существует несколько методов диагностики герпеса. Среди наиболее распространенных, можно назвать, вирусологический метод обнаружения герпеса. Когда проба берется из очагов поражения,
методы выявления антигенов герпеса, цитоморфологические методы, оценка иммунного статуса. Для определения вируса герпеса в организме также используются методы иммуноферментного анализа (ИФА).

Лечение герпеса

При отсутствии лечения симптомы заболевания самостоятельно проходят через 1-2 недели, однако впоследствии у ¾ заразившихся наблюдаются рецидивы заболевания.

Лечение вируса герпеса основывается на применении противовирусных препаратов в сочетании с иммуномодулирующей терапией и индивидуальным подбором лекарственных препаратов. В подобном комплексном лечении используют иммуномодуляторы, биогенные стимуляторы, адаптогены (например, настойка женьшеня).

Также используется и противовирусная химиотерапия, основное место в которой занимают препараты из группы ациклических нуклеозидов, главным образом, ацикловир (крем, 5%). Кроме того, среди средств местного лечения необходимо отметить Пантенол-аэрозоль, госсипол-линимент 3%, гевизош-мазь, а также Оксолиновая мазь 0,25-33%, которые используются путем нанесения путем нанесения на пораженные участки кожи.

Применяется также и методы физиотерапии в виде неонового и инфракрасного лазера. Одновременно уделяется внимание и лечению сопутствующих заболеваний половой системы — сифилиса, гонореи, которые способствуют снижению иммунитета. Лечение герпеса должно проводиться ответственно, нужно помнить, что качественно вылечить герпес можно лишь при своевременном и правильном приеме препаратов. Также стоит отметить факт воздержания от половых контактов, до тех пор, пока не исчезнут симптомы заболевания.

Средства полного излечения вируса герпеса на данный момент не существует, но прием антивирусных лекарств укорачивают периоды заживления и снижают вероятность появления сыпи.

Лечение герпеса необходимо ввиду возможности возникновения ряда осложнений. Так, у беременных женщин может произойти инфицирование плода внутриутробно. Проявление герпеса в шейке матки чревато бесплодием и др.

Лечение герпеса производится по определенной схеме и направлено на то, чтобы избавиться от инфекции в несколько этапов.

Итак, изначально необходимо направить усилия на уменьшение выраженности и длительности зуда, болевых ощущений, лихорадки. Далее важно уменьшить продолжительность полного заживления поражений, возникающих вследствие болезни. Последующее лечение герпеса направлено на уменьшение тяжести и частоты рецидивов болезни. Следующий этап лечения — элиминирование инфекции с целью устранения повторного проявления герпеса.

Чаще всего в процессе медикаментозного лечения герпеса применяются местные противовирусные препараты. Они напрямую устраняют причину недуга, то есть вирус простого герпеса. Чтобы повысить эффективность от воздействия таких средств, их рекомендуют применять сразу же после возникновения высыпаний.

Существует также вакцина, которая используется для профилактики герпеса.

Лечение герпеса народными средствами подразумевает применение целого ряда разнообразных методов, проверенных народной медициной. При этом важно учесть, что подобное лечение подразумевает не только применение лекарственных средств наружно, но и употребление витаминных отваров, а также трав с антивирусным и противовоспалительным действием.

Итак, лечение герпеса на губах с помощью народных методов желательно проводить сразу же после первых его проявлений. При первых же симптомах герпеса можно приложить к месту кубик льда, который сделан из натурального кофе. Это поможет предотвратить дальнейшее распространение болезни.

Эффективным средством для лечения герпеса на губах является следующая смесь: половину чашки йогурта без сахара нужно смешать с одной чайной ложкой растворимого кофе. В смесь добавляется по одной столовой ложке муки и меда, а также две рубленные чесночные дольки. Смесь нужно перемешать и смазывать ею пораженное место один раз в день. Держать массу нужно до тех пор, пока она не отвалится самостоятельно. После этого процедуру можно повторить еще раз.

Кроме того, народная медицина свидетельствует о том, что быстрее избавиться от проявлений герпеса можно, употребляя некоторые продукты, способствующие борьбе с инфекцией. В рацион необходимо включить как можно больше молока и кисломолочных продуктов, картошки, мясных и рыбных блюд, а также фасоль и яйца. В то же время обострение герпеса может произойти, после употребления орехов (особенно негативно в данном случае воздействует арахис), семечек, продуктов из зерна. Следует регулярно есть чеснок, который активизирует защитные силы организма.

Еще один совет народной медицины – воспользоваться для лечения герпеса ушной серой, которую ватной палочкой извлекают из ушей. Также в качестве лечения герпеса народными средствами советуют воспользоваться Соком Каланхоэ для смазывания проявлений герпеса на губах.

Для лечения герпеса на губах можно воспользоваться ваткой, увлажненной одеколоном, 70% спиртом или валокордином. Такую ватку прикладывают к пораженному месту. При этом возникает боль, однако герпес прекрасно подсушивается вследствие такой процедуры.

Язвы герпеса можно также смазывать белком яйца. Такая процедура может производиться даже несколько раз в день, ведь она помогает подсушивать пораженные места.

Эффективна и мазь, приготовленная путем смешивания одной столовой ложки золы, половины столовой ложки меда и трех растолченных долек чеснока. Кстати, лечение генитального герпеса, как и герпеса на губах может производиться с помощью смазывания мест поражения золой без добавок.

Чеснок без добавок – не менее эффективное лечебное средство при герпесе. Необходимо просто разрезать одну дольку чеснока и натереть ею пораженное место. Лучше всего подобную процедуру проделывать непосредственно перед сном. После смазывания чесноком можно мазать высыпания смесью равных частей меда и яблочного уксуса.

Если проявления герпеса возникли после сильного переохлаждения, лечить его можно с помощью простой поваренной соли. Несколько ее крупинок нужно приложить к местам с высыпанием, проделывать эту процедуру следует несколько раз в день.

Компресс для лечения герпеса можно также приготовить из тертого чеснока, яблок и картофеля.

Сок алоэ, как и сок упомянутого ранее каланхоэ – прекрасное средство для терапии герпеса. Можно просто оторвать свежий лист от растения и периодически смазывать его соком больное место. Кроме того, для профилактики и лечения герпеса рекомендуется прием перед каждой трапезой одной чайной ложки сока алое. Чтобы сделать его горький вкус более приятным на вкус, этот сок можно развести с медом.

Применяя народные средства для лечения герпеса, необходимо обязательно учесть тот факт, что все они должны сочетаться с традиционным лечением недуга и обязательно одобряться лечащим врачом.

Восстановить ткани и упредить прогрессирование вторичной инфекции могут и некоторые лекарственные травы. В данном случае речь идет о лечении генитального герпеса и герпеса на губах.

Так, для этого хорошо подходит настой калины. Для его приготовления нужно растереть четыре столовых ложки спелых ягод калины и залить их одним стаканом воды. По прошествии четырех часов настой можно пить несколько раз в день по полстакана.

Для эффективной борьбы с вирусом герпеса также подойдут желчегонные растения — бессмертник, пижма, чистотел. А сок фиалки трехцветной пригодится для лечения герпеса на губах: высыпания нужно просто смазать соком растения.

Еще один рецепт, подходящий как для лечения генитального герпеса, так и для устранения проявлений герпеса на губах – самостоятельно приготовленная мазь из календулы. Для этого следует взять одну часть цветков календулы и смешать их с десятью частями оливкового масла. Таким средством нужно тщательно смазывать все пораженные герпесом места несколько раз в день. Также допускается смазывание таких мест обыкновенным чистым соком календулы.

Места, где присутствуют высыпания герпеса, также можно смазать соком, выжатым из листьев осины. Еще одно средство, подходящее для лечения герпеса на губах, можно сделать из двух столовых ложок растолченных ясеневых листьев, четырех столовых ложек предварительно раздавленного чеснока и шести столовых ложек меда. Такую мазь нужно накладывать на пораженные точки трижды в день и держать ее там не менее двух часов.

Для смачивания пораженных мест можно приготовить отвар из мяты перечной: для этого достаточно залить одну столовую ложку мяты стаканом воды и варить 15 минут. После процеживания отвар можно использовать.

Лечение герпеса производится и с помощью употребления настоя мелиссы. Его нужно регулярно пить на протяжении нескольких недель. Чтобы приготовить такой настой, нужно взять две столовых ложки травы и залить их двумя стаканами кипятка. Настойка готовится на протяжении двух часов, после чего процеживается.

Две столовые ложки цветов арники заливают половиной литра кипятка. Средство после двухчасового настаивания процеживают и используют в качестве компрессов.

Люди, которые страдают от частого проявления герпеса, могут приготовить сок чистотела в виде консервов. В мае и июне, когда сок этой травы является наиболее целебным, траву пропускают через мясорубку вместе с корнями. После этого из полученной мякоти отдавливают сок и разливают его во флаконы так, чтобы до верха флакона оставалось два сантиметра. Емкость нужно герметически закрыть, а через неделю начать регулярно открывать ее для выпускания газов, появляющихся при брожении. Сок чистотела используется для смазывания пораженных мест по несколько раз в день. На смазанное место не нужно накладывать повязок.

Раздробленные ветки малины также можно прикладывать к больному месту. Предварительно ветки моют, режут на куски и дробят. Такая кашица эффективно лечит герпес, ведь в малине содержится много полифенольных веществ, которые подавляют вирус герпеса.

Незаменимы в процессе лечения герпеса народными средствами также свежие соки, которые имеют огромное позитивное влияние на защитные силы человеческого организма. Хороший эффект в процессе комплексной терапии герпеса оказывает смесь сока из свежей свекольной ботвы, моркови, яблок и петрушки. Его нужно пить целый день маленькими порциями.

Травяной сбор для повышения иммунитета можно приготовить из корня родиолы розовой и заманихи, травы зверобоя, плодов шиповника и боярышника, травы крапивы. Все эти компоненты нужно смешать в равных частях, взять столовую ложку такого сбора и залить ее кипятком. Настояв сбор на протяжении получаса, его нужно пить перед едой трижды в день.

Читайте также: