Що за хвороба скарлатина

Скарлатина – это высокозаразное инфекционное заболевание, одна из форм стрептококковой инфекции. Скарлатина вызывается бактериями – гемолитическим стрептококком группы А и поэтому болезнь лечится антибиотиками. Болеют в основном дети в возрасте 2-8 лет.

Как можно заразиться скарлатиной

Источником инфекции является человек, больной ангиной, скарлатиной или другими формами респираторной и кожной стрептококковой инфекции, а также бактерионосители стрептококка группы А. Больные скарлатиной представляют наибольшую опасность в первые несколько дней заболевания.

Скарлатина – это стрептококковая ангина, но сопровождающаяся сыпью.

Путь передачи стрептококка – воздушно-капельный. Заражение происходит при тесном длительном общении с больным или бактерионосителем. Возбудитель чаще всего выделяется во внешнюю среду при кашле, чихании, активном разговоре. Высокая плотность людей в помещениях, длительное тесное общение являются условиями, благоприятствующими заражению скарлатиной.

Возможен пищевой и контактно-бытовой пути инфицирования (через загрязненные руки и предметы обихода). Попадая в определенные пищевые продукты, стрептококки способны размножаться и длительно находиться в них в вирулентном состоянии (то есть в состоянии, способном вызывать заболевание).

Дополнительными факторами, способствующими передаче возбудителя скарлатины являются низкая температура и высокая влажность воздуха в помещении. Скарлатина, ОРЗ и ангина имеют сезонный рост заболеваемости в сентябре–декабре с максимумом в ноябре.

Скарлатиной болеют один раз в жизни, но другими стрептококковыми инфекциями (например, стрептококковой ангиной) можно болеть сколько угодно много.

Симптомы скарлатины

Инкубационный период скарлатины (то есть период времени от заражения до появления первых симптомов болезни) составляет от 1 до 7 дней, чаще всего он составляет 3 дня.

Первыми симптомами скарлатины являются признаки острой интоксикации организма:

резкое повышение температуры. Температура тела обычно резко повышается и на 2-й день достигает максимального уровня 39-40°С. В течение последующих 5-7 дней температура постепенно нормализуется;
головные боли и ломота в теле, отказ от еды. Могут отмечаться сильные боли в животе. У маленьких детей может возникнуть рвота или понос;
сонливость, вялость, слабость, разбитость, раздражительность;
жалобы на боли в горле. Появляется покраснение горла (миндалин часто покрыты налетом) как при тонзиллите или ангине. Отмечаются увеличение и болезненность регионарных лимфатических узлов.

На 4–5-й день болезни (иногда и раньше) сыпь начинает бледнеть и исчезает. После исчезновения сыпи в конце первой – в начале второй недели заболевания на лице кожа начинает шелушиться в виде нежных чешуек. Затем шелушение появляется на туловище и в последнюю очередь – на ладонях и стопах. Кожа при скарлатине отслаивается пластами, особенно на кистях и стопах. Продолжительность и интенсивность шелушения зависит от выраженности сыпи, длительность этого периода может затягиваться до 6 недель.

Диагностика скарлатины

Постановка достоверного диагноза стрептококковых инфекций во всех случаях, кроме скарлатины, требует проведения микробиологических исследований – мазок из носа и зева на гемолитический стрептококк.

В общем анализе крови отмечаются признаки бактериальной инфекции: нейтрофильный лейкоцитоз, сдвиг лейкоцитарной формулы влево, повышение СОЭ. В сыворотке крови повышается уровень АСЛ-О (антистрептолизина-O) .

Каждый случай заболевания скарлатиной медицинские работники в обязательном порядке передают в территориальный центр госсанэпиднадзора

Лечение скарлатины

Все детки с осложненным течением скарлатины подлежат госпитализации в инфекционное отделение. Обязательной госпитализации при скарлатине подлежат также больные из семей, где имеются дети в возрасте до 10 лет, не болевшие скарлатиной; больные из семей, где имеются лица, работающие в дошкольных детских учреждениях, детских больницах и поликлиниках, молочных кухнях - при невозможности изоляции их от заболевшего ребенка. Во всех остальных случаях лечение проводят на дому.

При легкой форме скарлатины ребенка изолируют, и лечение проводится дома: постельный режим в течение 7 дней, диета с ограничением соли и раздражающих продуктов (стол №15), полоскание горла раствором фурацилина, отварами антисептических трав (календула, ромашка, шалфей). При повышенной температуре необходимо обеспечить ребенку обильное питье и при необходимости дать жаропонижающие средства.

Во время скарлатины основным лечением является назначение антибиотиков для предотвращения развития ранних и поздних осложнений. Антибактериальная терапия необходима всем больным скарлатиной независимо от тяжести болезни. Для лечения скарлатины у детей используют антибиотики пенициллиновой группы – феноксиметилпенициллин – (Оспен 750, Стар-Пен). Комбинации пенициллинов (амоксициллин + клавулановая кислота - Амоксиклав). Или цефалоспорины I поколения (Цефалексин). При непереносимости пенициллина или цефалоспорина назначаются макролиды – эритромицин или азитромицин (Сумамед). Курс лечения антибиотиками составляет 10 дней.

При неблагоприятном аллергическом статусе ребенка проводится противоаллергическая (гипосенсибилизирующая) терапия.

Лицам, перенёсшим стрептококковую инфекцию (ангина, скарлатина) рекомендуется сдать анализ мочи через 1-2 недели после выздоровления.

Чем опасна скарлатина. Какие возможны осложнения?

Скарлатина – это заболевание довольно серьезное, так как оставляет после себя осложнения в виде поражений различных органов: сердца, почек, ушей, суставов. Осложнение скарлатины у детей бывает:

гнойным. Гнойно-воспалительные процессы (отиты, менингиты, лимфадениты, сепсис)
аллергическим. Осложнения, связанные с инфекционно-алергическими механизмами (кардиты, артриты, ревматизм, васкулиты, нефриты).

При развитии осложнений со стороны сердечно-сосудистой системы пациент нуждается в консультации кардиолога, проведении ЭКГ и УЗИ сердца. При возникновении отита необходим осмотр отоларинголога и отоскопия. Для оценки состояния мочевыделительной системы проводят УЗИ почек.

Карантин при скарлатине

Выписка больного скарлатиной из стационара осуществляется после его клинического выздоровления, не ранее 10 дней от начала заболевания.

Дети, посещающие детские дошкольные учреждения и первые 2 класса школ, переболевшие скарлатиной, допускаются в эти учреждения через 12 дней после клинического выздоровления.

Дети, посещающие дошкольные коллективы и первые два класса школы, ранее не болевшие скарлатиной и общавшиеся с больным скарлатиной в семье (квартире) до его госпитализации, не допускаются в детское учреждение в течение 7 дней с момента последнего общения с больным. Если больной не госпитализирован, дети, общавшиеся с ним, допускаются в детское учреждение после 17 дней от начала контакта и обязательного медицинского осмотра (зев, кожные покровы и др.).

Дети, ранее болевшие скарлатиной и общавшиеся с больным в течение всей болезни, допускаются в детские учреждения. За ними устанавливается ежедневное медицинское наблюдение в течение 17 дней от начала заболевания.

За лицами, переболевшими скарлатиной и ангиной, устанавливается диспансерное наблюдение в течение одного месяца после выписки из стационара. Через 7-10 дней проводится клиническое обследование и контрольные анализы мочи и крови, по показаниям - электрокардиограмма. Обследование повторяют через 3 недели, при отсутствии отклонений от нормы снимают с диспансерного учета. При наличии патологии, в зависимости от ее характера, переболевшего передают под наблюдение соответствующего специалиста (ревматолога, нефролога и др.).

При регистрации заболевания скарлатиной в детском дошкольном учреждении проводят следующие мероприятия: на группу, где выявлен больной, накладывается карантин сроком на 7 дней с момента изоляции последнего больного. В течение карантина прекращается допуск новых и временно отсутствовавших детей, ранее не болевших скарлатиной. Не допускается общение с детьми из других групп детского учреждения. В карантинной группе у детей и персонала в обязательном порядке проводится осмотр зева и кожных покровов с утренней термометрией не менее 2-х раз в день. Дети, переболевшие острыми заболеваниями верхних дыхательных путей из очагов скарлатины, допускаются в коллектив после полного клинического выздоровления со справкой от педиатра. Ежедневно до 15 дня с начала болезни они осматриваются на наличие кожного шелушения на ладонях (для ретроспективного подтверждения стрептококковой инфекции).

При цьому головним збудником захворювання виступає бета-гемолітичний стрептокок, що відноситься до групи А, але все прояви хвороби обумовлені не їм, а токсином, які виділяються бактеріями даної групи в кров.

Як правило, джерелом захворювання скарлатина є інфіковані хворі на скарлатину, ангіну, а також носії стрептококової інфекції.
Зазвичай зараження відбувається повітряно-крапельним шляхом, рідше контактно-побутовим, через дотики до предмету загального користування, іграшки і т.д.
Крім цього, інфікуватися скарлатиною можна і через дрібні пошкодження на шкірі – садна, подряпини, порізи, причому в цьому випадку симптоматична картина буде неповною, а саме вона виключає прояви ураження горла.

У більшості випадків скарлатина починається гостро з різкого підняття температури тіла, до 39 градусів, відзначається лихоманка. При цьому хворий скаржиться на сильний головний біль, інтоксикацію, нудоту, загальну слабкість, запаморочення і сильні, схожі з ангіною, больові відчуття в горлі, особливо при ковтанні слини, рідини або їжі.

Опис хвороби

Симптоми Збудник Інкубаційний період Як лікувати Ускладнення Щеплення

По закінченню першої доби недуги, до перерахованих вище симптомів додається характерна для скарлатини дрібнокрапковий червоний висип, який швидко покриває все тіло. При цьому він викликає сильне свербіння і поступово згущується в щільні смуги на шкірі, особливо в області складок і місцях згинів, наприклад, в пахових складках, під пахвами, ліктьових згинах і т.д. На дотик шкіра в області висипання стає сухою, в’ялою, нагадує наждачний папір.

Виявляються характерні ознаки захворювання і на горлі хворого.
Вся слизова гортані набуває яскраво-червоного кольору, стає запаленою і набряклою.
Також спостерігається гнійний наліт на піднебінних мигдалинах, а язик стає яскравого малинового кольору з вираженими збільшеними сосочками, що нагадує за текстурою стиглу полуницю.

Висип при скарлатині на обличчі – ще один незмінний симптом хвороби, зазвичай проявляється в основному на щоках і лише трохи на скронях і лобі, а ось носогубний трикутник, навпаки, залишається ураженим. Шкіра тут, як правило, сильно контрастує з рештою і має блідо-синюватий відтінок.

Ще одною явною ознакою скарлатини є сильне лущення шкіри долонь хворого. Проявляється це зазвичай на 3-5 день в ході перебігу захворювання.

Хвороба скарлатина: визначення і етіологія захворювання

Як уже було відзначено вище, горло при скарлатині спочатку за симптомами нагадує таке захворювання, як катаральна ангіна і тонзиліт, причому мигдалини не завжди покриваються гнійним нальотом, але при цьому вони уражаються та запалюються і набрякають симетрично і тільки яскравий малиновий язик з розпухлими сосочками підтверджує наявність недуги в організмі.

Рідко, в основному при важкій формі, скарлатина проявляється у вигляді некротичних змін на мигдалинах, далі поширюються на піднебінні дужки. Як правило, через певний час, зазвичай до кінця першого тижня, інтенсивність прояву всіх супутніх симптомів стихає, і спостерігаються певні покращення стану хворого.

Досить часто на форумі, в бесіді батьків між собою або з лікарем, можна почути питання про те, чи буває захворювання скарлатина без температури у дітей. Насправді, таке явище цілком може бути при стертій формі захворювання або при її слабкій виразності.

Зазвичай виділяють три ступеня вираженості недуги:

Легка ступінь. При цьому температура залишається в нормі або підвищується незначно, інтоксикація також слабовиражена, болі в горлі помірні, спостерігаються не яскраво виражені прояви катаральної ангіни, висип на тілі рідкісний або відсутній повністю.
Середня ступінь. Зазвичай протікає протягом тижня, температура при цьому підвищується до 38.5-39.5 градусів. Висип на шкірі яскраво-виражений, відзначається катаральна ангіна, а також в окремих випадках гнійний наліт на мигдалинах.
Важка ступінь. В першу чергу обумовлена високою температурою тіла 39.5-41.0 градусів, сильною інтоксикацією, ускладненою гнійною ангіною. Також у дітей з подібною формою недуги можливе ускладнення у вигляді судом, блювоти, непритомності.

Заразна чи ні скарлатина?

З огляду на той факт, що етіологія скарлатини полягає в активному прояві бета-гемолітичного стрептокока групи А, дане захворювання є заразним і легко передається від хворої людини до здорової повітряно-крапельним шляхом, контактно-побутовим, через відкриті рани. Тому так часто при скарлатині у дітей виникають масові спалахи захворювання, особливо в дитячих садах і початковій школі. Вважається, що саме діти до 12 років найбільше схильні до даного недугу.

Організм людини влаштований так, що при попаданні в нього хвороботворних мікробів він відразу ж реагує на них, виділяючи антитіла, здатні боротися з інфекцією, розвиваючи, таким чином, специфічний імунітет, який є своєрідним захистом від повторних заражень подібного роду. Як правило, у більшості дітей і дорослих після перенесеного захворювання скарлатина, виробляється саме такий специфічний стійкий імунітет, який не дозволяє виникнути подібному недугу вдруге. Однак якщо з якихось причин стійкий імунітет при першому інфікуванні не виробився, то захворіти на скарлатину можна і другий і третій раз.

Слід знати, що якщо у вас сталося спілкування з носієм хвороби, якому пізніше поставили остаточний діагноз – скарлатина – інкубаційний період зараження при даній недузі становить від одного дня до двох тижнів, тому важливо вчасно відреагувати на перші симптоми, звернутися за допомогою до лікаря і почати належне лікування.

Як уже було відзначено вище, в більшості випадків на скарлатину хворіють один раз в житті, проте зустрічаються і повторні спалахи захворювання, найчастіше за таких умов.

По-перше, якщо інтенсивне лікування першого інфікування за допомогою антибіотикотерапії розпочато занадто рано і організм просто не встиг адекватно відреагувати на хвороботворні бактерії, а значить, не виробив стійкий імунітет.

Як правило, першим сигналом того, що у хворого почали вироблятися антитіла до вражаючої його недуги є підвищення температури тіла. Саме з цього моменту організм починає формувати свій стійкий імунітет по відношенню до даного збудника і вже через кілька годин належний захист на майбутнє буде забезпечений. Ось тоді і можна починати допомагати організму боротися з недугою за допомогою медикаментозних засобів.

Організм кожної людини, і дитини, і дорослого, реагує абсолютно по-різному на той чи інший збудник, тому не рекомендується визначати самостійно період інтенсивного початку лікування скарлатини, а надати це кваліфікованому фахівцю в даній області – лікарю.

По-друге, якщо у хворого сильно ослаблений імунітет, наприклад, після перенесених недавно важких інших захворювань. В цьому випадку імунні клітини через сильне навантаження не зможуть виробитися на належному рівні, не зможуть повністю розпізнати і протистояти хвороботворним бактеріям скарлатини, в результаті, стійкий імунітет не виробиться.

По-третє, якщо у пацієнта наклалося одразу кілька інфекційних захворювань одне на одне. Наприклад, дитина або дорослий одночасно інфікувалися скарлатиною і на вітрянку. В цьому випадку імунна система може просто не впорається з масивною атакою збудників і направити свою дію тільки на одне захворювання, при цьому для другого антитіла не виробляться.

Важливо
Щоб не захворіти на скарлатину повторно, медики рекомендують при нормального перебігу захворювання, починати прийом антибіотиків не раніше ніж через 5-7 годин після першого підвищення температури. За цей час імунні клітини встигнуть виробити потрібну кількість захисних антитіл і тим самим забезпечити стійкий імунітет до даного недугу.

Як можна заразитися скарлатиною?

Детально про те, що таке скарлатина, шляхи передачі її та причини виникнення описано в даній статті вище, хотілося б тільки ще раз нагадати, що головним об’єктом передачі захворювання є в першу чергу хвора людина. Тому при найменшому прояві у когось з близьких симптомів, характерних для скарлатини, його слід ізолювати в окреме приміщення, виділити індивідуальні предмети загального користування (рушник, посуд і т.д.), а також в терміновому порядку звернутися до лікаря.

Чи може дорослий захворіти на скарлатину від дитини?

Незважаючи на те, що скарлатину прийнято вважати дитячою хворобою, дана недуга може вразити і будь-яку дорослу людину і особливо тих, чия імунна система сильно ослаблена. На відміну від дітей, у дорослих симптоми даної хвороби, як правило, проявляються в стертій формі, токсин, що вражає організм, викликає помірну катаральну ангіну, призводить до невеликої інтоксикації і короткочасного блідого висипу.

Однак, з огляду на той факт, що дорослі досить часто халатно ставляться до свого здоров’я і, можливо, не припускають, що здатні захворіти дитячою хворобою, а значить і не вживають вчасно належних заходів по лікуванню, у подібних пацієнтів може проявитися і вкрай важка форма скарлатини з серйозними ускладненнями і наслідками.

Чи може дорослий бути переносником скарлатини?

Будь-яка людина, котра захворіла на скарлатину, є її безпосереднім переносником. Причому, на відміну від дитини, прояви захворювання у якого характеризують скарлатину практично відразу, у дорослого при стертій формі вона може нагадувати звичайну застуду або ангіну, що погіршує становище оточуючих його людей і збільшує ризик зараження.

Незважаючи на те, що скарлатина є досить старою хворобою і колись масово приводила до летальних наслідків, на сьогоднішній день справжні причини скарлатини залишаються не до кінця вивченими.

Головною причиною вважається гемолітичний стрептокок, в результаті ураження бактеріями окремих ділянок людського організму виробляються еритрогенні токсини.

Також, на думку деяких фахівців, джерело скарлатини може критися в числі хронічних захворювань горла і мигдаликів, особливо при ослабленому вродженому або набутому імунітеті.

Незалежно від того, в якій формі протікає недуга – в середній, важкій або стертій – за міжнародною класифікацією захворювань, хвороба скарлатина МКБ-10, позначається А38, стрептококова ангіна при цьому виключається.

Слід зазначити, що легка або стерта форма недуги характерна не тільки для дорослих, про що було зазначено раніше, але і для дітей з міцним імунітетом. При цьому можуть частково бути відсутнім або не яскраво виражатися окремі симптоми захворювання, наприклад, спостерігатися незначний висип, відсутність температури і несильне почервоніння горла.

Слід зазначити, що скарлатина, код за МКХ-10 якої А38, визначає саме захворювання у всьому світі як інфекційне, сьогодні не є настільки небезпечною, як ще кілька століть тому. Смертність при скарлатині в ті часи обчислювалася тисячами, епідемії масово охоплювали більшість країн Європи і забирали життя як дітей, так і дорослих. Навіть для тих, кому вдавалося вижити, дана недуга не проходила безслідно, залишаючи масу ускладнень у вигляді ревматизму, захворювань серця і головного мозку.

В даний час летальні випадки в результаті перенесеної скарлатини зводяться практично до нуля, в першу чергу, завдяки сучасному якісному лікуванню за допомогою належних медикаментів, а також проведення профілактичних заходів, в тому числі і вакцинації.

Ознаки, лікування і профілактика скарлатини

Скарлатиною називають інфекційне захворювання, що протікає в гострій формі і характеризується точковим висипом, ангіною, загальною інтоксикацією організму. Ознаки скарлатини у дітей завжди яскраво виражені, тому в більшості випадків лікування починається вчасно. Але якщо інфекція протікає приховано або без інтенсивних проявів, можливі серйозні ускладнення.

Як передається хвороба

Збудник скарлатини належить до групи стрептококів, які можуть вражати нирки, суглоби, мигдалики. Якщо в момент проникнення інфекції в організм у людини надто ослаблений імунітет, то розвивається це захворювання.

Джерело інфекції – людина, яка хворіє на скарлатину або є носієм стрептококів. Інкубаційний період скарлатини в середньому триває близько 10 днів, інфікована людина становить небезпеку для оточення протягом 15-20 діб після появи перших ознак.

Скарлатиною також можна заразитися:

повітряно-крапельним шляхом;
через іграшки і побутові предмети;
за допомогою продуктів харчування.

Клінічні прояви

Скарлатина завжди починається гостро:

раптово піднімається температура тіла до 39 градусів і вище;
дитина скаржиться на сильний головний біль і нудоту;
хворий не може ковтати їжу (ріжучий біль в горлі).

Симптоми скарлатини у дорослих ідентичні, але перебіг хвороби завжди тяжкий із критичним підвищенням температури і судомами.

Лікування і профілактика скарлатини

Відповіді на питання, як лікувати скарлатину на початковій стадії, з переліком лікарських препаратів, немає – лікарі рекомендують проводити тільки симптоматичну терапію. Якщо хвороба протікає в легкій формі, то дитина перебуває вдома, при виникненні ускладнень їй показана госпіталізація. Протягом 10 днів хворий повинен дотримуватися постільного режиму, призначається курс антибактеріальних препаратів (10 днів) для пригнічення росту і поширення в організмі стрептокока. Для полегшення загального стану здоров'я додатково лікарі рекомендують:

полоскання ротової порожнини відваром ромашки лікарської або фурациліном;
прийом антигістамінних засобів – знімають свербіж у місцях висипань;
курс вітамінотерапії – зміцнюється імунітет, знижується ризик розвитку ускладнень.

Лікуванням і профілактикою скарлатини займаються педіатри й інфекціоністи. Лікарі цих спеціальностей повинні не тільки діагностувати захворювання, диференціювати його від ангіни і алергії на лікарські препарати, а й спостерігати за хворим навіть після його одужання. Потрібно стежити за характеристиками сечі і станом суглобів, тому що найпоширенішими наслідками ускладнень скарлатини у дитини є гломерулонефрит і ревматизм. Детальніше про наслідки хвороби можна дізнатись на сайті нашої клініки Добробут.ком.

Скільки днів триває карантин при скарлатині? Дітям і дорослим показана ізоляція протягом 10 днів, якщо перебіг хвороби легкий і без ускладнень. Але і після цього терміну їм не можна відвідувати місця великого скупчення людей (школи, офіси) ще протягом 12 днів. Таким чином, ізоляція триває протягом мінімум 3 тижнів.

Профілактичні заходи

Хворому скарлатиною необхідно не тільки виділити окреме приміщення, але й окремий посуд, рушник та інші побутові речі. Необхідно 2-3 рази щодня проводити вологе прибирання в кімнаті, де знаходиться пацієнт, і бажано це робити спеціальним дезінфікуючим розчином.

Якщо зафіксувалось захворювання на скарлатину в дитячому садку, то вся установа закривається на карантин і протягом трьох тижнів її не відвідують навіть здорові діти. Але такі ризики успішно знижуються дотриманням санітарно-гігієнічних заходів, регулярними перевірками санстанції на присутність стрептокока, вологими прибираннями з дезінфікуючими розчинами і контролем за станом дітей.

Щеплення від скарлатини немає, але, одного разу перехворівши, людина стає практично невразливою перед інфекцією – імунна система виробляє специфічні антитіла. Завдяки сучасним антибактеріальним препаратам і високому рівню медицини скарлатина піддається лікуванню, прогнози виключно сприятливі.

Скарлатина - це інфекційне захворювання, яке викликає ß-гемолітичний стрептокок групи А. Для хвороби характерні дрібні точечні висипання, підвищення температури і озноб, загальна інтоксикація.

Ознаки скарлатини яскраво виражені на самому початку захворювання, що дозволяє своєчасно розпочати лікування. Однак бувають випадки, коли захворювання протікає практично без симптомів і при відсутності спрямованого лікування призводить до серйозних ускладнень.

Класифікація захворювання

Скарлатина класифікується за клінічною формою і тяжкістю захворювання.

За клінічної форми виділяють:

типову скарлатину (захворювання починається з носоглотки);
атипову скарлатину (опікова, ранова, післяопераційна, післяпологова).

За тяжкістю перебігу захворювання виділяють:

легка форма;
середня форма;
важка форма (токсична, септична, токсико-септична).

Виявивши симптоми скарлатини, необхідно якомога швидше звернутися до лікарні.

Причини і наслідки

Скарлатина виникає після передачі стрептококової інфекції від інфікованої людини (найбільшу небезпеку становлять випадки невираженого перебігу захворювання), а також від людей з назофарингітом і стрептококовою ангіною. Заразність становить приблизно 40%. Основною причиною скарлатини залишається розмноження бактерій в області зіву і мигдалин на тлі зниження імунітету. Небезпека зараження зростає в осінньо-зимовий період.

Якщо пацієнт не отримує належного лікування, інфекція поширюється по всьому організму, викликаючи порушення функцій деяких органів і систем. Наслідки скарлатини негативно позначаються на роботі серця, нирок, суглобів, головного мозку тощо.

Шляхи зараження

Збудник скарлатини належить до стрептококової групи, яка може вражати суглоби, нирки, мигдалини. Якщо під час проникнення інфекції в організм у людини знижений імунітет, то розвивається це захворювання.

Джерелом зараження є людина, яка хворіє на скарлатину або є носієм стрептококів. Інкубаційний період скарлатини триває в середньому 1,5-2 тижні. Інфікована людина є джерелом поширення інфекції протягом 3 тижнів з моменту появи перших ознак захворювання.

повітряно-крапельним шляхом;
через іграшки і побутові предмети;
за допомогою продуктів харчування.

Патогенез

При типовій скарлатині у дітей і дорослих вхідними воротами інфекції є слизові оболонки носоглотки, зіву і лімфатичного кільця глотки. У деяких випадках можлива атипова форма скарлатини. В цьому випадку інфекція потрапляє в організм через рану або поверхню опіку, в яких відбувається запально-некротичні процеси.

Стрептокок продукує екзотоксин, який безпосередньо впливає на розвиток ознак скарлатини: інтоксикація, висипання, лихоманка, алергічні реакції. Після одужання у пацієнта формується антитоксичний імунітет, який нейтралізує екзотоксини стрептококів будь-якої групи при наступних проникненнях інфекції в організм.

зараження;
фаза інтоксикації і поширення бактерій;
фаза алергічних реакцій;
фаза формування імунітету.

Клінічні прояви захворювання

Симптоми скарлатини схожі з проявами ангіни або тонзиліту. Скарлатина у дітей і дорослих має схожу картину. Характерні висипання з'являються на 3-5 день з моменту захворювання. Це ознака розмноження стрептокока в організмі і його впливу на стінки дрібних судин.

Характерна ознака скарлатини - чистий носогубний трикутник на тлі почервонілих щік.

Скарлатина на ранніх термінах вагітності може стати причиною викидня, а на більш пізніх термінах викликати ускладнення. Після скарлатини може розвитися внутрішньоутробна гіпоксія і/ або запальні захворювання дихальних органів плода. Також, хвороба може стати причиною складних пологів. До прийому антибактеріальних препаратів при вагітності вдаються тільки в крайньому випадку.

Скарлатина у дорослих проявляється практично так само, як і у дітей, проте протікає набагато важче, з критичним підвищенням температури і судомами. Найчастіше симптоматика у дорослих нечітка, що ускладнює постановку діагнозу і не дає змоги вчасно розпочати лікування.

Ускладнення

Ускладнення скарлатини можна розділити за типами та термінами виникнення.

За типами ускладнення бувають:

токсичні (інфекційно-токсичний шок);
інфекційні (ангіна, лімфаденіт, отит, аденоїдит, синусит, ларингіт, бронхіт, пневмонія тощо);
алергічні (інфекційно-алергічний міокардит, синовіт, гломерулонефрит, ревматизм).

За термінами виникнення виділяють:

ранні (бувають токсичними та інфекційними, виникають в основному через відсутність антибактеріальної терапії, з'являються на перший тиждень з моменту появи симптомів);
пізні (інфекційно-алергічні і іноді септичні, з'являються на другий тиждень з моменту появи симптомів).

Скарлатина у дітей раннього віку зустрічається рідко (завдяки імунітету, отриманого від матері), інтоксикація та інші симптоми проявляються в легкій формі, частіше проходить на тлі ГРВІ.

Перша допомога

Коли проявляються симптоми скарлатини, в першу чергу потрібно контролювати стан пацієнта і вчасно звернутися до фахівця. Категорично заборонено займатися самолікуванням, давати хворому антибактеріальні препарати без погодження з лікарем.

Для підбору правильної тактики лікування необхідна точна діагностика скарлатини, виключення схожих за симптомами захворювань.

Діагностика захворювання

Діагностика скарлатини включає бакпосів слизу з носа і зіву, виділень з рани, а також диференціальну діагностику. Лікар зазначає такі ознаки:

лихоманка, слабкість, підвищення температури;
поява характерних висипань;
білий слід на шкірі живота протягом 10-15 сек. після натискання;
висип на обличчі і блідість носогубного трикутника;
білий наліт на корені язика;
яскравий рум'янець на щоках;
малиновий язик з характерно збільшеними сосочками;
лущення шкіри в місцях висипань;
локалізація висипань в місцях згинів.

Лікування скарлатини

Лікування скарлатини на початковій стадії проводиться виключно симптоматично. Якщо хвороба протікає в легкій формі, пацієнт перебуває вдома. Госпіталізація потрібна в серйозних випадках при розвитку ускладнень. Протягом 10 днів пацієнт повинен дотримуватися постільного режиму. При скарлатині призначається курс антибактеріальної терапії для пригнічення росту кількості стрептокока і поширення його в інші органи і системи. Для полегшення стану всім хворим рекомендовано:

полоскати ротову порожнину відваром ромашки або розчином фурациліну;
приймати антигістамінні препарати для зняття свербіння в місцях висипань;
пити вітаміни для зміцнення імунітету і для профілактики ускладнень.

Контроль вилікуваності

Після успішного лікування скарлатини за пацієнтом потрібен нагляд, щоб вчасно діагностувати ускладнення. Так, слід стежити за характеристиками сечі і станом суглобів - основними ускладненнями після скарлатини є гломерулонефрит і ревматизм.

Карантин при цьому захворюванні триває 10 днів, якщо захворювання проходить у легкій формі. Але і після зникнення симптомів і повної вилікованості заборонено відвідувати місця скупчення людей (дитячі садки, офіси, школи) ще протягом 12 днів. Таким чином, контроль над станом пацієнта займає не менше 3 тижнів.

Профілактика скарлатини

Основними методами профілактики скарлатини є ізоляція хворого, а також тижневий карантин в класі шкільного або дошкільного закладу, який відвідує дитина (або в офісі, якщо захворів дорослий). На жаль, від скарлатини не існує вакцини і попередити зараження неможливо.

дотримання правил особистої гігієни;
дезінфекцію особистих речей;
регулярне вологе прибирання і провітрювання приміщень;
обмеження перебування в місцях масового скупчення людей.

До якого лікаря звернутися?

Лікарі

Ефективне лікування скарлатини в м. Київ проводять в медичному центрі МЕДІКОМ (Оболонь, Печерськ). Досвідчені фахівці підбирають для кожного випадку максимально щадну і ефективну тактику лікування. Зателефонуйте нам і ви зможете дізнатися вартість консультації фахівців, записатися на прийом і отримати відповіді на ваші запитання. Пам'ятайте, що своєчасний початок лікування - запорука швидкого одужання без ускладнень!

Читайте также: