Как будет на украинском туберкулеза

Що таке туберкульоз

Туберкульоз існує стільки, скільки живуть люди на нашій планеті.

До туберкульозу сприйнятливі біля 55 видів домашніх і диких тварин, риб та біля 25 видів птахів й поміж ними та людиною можливе перехресне зараження. Зараження туберкульозом відбувається від хворих на туберкульоз людей і можливе від великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, коней, кролів, птиці та інших. Немає такого органу людини чи тварини, який би не уражався туберкульозом. Залежно від того, який орган уражений мікобактерії можуть виділятися від хворого на туберкульоз з харкотинням, калом, сечею, спермою, із нориць тощо. Хоча у 95 % випадків мікобактерія туберкульозу попадає в організм людини при вдиханні запорошеного повітря. Можна заразитися при вживанні заражених продуктів харчування, зокрема сирого молока, погано провареного м’яса від хворих на туберкульоз тварин. Рознощиками туберкульозу можуть бути мухи. таргани, деякі кліщі, зараження можливе також при поцілунках, допалюванні чужих цигарок, через книжки, пошкоджену шкіру і т.д.

Мікобактерії дуже стійкі в навколишньому середовищі. Так, мікобактерії туберкульозу в молочних продуктах живуть до 240-300 днів, в пилу, в тому числі вуличному, до 3 міс. Вони добре витримують нагрівання до 85о С і охолодження до мінус 200о С. При температурі мінус 23о С мікобактерії туберкульозу зберігають життєздатність протягом 7 років, а прямі сонячні промені їх вбивають через 2 — 6 годин. Збудники туберкульозу зберігаються у річній воді до 5 місяців, у грунті — 1 — 2 роки, у приміщеннях при розсіяному світлі — до 1,5 міс., у фекаліях і на пасовищах — до 1 року. Вегетативні, або бактеріальні, форми мікобактерій можуть трансформуватися у вірусні, ультрадрібні фільтруючі чи L-форми, і навпаки.


Там, де потрапили мікобактерії туберкульозу (органи дихання, харчовий канал, шкіра тощо) виникає туберкульозне запальне вогнище (первинний афект). Туберкульозне запалення розвивається і водночас у запальний процес залучаються довколишні лімфатичні судини, найближчі до вогнища запалення лімфатичні вузли. Потім мікобактерії туберкульозу потрапляють в кров (бактеріємія). Мікобактерії туберкульозу розносяться лімфою і кров’ю в різні здорові органи і тканини і осідають там і спричиняють там туберкульозне запалення. Це явище називають лімфогенною й гематогенною дисемінацією туберкульозного процесу. Ця дисемінація характеризується утворенням первинних туберкульозних вогнищ у різних органах (легені, кістки, нирки тощо). Ці вогнища можуть загоюватися при сприятливій імунній опірності організму. Тоді організм набуває імунітету до туберкульозу.

Застудні захворювання, катари верхніх дихальних шляхів, СНІД, непосильна праця, негігієнічні умови життя, зловживання алкоголем, наркотиками, паління та інші шкідливі звички значно ослаблюють опірність організму. Тоді ці вогнища активізуються, прогресують й тоді наступає прогресування туберкульозу і руйнування легень чи інших уражених органів.

Ранніми проявами туберкульозу легенів та інших органів і систем є безпричинне змарніння, загальна слабість, переважно надвечір, зниження працездатності, поступова втрата апетиту, безсоння, нервова вразливість, часто невисока гарячка в надвечірні години. При туберкульозі легенів з’являється сухий, іноді впертий кашель. Початок туберкульозу легень у дітей супроводжується такими проявами як в’ялість, байдужість, втрата апетиту, сонливість, блідість, покашлювання. При туберкульозі позалегеневої локалізації з’являються симптоми, притаманні для ураження тих чи інших органів. Наприклад, при туберкульозному перикардиті чи міокардиті можуть бути болі в ділянці серці, серцебиття, при туберкульозі хребта, нирок — болі в попереку, при туберкульозі кісток і суглобів — біль у тому чи іншому суглобі, кульгавість, при туберкульозі гортані — охриплість голосу, при туберкульозі яєчників та матки — порушення менструального циклу і так далі.

При появі одного або декількох з перерахованих симптомів необхідно негайно звернутися у поліклініку для з’ясування їх причини.

Для своєчасного виявлення туберкульозу необхідно хоча б один раз у два роки, а ще краще щорічно, враховуючи нинішню епідемію туберкульозу в Україні, проходити флюорографічне обстеження легенів. Одне-два рентгенівські обстеження на рік абсолютно не шкідливі для організму людини, навіть тієї, котра зазнала наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Для своєчасного виявлення інфікованих мікобактеріями туберкульозу та хворих на туберкульоз дітей віком до 14 років слід щороку проводити їм пробу Манту, яку ще називають туберкуліновою пробою. На внутрішній поверхні передпліччя дитини внутрішньошкірно тоненькою голкою вводять дві туберкулінові одиниці туберкуліну. Результат проби Манту оцінюють через 72 години шляхом вимірювання інфільтрату (припухлості, папули) у міліметрах. Реакція вважається негативною при повній відсутності інфільтрату (гіперемії) або при наявності суто уколочної реакції (0-1 мм). Негативна туберкулінова проба (немає почервоніння на місці уколу передпліччя) свідчить про те, що дитина не заражена туберкульозом. Якщо ж інфільтрат (папула) розміром 2-4 мм або якщо є тільки гіперемія будь-якого розміру без інфільтрату, то реакція вважається сумнівною. Таку дитину дообстежують у фтизіатра.

Позитивною пробу Манту вважають при наявності вираженого інфільтрату (папули) діаметром 5 мм і більше. Всі діти із позитивною туберкуліновою пробою (пробою Манту) підлягають диспансерному спостереженню у фтизіатра, котрий, обстежуючи дитину, встановлює причину позитивної проби Манту: наслідок недавно проведеного щеплення, інфікування мікобактеріями туберкульозу чи захворювання ТБК.

Не кожна позитивна туберкулінова проба вказує на те, що дитина вже хвора на туберкульоз. Позитивна проба вказує на те, що дитину треба ретельно обстежити і вияснити причини такої проби.

А тепер про ситуацію з ТБК. За даними ВООЗ, щорічно в світі захворюють на туберкульоз 7 — 10 млн. чоловік, з них 4 — 4,5 млн. — із бактеріовиділенням. Щороку помирає від ТБК біля 3 млн. осіб, з них 97%-у країнах, що розвиваються. Загальна кількість хворих на туберкульоз у світі досягає 50 — 60 млн. Це стільки скільки населення є у Франції чи Україні. У квітні 1993 року ВООЗ проголосила туберкульоз глобальною небезпекою. За прогнозами ВООЗ, впродовж наступного десятиріччя у світі передбачається 90 млн. нових випадків туберкульозу. Із захворілих близько 30 млн. може померти в цьому ж десятиріччі, якщо реагування на глобальну проблему не буде докорінно поліпшено.

В Україні у 1990 році на кожні 100 тисяч населення України реєструвалося 32 нових випадки туберкульозу. У 1998 році їх стало на 72,5 % більше, або 55,2. За ці ж роки зросла й смертність від туберкульозу. У 1990 році від туберкульозу померло 4212 хворих (це 8,1 на кожні 100 тисяч українського населення), у 1998 році кількість померлих збільшилася до 7850 хворих (це 15,6 на 100 тисяч населення). Загалом в Україні на обліку знаходиться 604400 хворих на туберкульоз людей і більше 25 тисяч хворих на ТБК сільськогосподарських тварин.

Причинами погіршення епідеміологічної ситуації з туберкульозу в Україні є:

1. Неухильне поглиблення соціально-економічної кризи в країні, погіршення добробуту народу, безробіття, незбалансоване харчування і недоїдання, збільшення числа соціально-дезадаптованих осіб в країні (бідних, жебраків, бродяг, мігрантів, переселенців, алкоголіків, наркоманів та інших), тих, що мають незадовільні житлові умови, низька санітарна грамотність населення.

2. Недостатнє фінансування (30 — 35 % від реальної потреби) і неплатіжеспроможність лікувально-профілактичних закладів, брак ліків, особливо протитуберкульозних препаратів, хірургічного інструментарію, лікувально-діагностичного та лабораторного обладнання тощо, через що не проводяться у повному обсязі протитуберкульозні заходи, спрямовані на своєчасне виявлення хворих на туберкульоз, їх раціональне лікування, а також профілактику недуги.

З 1995 року в Україні зареєстрована епідемія туберкульозу. І ця епідемія прогресує. Мало того, на тлі епідемії туберкульозу виникло ряд проблем, про які ми зараз поговоримо.

1. Зростання кількості хворих на хіміорезистентний ТБК. Річ у тому, що МБТ пристосовуються до протитуберкульозних препаратів. Це призводить до того, що ми даємо АМБП, а ТБК прогресує, бо АМБП не вбивають МБТ, а стають поживою для них. І от близько 15 — 30 % вперше виявлених хворих на туберкульоз заражаються мікобактеріями туберкульозу, що стійкі до антимікобактеріальних препаратів. І виявляється, що таких хворих немає чим лікувати. Більшість з них помирає. Цю проблему можна подолати завдяки розробці нових АМБП. На жаль, з 1965 р., коли був синтезований ріфампіцин, до цих пір в світі ніхно не розробив ефективнішого АМБП. Було багато препапаратів. Один з них — Флуренізид, розроблений у Львові. Але всі ці АМБП слабші і менш ефективні від рифампіцину.

2. В Україні зараз зареєстровано і живе 27 тисяч ВІЛ-інфікованих і більше 1000 хворих на СНІД, а 3000 хворих на СНІД вже померли. Близько 30-50 % ВІЛ-інфікованих та хворих на СНІД захворюють на туберкульоз. Лікування цієї поєднаної патології дуже складне. Так, за нашими даними, із 172 хворих на СНІД в Україні туберкульоз діагностований у 85 (49.42 %). Із цих хворих припинення БК-виділення досягнуто лише у 10,81 %, зменшилися каверни, але не загоїлися — у 32,43 % хворих, а решту 56,76 % хворих померли. Сьогодні майже у кожній області країни зареєстровані хворі на туберкульоз і СНІД. Ця проблема не вирішена тим, що не вміємо лікувати ТБК у хворих на СНІД, немає де лікувати і немає чим лікувати.

3. Позалегеневий туберкульоз. Ви знаєте, що немає такого органу людини, який би не уражався туберкульозом. Найчастіше буває туберкульоз, лімфатичних вузлів, шкіри, очей, кісток і суглобів, сечо-статевої системи, нервової системи. До 1990 р. в Україні і в нашому інституті були відділення і лікарі для цих хворих. Потім Радянська влада всю цю інфраструктуру ліквідувала. А тепер немає кадрів, немає науки з позалегеневого туберкульозу. І ТБК позалегеневої локалізації недодіагностовується і хворі лікуються неправильно.

4. ТБК у медичних працівників. Якщо до 1990 року в Україні на туберкульоз захворювало 30-40 медичних працівників в рік, то в останні роки їх кількість сягає до півтисячі медичних працівників в рік. Це в 14 раз більше. Медичні працівники зовсім не захищені й законодавством не чітко врегульоване визнання професійного туберкульозу у багатьох категорій медичних працівників.

5. ТБК у сільськогосподарських тварин. Щороку в Україні виявляється до 22-27 тисяч тварин з туберкульозом. Але щорічний приріст захворюваності туберкульозом тварин — до 24 %, а серед людей — приріст 12.4 %, тобто в два рази менший. Враховуючи, що людина може заразитися туберкульозом від хворої тварини (через молоко, м’ясо, при догляді за хворими тваринами) і навпаки, то хворі тварини становлять серйозне джерело інфекції в Україні. Поголів’я хворих тварин повинно бути під контролем, особливо слід контролювати знезараження м’ясо-молочної продукції від них. Неприпустимо, щоб люди на стихійних ринках купували заражене туберкульозом молоко, сир, сметану, масло, м’ясо. А ці ринки контролює сьогодні не СЕС, а рекет.

6. Туберкульоз у слідчих ізоляторах та місцях позбавлення волі. Якщо захворюваність туберкульозом серед населення становить 55.2 на 100 тис. населення, то у слідчих ізоляторах вона в 71 раз більша і становить 3922 на 100 тис. ув’язнених, а у закладах виконання покарань захворюваність туберкульозом в 67 разів більша і становить 3788 на 100 тис. ув’язнених. Потрібно поліпшувати санітарно-гігієнічні та матеріальні умови в місцях виконання покарань, поліпшити харчування у в’язнених та забезпечення хворих протитуберкульозними препаратами.

Тут є ще проблема санаторного лікування хворих на туберкульоз. В санаторіях лікується тільки 6.1 % хворих на ТБК, тому що там погані умови, а хворі не мають грошей для лікування у санаторіях.

Стратегія DOTS грунтується на 5 елементах:

1. Відповідальність і підтримка уряду. Уряд країни повинен підтримувати стратегію DOTS та фінансувати її, залучаючи неурядові організації. Для цього уряд повинен мати програму реалізації DOTS.

2. Навчання медичних працівників реалізації DOTS. Перед впровадженням DOTS-стратегії повинні пройти навчання всі медичні працівники, які правильно реалізовуватимуть її.

3. Діагностика туберкульозу методом мазка. Ресурси охорони здоров’я спрямовуються на проведення мікроскопії мазка із фарбуванням його за Ціль-Нільсоном і виявлення заразних хворих-бактеріовиділювачів, у котрих позитивні результати мікроскопії харкотиння.

4. Контрольоване лікування. Кожен хворий на туберкульоз повинен бути пролікованій за однією із зазначених вище схем короткострокової антимікобактеріальної терапії, причому для кожного хворого повинен бути запас протитуберкульозних препаратів на весь курс лікування і кожен хворий повинен вживати всередину кожну таблетку антимікобактеріального препарату під контролем медичного персоналу чи під контролем навчених добровольців.

5. Облік і звітність кожного виявленого хворого і результатів лікування. Для цього ведеться відповідна медична документація на кожного вперше виявленого хворого і проводиться когортний аналіз результатів ефективності лікування.

Ця стратегія повинна проводитися в комплексі зі всіма 5 елементами. Неприпустима відсутність будь-якого із зазначених 5 елементів. За даними ВООЗ, DOTS-стратегія дозволяє виявити до 70 % хворих на туберкульоз і близько 85 % з них вилікувати. Однак, критерії вилікування у ВООЗ та в Україні різні. За даними ВООЗ, вилікуванням вважається припинення бактеріовиділення, навіть тоді, коли у легенях хворого ще залишаються каверни. Українські лікарі вилікуванням вважають не тільки припинення бактеріовиділення, а й загоєння порожнин розпаду, каверн, розсмоктування вогнищ засіву. В Україні DOTS-стратегія ще не застосовується. Застосування її може привести до недовиявлення багатьох хворих на туберкульоз, зараження бактеріовиділювачами здорових людей, якщо буде проводитися амбулаторне лікування, руйнування існуючої протитуберкульозної служби.

Щодо перспективи, то ми в інституті розробили 10-річний прогноз епідеміологічних показників з туберкульозу і встановили, що туберкульоз ще 10 років буде зростати незалежно від того, яка буде соціально-економічна ситуація в країні, ще довше буде зростати туберкульоз у ВІЛ-інфікованих та у хворих на СНІД. Цей прогноз такий:

1. При соціально-економічних умовах в Україні гірших, аніж сьогодні, захворюваність туберкульозом через 10 років може збільшитися в 2 рази; смертність може збільшитися в 2,5 рази.

2. При соціально-економічних умовах в країні таких же як сьогодні захворюваність туберкульозом може збільшитися в 1,5 рази, а смертність — в 1,7 раз.

3. При соціально-економічних умовах в Україні кращих, ніж зараз, захворюваність на 10-му році може збільшитися на 5,0 — 10,0 %, а смертність може зменшитися на 10,0 %.

У рамках соціального інформаційного проекту "Запитайте у лікаря", який відбувається за організаційного сприяння Міжнародного благодійного фонду "Здоров'я українського народу", ми взяли інтерв’ю з кращим фтизіатром України – Світланою Любушкіною, завідувачем відділенням легеневого туберкульозу №2 Луганського обласного протитуберкульозного диспансеру, лауреатом Національної Медичної Премії 2012 року.

Про захворювання, яке називають хворобою важких часів та бідних людей. Ще кілька століть назад воно "викошувало" сотні тисяч життів, а зараз піддається лікуванню при вчасному звернені до лікаря. Його іменували чахоткою та сухотами, оскільки організм хворих був виснаженим, а зовнішній вигляд – змарнілим. Про туберкульоз, його інкубаційний період, людей, які входять до групи ризику підхопити паличку Коха та багато іншого читайте в інтерв'ю.

Чи правда, що збудником туберкульозу – паличкою Коха інфікована практично кожна людина?

Так, мікобактерією туберкульозу інфіковано 98% населення України. На щастя, лише у 10% з них розвивається захворювання.

Хто входить до цієї групи ризику?

Передусім, люди, які страждають захворюваннями легень, цукровим діабетом, або приймають глюкокортикоїди. Особливо обережними слід бути особам без певного місця проживання, мігрантам, біженцям, переселенцям, алкоголікам, наркоманам, безробітнім особам, ВІЛ-інфікованим, або людям, які перебувають або вийшли з місць позбавлення волі.

Чи можуть захворіти на туберкульоз люди з високим рівнем імунітету?

Ні. Людина з високим рівнем імунітету на туберкульоз не хворіють.

Які супутні захворювання в організмі людини можуть сприяти розвитку туберкульозу?

Сприяють розвитку туберкульозу наступні захворювання: цукровий діабет, професійні хвороби легень: хронічні бронхіти, силікоз; хвороби, що вимагають тривалого прийому глюкокортикоїдів; бронхіальна астма ІІІ-IV ступеня, колагенози, ВІЛ-інфекція.

Як і де можна підхопити туберкульоз? За яких умов, зростають шанси його підхопити?

Зазвичай мікобактерії туберкульозу потрапляють в організм людини повітряно-крапельним або повітряно-пиловим шляхом. Відтак, більша ймовірність підхопити паличку Коха – у тих людей, які перебувають у закритих мало провітрюваних приміщеннях (підвалах, тюремних камерах); у місцях, де є хворі з відкритою формою туберкульозу (лікарняних палатах, гуртожитках). Важливим фактором, який підвищує ймовірність розвитку захворювання, є тривалість контакту з хворим на туберкульоз, масивність виділення бактерій з його організму. Підчепити паличку Коха можна й через харчові продукти: вживання молочних та м’ясних продуктів хворої великої рогатої худоби.

Яких правил потрібно дотримуватися, аби не захворіти на туберкульоз?

Постійно провітрюйте приміщення. Систематично проводьте вологе прибирання приміщення. При розмові зі співрозмовником не наближайтеся ближче ніж на 1 м. Користуйтеся індивідуальним посудом та індивідуальними засобами гігієни. Не вживайте молочні продукти зі стихійних ринків без термічної обробки. А також ведіть здоровий спосіб життя та своєчасно звертайтеся до лікаря при виникненні будь-яких захворювань.

Чи правда, що мікобактерії туберкульозу гинуть під дією сонячного проміння? І які ще існують методи профілактики цього захворювання?

Прямі сонячні промені дійсно вбивають мікобактерії туберкульозу. У той же час, чим довше людина перебуває на сонці без прикриття грудної клітки одягом, тим частіше виникає туберкульоз або прогресує наявний.

Який вид, тип туберкульозу є найнебезпечнішим?

Найнебезпечнішим туберкульозом є хіміорезистентний, особливо стійкий у ізоніазиду та рифампіцину.

Які перші симптоми туберкульозу?

Першими симптомами туберкульозу є: слабкість, втрата апетиту, підвищене потовиділення, схуднення, підвищення температури тіла, кашель, кровохаркання, болі в грудній клітці, пов'язані з диханням.

Який інкубаційний період захворювання на туберкульоз? І чи варто боятися людини, яка нещодавно одужала?

Від часу потрапляння мікобактерій в організм до захворювання може пройти від декількох місяців до 2-х і більше років. Туберкульоз має властивість повертатися до тих, хто вже перехворів.

Чи можна вилікувати туберкульоз народними методами?

Ні. Жоден народний метод не здатне вбити мікобактерії туберкульозу. Тому не гайте на це час, а звертайтеся до лікаря!

Якими можуть бути наслідки захворювання на туберкульоз?

Вчасно не вилікуваний туберкульоз легенів веде до важких наслідків: від легеневої кровотечі та безпліддя до ураження туберкульозом інших органів та систем: кісток, суглобів, головного та спинного мозку, нирок.

Які поширені міфи про туберкульоз, його симптоми, профілактику та лікування?

Міф № 1 звучить так: "На "заході" виліковують туберкульоз за 1 місяць". Насправді: схеми лікування та тривалість прийому препаратів однакова як в Україні, так і в західних країнах. Тільки там, на відміну від України, в стаціонарах, більше 1 місяця не лікують. Основний спосіб лікування – амбулаторний. Міф № 2 – "Є чудодійні препарати, що виліковують від туберкульозу за 2-3 тижні". Насправді, в світі немає препаратів, що діють швидко через особливості будови мікобактерій. Міф № 3 – "Є народні цілителі, які борються з туберкульозом лікувальними травами особливого складу, без хіміопрепаратів". Народні цілителі допоможуть вам підвищити імунітет, але це не має ніякого відношення до вбивства бактерій, які уже оселились в організмі. Міф № 4 – "Неосвічені лікарі "приписали" туберкульоз людині, у якої немає симптомів цього захворювання". Насправді, на початку хвороби туберкульоз протікає непомітно, а поява кашлю, задишки, кровохаркання, підвищення температури є свідченням того, що хвороба "зайшла" вже далеко.

Що говорить статистика про туберкульоз? Чи прогресує це захворювання? Які тенденції його поширення? Наприклад, жителі північної України втричі частіше хворіють на туберкульоз, аніж жителі півдня?

Ні особливостей у локалізації туберкульозу за кліматичними зонами не спостерігається. Але там, де нижчий рівень життя і немає соціального захисту населення, там туберкульоз частий гість, який швидко пересувається з домівки в домівку.

Чого не можна людині, яка хвора на туберкульоз?

Якщо людина захворіла на туберкульоз, їй не можна: засмагати, палити, вживати наркотики, зловживати алкоголем, відвідувати сауни та лазні, займатися важкою фізичною працею, працювати в шкідливих умовах, відвідувати дитячі установи та місця масових скупчень людей. Необхідно робити перерви в прийомі протитуберкульозних препаратів.

Яким повинен бути догляд за здоров'ям у людини, яка перехворіла на туберкульоз? Чого вона повинна уникати, що змінити у своєму житті (раціоні, способі відпочинку, тощо)?

Люди, які перехворіли на туберкульоз, повинні ретельніше дбати про своє здоров'я: своєчасно проходити огляди у лікарів ( при необхідності, за призначенням лікаря - протирецидивне лікування), вести здоровий спосіб життя зі збалансованим харчуванням, щоденними прогулянками на свіжому повітрі, провітрюванням приміщень, чергуванням режиму праці та відпочинку, а також позбавленням шкідливих звичок.

Розкажіть кілька цікавих та повчальних випадків з вашої практики та з досвіду колег у справі лікування туберкульозу?

Мені запам'ятався один трагічний випадок з моєї практики. Сподіваюсь, для когось ця історія стане повчальною і убереже від лиха. У міське пульмонологічне відділення надійшов хворий, якому після обстеження був виставлений діагноз: інфільтративний туберкульоз легені в фазі розпаду. МБТ + (при лікуванні такої форми туберкульозу зазвичай хворі одужують).

Мною була видана рекомендація переведення хворого для подальшого лікування в обласний тубдиспансер. У чітко обумовлений час хворий не з'явився на госпіталізацію. Через 2 місяці мене викликали для надання термінової консультації в реанімаційному відділенні обласної клінічної лікарні. Туди поступив хворий з менінгоенцефалітом в стані мозкової коми. У постраждалому я впізнала свого пацієнта, який не з'явився на госпіталізацію. Внаслідок прогресування туберкульозу у нього виник туберкульозний менінгоенцефаліт. Нажаль, час для порятунку було упущено. Виявляється, пацієнт вирішив полікуватися тільки через 3 тижні після встановленні діагнозу в районній лікарні за місцем проживання батьків. Медикам цієї лікарні він не показав рентгенограму, а виставлений нашим пульмонологічним відділенням діагноз приховував. Після обстеження терапевти почали лікувати абсцедуючу пневмонію. На тлі лікування стан хворого почав погіршуватися, з'явився головний біль, який пов'язували з важкою інтоксикацією. Лише після виникнення мозкової коми хворого перевели в обласне реанімаційне відділення. На цій стадії захворювання допомогти хворому було вже неможливо.

Як би ви резюмували цю історію?

Деякі хворі на туберкульоз не згодні з виставленим їм діагнозом. Вони намагаються знайти лікаря іншої нозології (спеціалізації), який виставить їм інший діагноз та лікуватиме іншими методами. Люди, замовчування власного діагнозу чи відтермінування лікування, гірше ви робите тільки собі. Організм - річ серйозна, нехтування рекомендаціям лікарів може призвести до тяжких наслідків. Пам'ятайте системність та своєчасність – рушії здоров'я. Проходьте огляди лікарів що півроку, щороку, дбайте про себе та своїх близьких. Це дасть змогу підтримувати ваше здоров'я та високому рівні, а також вчасно діагностувати захворювання на початкових стадіях та надавати необхідну допомогу.


Отменить флюорографию и распустить тубдиспансеры


А в апреле 2018 года Минздрав отменил флюорографию, которая раньше была обязательным обследованием, заменив ее опросом терапевта. Чиновники от медицины утверждают, что метод неэффективен, поскольку на обследование в основном приходят здоровые люди. Кроме того, отказ от флюорографии существенно экономит бюджетные деньги. У каждого семейного врача отныне должна быть скрининг-анкета, по которой он определяет, входит ли пациент в группу риска. Если да — направляет его на дополнительное обследование.

Сама же Супрун признает, что на Украине половина населения является носителем туберкулеза, а вероятность заболеть активной формой составляет примерно 10%.

Эпидемия свирепствует

Всемирная организация здравоохранения назвала туберкулез самым смертоносным инфекционным заболеванием в мире и призвала принять срочные меры для противодействия ему. Как заявили в организации, несмотря на глобальные усилия по предупреждению распространения болезни, только в 2017 году туберкулезом заразились десять миллионов человек, летальным исходом закончились 1,6 млн случаев. По оценкам ВОЗ, в государствах с низкими и средними доходами, к которым относится и Украина, на профилактику и лечение туберкулеза только в 2018 году не хватает 3,5 млрд долларов, притом что данная сумма может вырасти почти вдвое до 2022 года, если вовремя не принять меры. Эксперт: Каждого второго украинца с устойчивой формой туберкулеза вылечить невозможно


На Украине в 2018 году туберкулез обнаружили у 20 тысяч украинцев. Больше всего больных было зафиксировано в Одесской, Запорожской, Житомирской и Херсонской областях.

Туберкулез в последние годы привлекает внимание всей мировой общественности, так как он стал встречаться значительно чаще во многих странах. В настоящее время, по данным ВОЗ, треть населения планеты инфицирована туберкулезом. Среди новых случаев заболевания 75% случаев приходится на наиболее трудоспособную часть населения (15-50 лет). Туберкулез уносит больше жизней, чем другие инфекции. Из всех смертей, которых можно было бы избежать, 25% составляют случаи смертности от туберкулеза. В апреле 1993 года ВОЗ объявила туберкулез проблемой всемирной опасности.

В Европе с туберкулезом в основном покончили еще в начале ХХ века за счет лечения, контроля состояния здоровья населения, повышения информированности и улучшения условий жизни людей. Когда распался Советский Союз, эта болезнь вернулась в бывшие советские республики. На Украине в связи с глубокими социально-экономическими потрясениями заболеваемость этой опасной болезнью за 1990-2000 гг. выросла более чем в два раза. Украина объявила эпидемию туберкулеза в 1995 году — и не может с ней справиться до сих пор.

Страшная статистика

В 2017 году на Украине был зафиксирован скачок роста заболеваемости туберкулезом среди детей и подростков. Он стал следствием исчезновения вакцины БЦЖ и туберкулина. В 2016 году показатель заболеваемости детей в мире вырос с 4,2 до 5,8 на 100 тыс. населения, по Украине же этот показатель составил 8,6. Специалисты Европейского бюро Всемирной организации здравоохранения (ВОЗ) обоснованно опасаются роста заболеваемости туберкулезом в ЕС из-за безвизового режима для украинских граждан. ВОЗ предупреждал, что проблема лечения этой болезни на Украине требует особого внимания властей. По данным Всемирной организации здравоохранения, около 20% случаев туберкулеза на Украине остаются недовыявленными.

В 2017 году на борьбу с туберкулезом на Украине было выделено 52 млн долларов США, при этом 71% из этих средств — это государственное финансирование, 16% — деньги международных организаций, дефицит бюджета составил 13%. Дудчак: Супрун надо посадить на холодный пол, обложить туберкулезниками и дать ей мороженое


Тем не менее, в 2018 году, накануне Всемирного дня борьбы с туберкулезом, Минздрав Украины вдруг отрапортовал об улучшении ситуации с туберкулезом в стране. По данным Центра общественного здоровья (ЦОЗ) при Министерстве здравоохранения Украины, заболеваемость туберкулезом в стране в 2017 году снизилась на 5,5% по сравнению с 2016 годом. Каким образом только за год был достигнут такой прогресс в противодействии туберкулезу на Украине, объяснить сложно, поскольку данные аудита эффективности использования средств госбюджета на госпрограмму по противодействию туберкулезу на 2012-2016 годы свидетельствуют, что из-за отсутствия надлежащего сотрудничества Минздрава Украины с Центром общественного здоровья и учреждениями здравоохранения не обеспечено рациональное использование лекарственных средств, закупленных за счет средств международной помощи и полученных как гуманитарная помощь. Как следствие, Украина потеряла лекарственные средства для лечения больных туберкулезом в целом на 34 млн грн.


Украина до сих пор имеет худшие в Европе показатели успешности лечения туберкулеза — излечиваются лишь 71% новых случаев туберкулеза и 38,6% случаев мультирезистентного туберкулеза. Ежегодно в стране, по данным ЦОЗ, от туберкулеза умирает около 4 тыс. человек, то есть 11 человек каждый день.

Недоучки правят бал

По мнению инфекционистов, пока решения в Минздраве будут принимать активисты из грантоедских организаций, толку в борьбе с туберкулезом в стране не будет.

Читайте также:

Пожалуйста, не занимайтесь самолечением!
При симпотмах заболевания - обратитесь к врачу.